Чи готова Україна до удару РФ з моря

Днями натрапив на блог із іронічною назвою — «Як потоваришувати з ЧФ Росії», в якому описано стан готовності Військово-Морських сил України до війни з РФ на морях.

Фактично, аналіз був зведений до відповідей на питання:

1. Чи є у України сили й засоби знищувати флот РФ;
2. Чи готова Україна протидіяти висадці десанту на узбережжя.

Блог датований початком 2021 року. На жаль, відповідь на обидва питання була негативна. В зв’язку з цим я вирішив вивчити — чи змінилося щось з того часу й проаналізувати пропоновані владою стратегії розвитку.

Останніми тижнями прозвучала низька заяв щодо планів розбудови флоту, підписана низька міжнародних меморандумів. Триває передконтрактна робота із іноземними виробниками військових кораблів — планується закупівля за імпортом.

Зеленський мріє увійти в історію України не тільки як «великий будівельник», а й як «розбудовник флоту». В цьому немає нічого дивного, адже гасло Порошенка — «Армія, мова, віра» не дає спати Володимиру Олександровичу вночі, як, власне, й іншим членам його команди, які фантазують про «корабельні сосни». Але флот, це — не дороги й мости. Військовий паритет, це – дієва противага спроможностям умовного противника. В нашому випадку, ворог не умовний, а реальний. Чи враховує військове керівництво України сили й засоби ЧФ РФ, затверджуючи стратегії розвитку ВМС ЗСУ – в мене великі сумніви.

Заявлений обсяг державних інвестицій в кораблі ВМС ЗСУ в наступні 10 років перевищує 4 млрд доларів США, що еквівалентно 5-річному обсягу держаного оборонного замовлення (ДОЗ) Міноборони, й це тільки по оголошених проєктах. Сума, переважно, не включає вартість озброєнь й боєкомплекту. Витрати на утримання, ремонт нової техніки, наразі, ніхто не рахував. Так само, не замислювалися над тим, хто і де буде обслуговувати високотехнологічні силові установки й інші сучасні системи нових кораблів. Підготовка місць постійного базування: портів, баз – це окрема значна стаття витрат, які не мають відношення до ДОЗ, але обов’язково мають братися до уваги, як пов’язані витрати.

Водночас, замовлення вітчизняних озброєнь для захисту узбереж здійснюється за залишковим принципом. Міноборони замовило всього один дивізіон вітчизняного протикорабельного комплексу РК-360МЦ «Нептун» і той із неповним (третиною) боєкомплектом – на один залп.

Україні потрібні 5 дивізіонів ПКР «Нептун», щоб мінімально захистити узбережжя Азовського й Чорного морів.

За оцінками багатьох експертів, саме ПКР «Нептун» — є найбільш дієвим засобом захисту інтересів України в Чорному й Азовському морях, з огляду на розміри акваторій, кількісні та бойові показники військового флоту і авіації РФ в регіоні.

Окрім того, РК-360МЦ «Нептун» — чи не єдиний ефективний, доступний Україні, засіб забезпечення закритих зон (A2/AD) anti—access area denial. В тому числі, в проблемах протидії висадці десанту РФ на морські узбережжя України.

На сьогодні, Міноборони не робить акцент на розробку авіаційної версії ПКР «Нептун». Незважаючи на стратегію насичення флоту ракетними кораблями, Міноборони не приділяє достатньої уваги розробці vertical launching system (вертикальний касетний канальний пуск) VLS версії ПКР «Нептун», як і корабельним рішенням в цілому. А це було б логічним й раціональним напрямком розвитку вітчизняної ПКР, з огляду на ТТХ й вартість пропонованих іноземних аналогів. Наприклад, швидкісні атакуючі катери класу Barzan, які Україна планує купувати у компанії Babcock International (Великобританія) оригінально озброєні ракетами Exocet MM40 Block 3 (Франція), які втричі дорожчі за ракету «Нептун», за тих самих бойових характеристик. Якщо вже держава ухвалює рішення про закупівлю дорогих й операційно-витратних несучих платформ для ВМС України, було б  раціонально оснащувати їх ударними засобами вітчизняного виробництва.

Ухвалюючи рішення стосовно програм витрачання державних коштів на оборону морських зон й узбереж, треба брати до увагу ефективність таких інвестицій. Чи являють такі інвестиції реальну загрозу для цілей — надводних кораблів ЧФ РФ й Азовської флотилії?

