Частина членів Синоду Вселенського патріархату є українцями

У разі, якщо Вселенський патріарх ухвалить створення української помісної церкви, три чверті парафій Московського патріархату протягом року перейдуть у її підпорядкування. Таке переконання висловив науковець Сергій Здіорук. Він висловлює упевненість, що рішення Синоду з цього приводу буде позитивним. Однак народний депутат Віктор Єленський застерігає: Москва буде жорстко опиратись спробам створити українську автокефалію.

«Конкретні кроки, особливо останнім часом, були зроблені в 2016 році, коли річні загальні збори Світового конгресу українців ухвалили відповідне рішення і звернення до Вселенського святійшого патріарха. До нього офіційно звернулись щодо надання автокефалії українській православній церкві. Від того моменту почався активний діалог», – згадує він.

За словами Касьянчука, президент Світового конгресу українців Євген Чолій кілька разів навідувався до Стамбула з офіційним візитом до Вселенського патріарха.

«Євген Чолій представляв 20 мільйонів української діаспори, які проживають у 53 країнах. На додачу до звернення президента, Верховної Ради, уряду України, найголовніше, до звернення православних церков, таке звернення було подане від мирян, які представляють різні конфесії, різні церкви, але це було одноголосне звернення по цілому світу», – наголошує представник Світового конгресу.

Провідний науковий співробітник Національного інституту стратегічних досліджень Сергій Здіорук не поділяє думки, що церковне життя мусить бути відділене від громадського та державного.

«Побутує погляд, нібито церковні справи мусять вирішуватись окремо, між якимись церковними діячами, а держава і навіть самі громадяни стоять осторонь. Треба до цього додати, що така думка штучно культивується особливо московськими агентами тут, в Україні, і в цілому світі – тільки тоді, коли це їм вигідно», – стверджує Здіорук.

Він аргументує: прихожани є й громадянами, а вболівати за об’єднання церков – громадянська позиція.

«Що стосується безпосередньо державної машини, то це розумно, правильно і канонічно з точки зору церковного права, щоб вона в межах своєї компетенції створила належні законодавчі й інші умови для того, щоб ця подія, це об’єднання відбулося», – міркує він.

За словами науковця, українці чекають на автокефальну церкву вже майже сто років – 1919 року в УНР ухвалили закон про Українську автокефальну церкву, та втілити його в життя завадила більшовицька агресія.

«У тому томосі, який надавався польській церкві, а відтак – п’яти мільйонам українців Вселенським патріархом 13 листопада 1924 року – серед іншого написано й таке, що перше відділення київської метрополії від нашої церкви – себто від Вселенської – відбулося не за приписами законів і не було дотримано того, що належить: зокрема, що київська метрополія і київський митрополит носить титул екзарха вселенського патріарха, тобто є невід’ємною частиною вселенської церкви. Цей документ чинний і патріарх спирається на нього», – пояснив гість ефіру.

Наразі, додає він, Синод за поданням патріарха підтримав розгляд питання української помісної церкви та підготовку належних документів. Наступне засідання Синоду очікується 31 травня. Здіорук налаштований оптимістично.

«Частина синодалів, членів Синоду, є ієрархами Вселенського патріархату, але українцями за походженням. Вони заробили таку честь не тому, що прийшли і їх посадили, а тому що вони десятки років, наприклад, несли слово, політику Вселенського патріархату в Канаді, в Австралії, в Сполучених Штатах, Німеччині і так далі. У тому числі в Україні. І вони є канонічними, законними ієрархами і членами Синоду. Тому в нас є прямий контакт»,– зазначив Сергій Здіорук.

Він сподівається, що українська помісна церква отримає томос ще до 1030-ї річниці хрещення Русі – 28 липня цього року.

Релігієзнавець, народний депутат та голова парламентського підкомітету з питань державної політики у сфері свободи совісті та релігійних організацій комітету з питань культури і духовності Віктор Єленський застерігає: Росія та російська церква чинитимуть опір ухваленню рішення про українську автокефалію.

«У нинішньому світі всі конфлікти та зіткнення обертаються навколо символів і значень. Росія надає цим символам і значенням колосальну увагу і вивищує їх так, як практично ніколи ще не вивищувала з часів Сталіна. Тому спротив отримання автокефалії українською церквою зараз надзвичайно жорсткий», – констатує парламентар.

Він усе ж сподівається, що за належної підтримки української держави та громадськості автокефалія отримає томос, який узаконить її фактичне існування.

«В Україні існує автокефальна православна церква. Але ця церква не має врегульованого статусу, як церкви інших народів православної культури. Якщо це визнання надійде, в Україні почнеться дуже складний, але й дуже піднесений процес творення єдиної помісної православної церкви», – прогнозує він. На думку Єленського, цей процес дасть поштовх до розквіту церковного життя.

Сергій Здіорук також очікує, що позитивне рішення Вселенського патріархату дасть українській православній церкві статус законного суб’єкту міжнародного релігійного церковного права.

«Московський патріархат буквально протягом року на три чверті перейде в цю визнану церкву і перестане існувати як такий. Залишаться, можливо, одна-дві єпархії, які будуть підпорядковуватись напряму (патріарху Московському – ред.) Кирилові» – каже він.

Здіорук наголошує: такий процес буде хоч і бурхливим, але цілком законним і піде на користь українській церкві.

Вселенський патріарх Варфоломій I під час вшанування пам’яті жертв Голодомору-геноциду в Україні 1932–33 років. Київ, 26 липня 2008 року