Полковник і Герой України Євген Межевікін розповів, що автори операції з деблокування Маріуполя планували все «на авось».
Про це він розповів в інтерв’ю виданню «Бабель».
За його словами, всі хотіли деблокувати захисників Маріуполя, але не розуміли, як це зробити через складну ситуацію у Збройних Силах. Охочих було мало, але ініціативну групу, яка була готова спробувати, таки зібрали.
«Одна посилена рота мала рухатися з Запоріжжя на Маріуполь. Кістяк мав бути з «Азову», а ми з бійцями [група Межевікіна] мали їх підсилити. З Маріуполя нам назустріч мала рухатися ще одна група. Згодом зʼясувалося, що автори операції планували все «на авось». Коли я це зрозумів? Коли на нараді перед самим виходом нам сказали, що завдання — вивести захисників Маріуполя, але на питання «На чому їх вивозити?» відповіли, що вантажівок не буде. Виглядало так, що вони самі не вірили, що ми кудись дійдемо. Я думаю, вони розраховували на удачу: якби вийшло — вони б отримали ордени; якби не вийшло — їх би сильно не лаяли, бо суспільство ж вимагало звільнити з оточення бійців», — розповів Межевікін.
За його словами, частина підрозділів мала створити коридор, яким би пройшли вглиб оборони противника, знищили резерви, артилерію і командний пункт. А після цього продовжити рух до Маріуполя. У свою чергу, захисники міста мали пробиватися з центру на околиці Маріуполя і виходити разом з військовими, які по них прибули. Якщо б вихід був неможливий, то військові залишилися б у Маріуполі і підсилили оборонців міста.
У підсумку підрозділ, з яким Межевікін мав виконувати завдання, поїхав звідти (повернувся на вихідну точку), тому і його підрозділ отримав команду повернутись туди, звідки виїжджали.
«Ми вирушили. Щоб не описувати все, що там відбувалося, скажу так: ми опинились попереду, піхота за нами не встигла. Підрозділи, які мали пробивати коридор, не змогли пробити оборону росіян, завʼязався бій, наші зазнали втрат. Тому нам дали завдання допомогти пробити коридор і знищити противника в селі, де йшов бій. У складі цього підрозділу, якому була потрібна допомога, був військовий, який мене впізнав — ми воювали в Пісках у 2014 році. Він попросив прикрити підрозділ, поки забиратиме поранених і вбитих. Поки ми допомагали, наш танк натрапив на міну. На щастя, всі, крім машини, лишилися цілі. Я пересів на інший танк. Усіх поранених і вбитих евакуювали, але виявилося, що весь підрозділ, з яким ми йшли на прорив, поїхав звідти. Ми вирішили почекати, думали, хтось до нас повернеться. Потім нас почала сильно крити артилерія — треба було маневрувати. Ми ще чекали, що наші таки приїдуть виконувати задачу, але вони повернулись на вихідну точку. Ми ще почекали і під вечір отримали команду повертатися туди, звідки виїжджали», — розповів Межевікін.