Сучасна історія військових конфліктів на морі довела, що інвестиції в протикорабельні ракети мають неймовірну високу окупність, адже вартість ракети непорівнянно менша за вартість корабля, який ракета може знищити. Навіть найкращі системи ракетного перехоплення (ПРО) можуть спасувати перед одночасним масованим залпом, особливо якщо «рій» ракет рухається за алгоритмом, коли системи ПВО/ПРО корабля «бачать» тільки ведучу ракету.

Розробка всього комплексу РК-360МЦ «Нептун» включно з крилатою ракетою та всіма машинами обійшлась Україні лише у 40 млн доларів. Вартість однієї ракети «Нептун» — не більше 1 млн доларів . Ракета Р-360 комплексу РК-360МЦ «Нептун» має бойову частину вагою 150 кілограмів, дальність пуску до 280 кілометрів і швидкість понад 900 кілометрів на годину. Висота польоту ракети — від трьох до десяти метрів (!) над рівнем моря. До складу одного дивізіону входить 19 машин і 72 ракети. За один раз (з інтервалом в декілька секунд) дивізіон здатний забезпечити залповий пуск 24 ракет). Основна мета зброї — надводні кораблі водотоннажністю до 5 тисяч тон.

Щоб цей текст не нагадував відвертий лобізм вітчизняної оборонки, нижче, наведу деякі деталі планів держави по закупівлях іноземних кораблів для ВМС ЗСУ. Оцінки, щодо раціональності таких інвестицій на тлі вищенаведеного, робіть самі.

Корвети класу Ada, Туреччина.

Водотоннажність 2645 тон, довжина 99,5 м, швидкість до 30 вузлів, головний калібр — 76 мм автоматична гармата Oto Melara Super Rapid (Італія), 8 протикорабельних ракет (на Турецьких фрегатах стоять Harpoon (США) або Atmaca (Туреччина), протичовнові торпеди, ракети малої дальності RIM-116B або MICA, 35-міліметрові й 12,7-міліметрові компоненти зброї ближнього бою, а також ангар для підтримки морських протичовнових і пошуково-рятувальних вертольотів Мі-2 (Seahawk у Туреччини).

Україна збиралася придбати 4 такі кораблі, потім замовлення було зменшено до двох із загальною вартістю 236 млн доларів США.

Міноборони із Укроборонпром намагається тримати в секреті деталі контракту, але з відкритих джерел стало відомо, що Туреччина не буде постачати Україні готовий корвет, а поставить тільки корпус. Про зміну планів було повідомлено в лютому 2021 року. Про причини таких змін не повідомлялося. Офіційна позиція уряду України — будівництво корвету хочуть максимально локалізувати в Україні — тобто, Україні доведеться замовляти самостійно все озброєння, сенсори і інші високотехнологічні товари військового призначення у складі корвету.

Наразі до кінця не зрозуміло, чи корпус першого корвета буде поставлено із встановленою комбінованою дизель-газотурбінною силовою установкою (CODAG) виробництва Renk-group (Німеччина). В Україні теж виготовляють корабельні газотурбінні силові агрегати. Виробник «Зоря-машпроєкт» вже бере активну участь в переговорному процесі. Проблема тільки в тому, що якщо перший корвет буде поставлено без оригінального німецького силового агрегату й ми будемо адаптувати наявні вітчизняні пропульсивні установки, ми можемо отримати зовсім інші ТТХ, але за будь-яких обставин такий корабель буде потребувати тривалих ходових випробувань. Будемо спостерігати за розвитком цього проєкту, в тому числі з приводу готовності Німеччини постачати товар військового призначення (CODAG) для кінцевого споживача – Міноборони України.

Цікаво, що Туреччина заплатила за кожен свій корвет по 260 млн доларів в 2010 році, Пакистан мав би сплатити по 300 млн. доларів в 2017 році, але загальні витрати Пакистану становили 250 млн доларів за рахунок економії на частковій локалізації. Тому є обґрунтовані підстави вважати, що із поставленими з Туреччини корпусами корветів доведеться інтенсивно працювати, побачимо, чи готові ми до цього…

Швидкісний ракетний катер від компанії Babcock, Великобританія.

Минулого тижня однією з головних новин в оборонці держави була інформація про те, що Укроборонпром підписав угоду про співпрацю з міжнародною групою компаній Babcock International по спільному будівництву кораблів для ВМС України.

