Транспортні та бойові вертольоти відігравали суттєву роль в боях на сході України, які характеризувалися значною динамікою i відсутністю даних щодо лінії фронту.
На підставі аналізу досвіду в Україні розроблено концепцію використання вертольотів, що враховує вимоги сучасного поля бою. В її рамках в даний час проводиться модернізація машин Mi-8T, що знаходяться на озброєнні усіх видів ЗС України та Національної гвардії України.
Про це йдеться в статті «Doświadczenia z Donbasu w modernizacji ukraińskich Mi-8», що 19 квітня ц.р. оприлюднено на польському спеціалізованому ресурсі Defence24:
Боротьба із противником, що має на озброєнні сучасні засоби ППО, починаючи від ПЗРК (MANPADS) і до самохідних зенітних та артилерійсько-ракетних комплексів була справжнім викликом для ЗС України. На початковому етапі війни, змушені діяти, спираючись переважно на досить обмежений досвід участі в миротворчих місіях по лінії ООН (з огляду на брак у супротивника засобів ППО) або досвід Афганістану, українці понесли суттєві втрати і були змушені обмежити активність авіації в районі лінії бойового зіткнення із ворогом. Це було пов’язано як з відсутністю відповідної підготовки, так і з доволі застарілим обладнанням вертольотів, зокрема, в частині навігації, систем самооборони і обладнання для польотів у важких погодних умовах і вночі.
В ході проведення АТО було безповоротно втрачено 9 вертольотів, ще понад 30 отримали пошкодження, але їх після ремонту спромоглися повернути до експлуатації. З них аж 17 здійснили після пошкодження аварійну посадку під вогнем противника і потім були успішно евакуйовані. 10 наступних незважаючи на важкі пошкодження від вогню противника, спромоглися долетіти до власних аеродромів самостійно, ще 5 вертольотів було пошкоджено на землі внаслідок обстрілів аеродромів та військових баз.
Досвід АТО чітко показав, що ключове значення для живучості вертольотів має тактично грамотне використання складок місцевості та прихований підхід до цілей, скорочення часу перебування в полі зору противника, який використовується ним на підготовку вогню на ураження, та утруднення для ворожої ППО можливості виявлення та ідентифікації машин. Більшість польотів в полосі бойових дій виконувалася на висотах не більше 50-300 метрів, з використанням балок, річкових долин та інших елементів ландшафту для прикриття від вогню ППО ворога. Саме в цьому розрізі проходять підготовку військові пілоти, що використовують для навчання на сучасних тренажерах наприклад, виробництва компанії Хелітрейнинг та навчальних літальних апаратах.
Бойовий досвід став підґрунтям для модернізації вертольотів з метою їх більшої відповідності для операційних умов сучасного поля бою. Українська авіаційна промисловість, як державні, так і приватні фірми, працюють над кількома рівнями модернізації вертольотів. Це стосується машин основних типів, що стоять на озброєнні ЗСУ, в т.ч. багатоцільових вертольотів Mi-8T.
Український багатоцільовий вертольот Mi-8MСБ-В
З огляду на триваючий конфлікт з Росією, яка раніше була головним постачальником бойової техніки, Україна вирішила модернізувати власні вертольоти Mi-8T силами вітчизняної промисловості. Проовідним підприємством тут є приватна кампанія АТ «Мотор Січ», що спеціалізується на виробництві авіаційних двигунів, а також ТОВ «Науково-виробнича фірма «Адрон» та інші підприємства зі складу державного концерну «Укроборонпром», аналога польського PGZ. Метою робіт є пристосування вже не нової машини, якою є Mi-8T, до здійснення ефективних дій на сучасному полі бою. Це рішення, що має на меті підтримання та збільшення бойових та операційних можливостей на період до прийняття на озброєння ЗС України більш нових багатоцільових вертольотів.
