У майбутньому, українські танкісти матимуть на озброєнні два типи танків – Т-64 і БМ «Оплот». Наразі тривають дослідні роботи під назвами «Краб» і «Бастіон».
Про це йдеться в публікації «Радіо Свобода».
Зараз підрозділи озброєні майже виключно спадком радянської оборонки. Сотні бронемашин, яким вже не один десяток років. Так, через війну їх дещо модернізували, але техніка усе ще не відповідає сучасним вимогам. Військові вже визначилися, які танки хочуть отримати. Що це за техніка, коли її варто чекати у військах і які складнощі чекають на Україну на шляху створення сучасної бойової машини?
24 серпня 2018 року майдан Незалежності у Києві затягнуло густим синім димом. Тоді столицею парадом востаннє пройшла військова техніка.
Відкривав його танк Т-84-120 «Ятаган» – бронемашина, зроблена за стандартами НАТО для участі в тендері для Туреччини в єдиному екземплярі. Так тодішнє керівництво країни ніби натякало, куди може попрямувати українське танкобудування в майбутньому.
Втім, ставку вирішили зробити на модернізацію Т-64, який йшов позаду «Ятагана».
У телетрансляції параду диктор тоді виголошував переваги Т-64, який модернізували на українських підприємствах: оснащений сучасним двигуном, приводами нічного бачення, вітчизняною навігаційною системою «Базальт», динамічною системою захисту і сучасними засобами зв’язку.
Танкові реалії
Хоч Т-64 і основний бойовий танк, але з нюансами. Будь-яка техніка в українській армії, не від хорошого життя, – такий собі зоопарк: вона різна і її типів багато. І танки не виняток, хоч тут все обмежується лише трьома типами. Окрім різних модифікацій Т-64, танкісти використовують Т-72 і Т-80.
Таке розмаїття не надто позитивне, каже Микола Саламаха, який понад три десятки років навчав танкістів.
«Це нездорово. Але давайте виходити з того, що Т-80 у нас небагато. Харківський бронетанковий завод коли відновив ці машини, вони, на жаль, буквально за 3–4 роки знову вимагають спочатку дуже хорошої перевірки технічного стану, а потім ухвалення рішення щодо кожної машини – що з ними робити», – вважає Саламаха.
Усі Т-72 в українській армії перебувають у бригадах на Заході країни – так простіше з логістикою і ремонтом. 24-а механізована бригада повністю перейшла на ці танки з «шістдесятчетвірок» кілька років тому.
В Генштабі кажуть: ці танки, як і Т-80, що їх використовують десантники і морпіхи, замінять, щойно вони відпрацюють свій ресурс.
У звичайних танкістів теж є свої побажання до майбутніх машин.
«Якщо б зробили такий танк наші конструктори в Україні, щоб половина була Т-64 – я маю на увазі башту, – а ходова – це Т-72. Щоб ці танки зробили не в одному екземплярі і показували, що в нас є такий танк, а видали їх дійсно у війська. Щоб танкісти могли на них і їздити, і стріляти, і вчитися, і воювати», – каже офіцер-танкіст 24-ї бригади Юрій Сидор, який майже всю війну служив спочатку на Т-64, а потім на Т-72.
Майбутні танки для ЗСУ
Модернізований Т-64, який вже неодноразово передавали у військо, – це поки не та машина, яку хочуть отримати ЗСУ в майбутньому. Микола Саламаха каже, що танк у сьогоднішньому його стані достатньо ефективний.
«Є чотири основні складові характеристики танка: вогнева міць, захищеність, рухомість/маневреність, і останнім часом з’явилося таке поняття, як командна керованість. З того, що я перерахував, у нас на танках Т-64БВ і Т-80БВ дуже слабо розвинута саме командна керованість», – каже він.
Українські танкісти в майбутньому планують мати на озброєнні два танки – Т-64 і «Оплот». Поки йде дослідна робота під назвами «Краб» і «Бастіон».
Перші танки для випробувань хочуть отримати найближчим часом, розповів в інтерв’ю виданню Defence Express заступник міністра оборони Олександр Миронюк.
«Закінчено перший етап розробки конструкторської документації, і ми будемо переходити до 2-го етапу і, сподіваюся, що до кінця 2021 – початку 2022 року ми отримаємо зразок оновленого танка Т-64. Що стосується «Оплоту» – ми сподіваємося, що дослідний зразок ми отримаємо в 2023 році», – каже посадовець.
Обіцяють, що Т-64 після модернізації прослужить чверть століття. Але поки в цеху Харківського конструкторського бюро машинобудування підготували корпус танка для виробництва дослідного зразка в рамках робіт «Краб» – цей етап почався 1 грудня, каже генеральний конструктор підприємства Володимир Жадан.
«Він (корпус – ред.) буде розрізатися, готуватися під доопрацювання. Після доопрацювання в цей корпус буде встановлюватися нова, більш потужна силова установка, двигун потужністю 1000 кінських сил, та інші системи і вузли. Буде проводитися модернізація для підвищення вогневої потужності. Ці роботи будуть щодо башти проводитися. Там будуть встановлені нові приціли денного і нічного бачення як у навідника, так і у командира», – розповідає фахівець.