Із публічних заяв, зокрема зі слів військового аташе посольства Великої Британії Тіма Вудза, відомо, що Babcock International планує поставити 8 катерів довжиною у 50-65 метрів, швидкість 40 вузлів, тоннаж до 400 тон із оснащенням, зброєю та базовим боєкомплектом. Вартість одиниці — до 80 млн доларів, заявляв ексзаступник начштабу ВМС України А.Риженко. Для фінансування закупівлі й інших заходів уряд Великобританії надає 10-річну позику на суму до 1,25 млрд британських фунтів (близько $1,6 млрд).

Незрозуміло, чому досі не деталізовано, які саме катери збирається постачати Babcock International Україні, але аналіз повідомлень й інформація з окремих джерел свідчать, що за основу нового катера для України буде взятий проєкт патрульного катера «с» («Віта»), серія яких (4) була побудована в середині 1990-х років для ВМС Катару.

Так само невідома точна вартість одиниці, окремі джерела вказують на те, що всі — 1,6 млрд доларів урядового кредиту будуть витрачені саме на ці 8 катерів.

Незважаючи на те, що саме корпус корабля є найбільш помітним елементом корабля, основна цінність будівництва військових кораблів полягає в установці і інтеграції обладнання і зазвичай це — 70% контракту. Таким чином шлях від розробки до постановки цього корабля на озброєння ВМС ЗСУ може коштувати України до 200 млн доларів за одиницю.

Базове озброєння платформ «Барзан» («Віта») — 76 мм автоматична гармата Oto Melara Super Rapid (Італія), 8 протикорабельних ракет Exocet MM40 Block 3, ракети ЗРК малої дальності RIM-116B або Mistral, автоматична артилерійська 30 мм система ближнього бою CIWS 30mm Goalkeeper.

Окрім Великобританії, у створенні цього корабля беруть участь окремі країни ЄС, які можуть не погодити продаж Україні окремих озброєнь й інших товарів військового призначення у складі катеру. Знову ж таки, не відомо — чи ведуться перемовини відносно встановлення на ці катери вітчизняної ПКР «Нептун», замість втричі дорожчих іноземних аналогів.

До слова, вже ексголовнокомандувач ЗСУ Р.Хомчак заявляв, що Великобританія поставить катера Україні з протикорабельними ракетами NSM, виробництва Kongsberg/Raytheon (Норвегія/США). Однак, аташе Тім Вудз, фактично спростував це, заявивши в інтерв’ю газеті «День» 5 березня 2021 року, що «ракетне озброєння буде поставлено в залежності від потреб і це будуть ракети нового класу, спроєктовані спеціально для України британською промисловістю». NSM – це, наразі, найбільш «модна» ракета, виробники називають її — ПКР «п’ятого покоління», за нею стоять «черги» бажаючих купити, на фоні доволі скромного річного виробництва. Окрім того, Україні треба буде отримати погодження експортних контролів як Норвегії, так і США. NSM втілює багато новітніх технологічних рішень, зокрема технології Stealth, тому, я не думаю, що Україні погодять передачу такого об’єкту ноу-хау, з огляду на триваючий скандал внаслідок зливу секретних розвідувальних даних тоталітарним режимам – так званий «Вагнергейт».

Ще Великобританія подарує Україні два зняті з експлуатації мінні тральщики класу Sandown

Це буде корисне надбання для ВМС України, тому що всі протимінні можливості ми втратили під час окупації АРК.

Патрульний катер Mark VI, США

Патрульний катер Mark VI має алюмінієвий глісіруючий корпус, довжина 25,9 метрів (LOA), ширину 5,82 м, осадку 1,2 м., запас ходу 600+ морських миль, оснащений двома дизельними двигунами MTU 16V2000 M94 потужністю 2600 кінських сил кожен (5200 кінських сил) із двома водометами HamiltonJet Model HM651, максимальна швидкість – 45 вузлів, крейсерська швидкість 25 вузли, незначна осадка та водомети роблять його ідеальним для роботи на річках та мілководді.

Mark VI було розроблено для Прибережних/Річкових сил ВМФ США (Coastal Riverine Force). Mark VI планувалося застосовувати для захисту критичної інфраструктури в закордонних портах та навколо них, на підтримку пошуку й захоплення, перехоплення, безпеки, супроводу, штурмових десантних операцій.