Кабіна Mi-8MСБ-В з екранами багатофункціональної системи глобального позиціонування GPS i РЛС погодної та наземної обстановки. Фото. Я.Сабак
В якості базової конструкції було обрано Mi-8MСБ-В або модернізований на заводі «Мотор Січ» вертоліт Mi-8T, оснащений новітніми двигунами ТВ3-117ВMA СБM1В серії 4E, які мають більший міжремонтний ресурс у порівнянні з попередніми двигунами цього сімейства, що використовувалися на вертольотах Mi-8T. При однаковій потужності 1500 к.с. і такомуж головному редукторі в машині було досягнуто більш високі, ніж в традиційному варіанті, льотні характеристики.
Середня витрата пального зменшилася, що дозволило збільшити радіус дії майже на 80 км, а оперативний потолок зріс з 4,5 км до більше як 8 км. При цьому швидкість на висоті 1000 м. в середньому збільшилася на 30 км/год. З огляду на залишений без змін головний редуктор також обмежуються потужність і маса модернізованої версії машин. Це означає, що при більшій динаміці зберігається попередня маса корисного навантаження або озброєння. Подальший розвиток конструкції буде можливий після отримання «Мотор Січ» технології створення головного редуктора.
Військова версія вертольоту Mi-8MСБ має назву Mi-8MСБ-В i перші модернізовані машини вже передано до військових підрозділів. ЗС і Національна гвардія України разом замовили певну кількість машин. У 2014 р війська отримали перші чотири Mi-8MСБ-В, а у 2015 р – чергові шість вертольотів, а Національна гвардія — три машини цього типу.
Модернізована авіоніка
Mi-8MСБ-В оснащений ноктовізійними приладами, в основному це польські PNL-3M ORLIK виробництва фірми PCO, яка вже у серпні 2014 р підписала угоду з Конотопським ремонтним заводом «Авіакон», який реалізує програму з модернізації авіоніки та бортових систем для вертольотів українських Збройних Сил.
Авіоніка може отримати нові можливості внаслідок впровадження системи GPS, показники якої видаються на багатофункціональний екран. Як і на українських вертольотах Mi-24, тут також використали цифрові системи вітчизняного виробника ДП «Оризон-Навігація» і західні прилади супутникової навігації Garmin GPSMAP-695, радіолокаційні транспондери з радіовисотоміром, сучасні радіостанції та цифрові системи відображення та реєстрації польотних даних.
Оптоелектронна головка ПМ-ЛКТ НВК «Фотоприлад», яку було презентовано разом з вертольотом Mi-8MСБ-В у листопаді 2015 р. Фото «Мотор Січ».
Також було модернізовано систему прицілювання, до складу якої, між іншим, включено лазерну систему формування прицільної марки «АДРОС» ФПМ — 01 КВ виробництва української компанії «Адрон», а також цифрова система управління озброєнням СК3-8В від того ж виробника. В даний час системі управління вогнем бракує сучасної оптоелектронної головки, наявность якої значно підвищила б вогневі можливості машини.
Під час минулорічної оборонної виставки в Києві разом з Mi-8MСБ-В демонструвалася оптоелектронна головка ПМ-ЛКТ фірми «Фотоприлад» зі складу Укроборонпрому. Це стабілізований обсерваційно-прицільний модуль підвісної конструкції , розроблений для застосування на бойових вертольотах Мі-24 замість російського аналога 9С475. Moдуль ПМ-ЛКТ також може бути застосований на вертольотах Mi-8 i має можливість наведення протитанкових керованих ракет «Бар’єр-В» українського виробництва з дальністю дії 7,5 км.
Ударний потенціал – вітчизняні ракети, бомби, дрони
Що стосується озброєння вертольотів Mi-8MСБ-В, воно міститься на двох трьохточкових конструкціях зовнішньої підвіски, розроблених підприємством «Мотор Січ», як і універсальні пілони, що монтуються до них. Це дозволяє уживати озброєння як російського, так і українського виробництва. Насамперед, це некеровані 80-мм ракети АР-8 різних версій в українських установках Б8В20МСБ на 20 направляючих. Вертольоти також можуть нести протитанкові керовані ракети «Бар’єр-В» і «Штурм-В» українського виробництва, а також ракети «Ігла» класу «повітря-повітря».