Візуально він не буде значно відрізнятися від радянського попередника. І саме цей танк має стати масовим для української армії.
«Подорожчання, звісно, буде, але тут варто розуміти, що якщо за результатами випробувань танк підтвердить свої характеристики, які військове відомство виставляє до цієї модернізації, то зростання ціни буде виправданим, адже це все одно дешевше, аніж виготовляти близький за характеристиками танк, але з нуля», – каже Андрій Богач, експрацівник ХКБМ ім. О. Морозова, який займався, зокрема, перспективними розробками.
Проблемний «Оплот»
Але від нового танка Міноборони відмовлятися не хоче. Шифр «Бастіон» – це робота над імпортозаміщенням складових для «Оплота». Він на озброєнні з 2009 року, але у військах його немає. Виробництво танка багато в чому зав’язане на Росію і від цієї залежності намагаються позбутися.
«Є певний перелік комплектуючих у вигляді вузлів електрообладнання, складових частин блоків і систем, які у відсотковому співвідношенні, у порівнянні з усіма комплектуючими, займають невеликий відсоток, але виконують певну функцію», – каже Андрій Богач.
У відповідь на запит про імпортозаміщення танку «Оплот» Генштаб назвав такі невирішені проблеми:
- Відстріл зразків броні (запланований на січень 2021 року);
- Стендові випробування двигуна 6ТД-2 (відпрацював 250 годин із 300 годин);
- Приціл 1Г46М (проходить заводські випробування);
- Необхідність кооперації понад 25 державних і приватних підприємств;
- Потреба створити національну програму для виробництва «Оплоту».
«Все це впирається в законодавство, в фінансування. Тому що у нас бюджет в державі верстають на рік. Були спроби верстати на 3 роки. Зараз про це зовсім не говорять, тому що навіть той бюджет, який приймається, – не виконується. І з таким підходом не буде ніколи виконуватися», – каже Микола Саламаха.
Танком «Оплот» хочуть озброювати найбільш боєздатні підрозділи, адже він дорогий. Якщо у 2017 році його ціна була 120 мільйонів гривень, то на кінець 2020-го — вже 150 мільйонів, а танк ще навіть не збудували.
За даними Генерального штабу ЗС України, танкова бригада з цих бронемашин коштуватиме 15 мільярдів гривень – до прикладу, увесь бюджет на озброєння на 2021 рік складає трохи менше ніж 23 мільярди гривень.
P.S.
Вперше з’явились детальні зображення модернізації танка Т-64, яка проходить під шифром «Краб». Роботи над цим танком здійснює «Харківське конструкторське бюро машинобудування ім. Морозова», що входе до складу «Укроборонпрому». Підприємство з початку грудня почало збирання першого зразка, а вийти на полігон він має через рік.
Програма Донбас.Реалії побувала на ХКБМ, де журналістам показали дослідний зразок «Краба». Водночас Defense Express пропонує уважно придивитися до деяких деталей, які потрапили на камеру.
Загальний напрям модернізації направлений на підвищення ходових можливостей, оновлення системи управління вогнем та нарощення захисту.
Водночас на відео, в якому генеральний конструктор ХКБМ Володимир Жадан розповідає про «Краб», є певні нестикування. Так на розібраний корпус Т-64Б, майбутнього «Краба», вже «прилаштована» башта і саме до неї у Defense Express виникли запитання.
Річ у тому, що це башта від Т-55АГМ. Ця модернізація танка Т-55 була розроблена спеціально під міжнародні тендери на ХКБМ у 2000-х роках. Про це говорить цілий ряд елементів.
По-перше, характерна башта, позаду якої розміщений автомат заряджання нового типу. Його встановлення на Т-55АГМ пов’язано з тим, що «апгрейд» танка передбачав заміну 100-мм гармати на нову — 120-мм або 125-мм.
По-друге — характерне розміщення денного та нічного прицілів навідника, які стоять у ряд. Це пов’язано з тим, що замість штатного 1Г42 розміщений 1К13 (або 1К14, як вказано на сайті ХКБМ), який встановлюється на танках Т-72. Він значно простіший та не такий ефективний, але займає менше місця.
Також сходитися розміщення та тип динамічного захисту, системи сенсорів лазерного опромінювання, системи «Туча», та датчику вітру.
Таким чином, судячи з того, що на ХКБМ демонструють «Краб» з баштою від Т-55АГМ, можливо зробити обережний висновок, що це рішення є основним. Проте водночас не зовсім зрозуміло, чому на це знадобилось стільки часу. Бо роботу над «Крабом» розпочали, орієнтовно, у 2016 році.
Водночас ремоторизація Т-64, із заміною 5ТДФ на 6ТД, вже була успішно вирішена у 70-80-х роках під час роботи над експериментальним «Об’єктом 476» «Кедр».
Тому, враховуючи орієнтовні строки прийняття на озброєння «Краба» у районі 2023-2025 року, розробляти та випробовувати таку модернізацію майже 10 років, виглядає доволі дивно.
Інший варіант: башта для Т-64 «Краб» матиме інший вигляд. А таке «потьомкінське селище» зроблено лише з метою демонстрації «успіхів» ХКБМ у прогресі роботи над «Крабом», який має вийти на полігон через 12 місяців.