По факту, Mark VI використовується для захисту 5-го флоту США від швидкохідних малорозмірних суден, що небезпечно зближуються з бойовими кораблями з метою провокацій та/або терористичних атак в Перській та Оманській затоках, Ормузький протоці, Аравійському морі, Червоному морі, Аденській затоці, інших частинах Індійського океану. 7-й флот США вивчає можливості наявних Mark VI до виконання аналогічних завдань в межах ввірених акваторій.

У ВМФ США є 12 патрульних катерів Mark VI, побудованих в 2015-2017 роках. Один Mark VI коштував ВМФ США 15 мільйонів доларів. Цікаво, що окремі джерела вказують на те, що всі 12 катерів Mark VI флот США планує зняти з експлуатації в зв’язку з високими експлуатаційними витратами, й це не відбулося в 2021 році тільки тому, що в бюджеті на 2021 рік не було передбачено на це відповідних асигнувань. Ті самі джерела говорять, що ці наміри залишаються актуальними, хоча офіційні особи відмовилися спекулювати на цю тему, керуючись принципом не втручання в бюджетну політику держави. Будемо спостерігати за розвитком подій після ухвалення оборонного бюджету США на 2022 рік, що має відбутися найближчими днями.

600 млн доларів за 16 катерів Mark VI з озброєнням – це орієнтовна вартість договору, який був погоджений урядом США, офіційна інформація про який міститься на сайті Управління воєнного співробітництва міністерства оборони (DSCA) Держдепу США. Тобто Україні, кожен катер обійдеться більш ніж вдвічі дорожче, ніж флоту США.

6 катерів з 16 будуть оплачені коштом бюджету США по програмах FMF й USAI – по 35,6 млн й 30,16 млн доларів за одиницю по одній й іншій програмі відповідно. Очевидно, це визначить й ціну одиниці, яку буде платити Україна за решту 10 катерів, погоджених до поставки ВМС Україні.

В акті DSCA дозволено продаж України Mark VI озброєних двома 30 мм ланцюговими гарматами Mk44 Bushmaster II. Неординарним елементом комплектації поставки Україні є встановлення на катери гучномовця далекої дії (LRAD) до 5 км, розробки компанії Genasys (до 2019 LRAD corp). Я розумію, що такі гучномовці потрібні в Перський чи Аденський затоках. Згідно міжнародного права, перед тим як розстріляти піратський човен, цивільних у човні треба про це попередити. Про що, й кого збираються попереджувати гучномовцем ВМС України наразі не відомо. Водометна силова установка, якою обладнані ці катери, забезпечує високу маневреність та швидкість, необхідну для перехоплення піратських човнів. Було б цікаво отримати коментар ВМС України з питання — які бойові задачі буде вирішувати катер Mark VI в Україні.

Кінцеві ремарки

Не треба сприймати це дослідження як пропозицію змін динаміки міжнародного військово-технічного співробітництва України з країнами партнерами. З початку війни РФ проти України — США, Туреччина й Великобританія були головними союзниками України в протидії агресії РФ. Обсяг військової допомоги, наданої Україні, — мільярди доларів. Тільки США, з 2014 року, надали Україні понад $4.6 млрд допомоги, за що ми вдячні нашим партнерам зі США.

Цей допис ставить на меті, вкотре, звернути увагу вищого військового керівництва країни на необхідність раціонального витрачання державних ресурсів на тлі непорівняно більших військових спроможностей РФ й агресивної політики по відношенню до України.

В нас немає на бойовому чергуванні жодного протикорабельного ракетного комплексу, навіть ракетний катер «Прилуки» РФ повернула без старих ПКР «Терміт». У ВМС України відсутні діючі гідроакустичні комплекси торпедних апаратів, немає жодного дієвого флотського ЗРК, й ще багато чого — а ми намагаємося придбати щось з іншої епохи військово-цивілізаційного розвитку. Ми не можемо нормально укомплектувати екіпажами навіть ті кораблі що є, не говорячи про готовність екіпажів керувати сучасною західною військовою технікою. В нас відсутня база ВМС, яка була б готова приймати кораблі такого тоннажу, як з точки зору глибин так і інших параметрів…

«Захистіть себе від поразки і чекайте можливості для перемоги» , — «Мистецтво війни», Сунь-дзи.

Іван Вінник, народний депутат 8 скликання, секретар Комітету ВРУ з питань нацбезпеки та оборони