На зовнішніх точках можуть бути розміщені і 30-мм гранатомети АГ-17А, 7,62-мм кулемети (ГШГ-7,62), 12,7-мм кулемети (ЯКБ-12,7 i KT-12,7), а також 23-мм авіаційні гармати ГШ-23. До цього слід додати обладнання для мінування з повітря та авіаційні бомби масою до 600 кг. В перспективі планується також можливість використання розвідувальних радіоелектронних блоків та блоків постановки перешкод або стартових контейнерів для безпілотників, в тому числі ударних.
Оснащення вертольоту Mi-8MСБ-В. Фото «Мотор Січ»
Підвісні системи озброєння можна посилити за рахунок автоматичної зброї бортових стрільців. На обох бортах і на рампі передбачена можливість монтажу 7,62-12,7 мм кулеметів або автоматичних гранатометів. Щоправда, використання останніх може дещо ускладнити та обмежити завантаження та розвантаження машини.
Самооборона – основа виживання на полі бою
Значне насичення полоси АТО системами ППО мало вплив на рішення щодо оснащення Мі-8МСБ-В системами самооборони. Застосовано широку гаму рішень від компанії «Адрон». Найпросте з них – це система відводу та розпорошення вихлопних газів двигунів АШ-1В вгору, що дозволяє суттєво зменшити термічну сигнатуру машини підчас польоту. За даними виробника, йдеться про зниження показника майже вдвічі.
Мі-8МСБ-В також має активні системи, в т.ч. головки перешкод КТ-01 АВЕ, розміщені за двигунами у верхній частині корпусу. Для самооборони служать також пускові КУВ-26-50, з яких відстрілюються 23-мм і 50-мм термічні пастки. Цей пристрій може бути запрограмований щодо послідовності відстрілювання останніх, в залежності від умов бойових дій та виду перешкод. Пускові співпрацюють з системами попередження про радіолокаційне опромінювання СПО-15 і сигналізатором відстрілу ракети ЕВ-164 або більш сучасними цифровими системами фірми «Адрон». Це все доповнює бронювання кабіни пілотів броньовими панелями виробництва заводу «Ленінська кузня» у співпраці з литовською АСУ «Baltija».
Друга молодість Mi-8?
Українські промисловість і Збройні Сили намагаються оптимізувати оперативні можливості вертольотів Мі-8. Модернізація авіоніки, систем озброєння і силового агрегату може суттєво підвищити оперативні можливості машини, хоча вона і надалі поступатиметься більш сучасним аналогам аналогічної маси.
У сфері озброєння і систем самооборони Україна має відносно сучасні технічні рішення. В той же час, у сфері авіоніки, навігаційних систем і бортових комп’ютерів часто використовуються західні рішення, які, однак, не гарантують безпеки і автономії в частині кодів та обробки даних. Тому Київ також шукає партнерів для співпраці, а при модернізації можуть бути використані вироби польських фірм.
До цього часу все ще не вирішено також проблем залежності від російських виробників у сфері таких елементів, як головний редуктор або лопаті вертольоту Мі-8, хоча відповідні роботи вже тривають. Зазвичай необхідні запасні частини можна придбати на вторинному ринку, втім, триває пошук альтернативних рішень. Концерн «Мотор Січ» зацікавлений зокрема у пошуку партнера – виробника лопатей у Польщі. Президент АТ «Мотор Січ» Вячеслав Богуслаєв визнав, що якщо польська промисловість здатна продукувати композитні лопаті для вертольоту W-3 Sokół, то вона буде здатна продукувати ці елементи і для Мі-8.
Також у сфері авіоніки можлива співпраця наприклад, з ITWL, який має у своїй оферті цифрову модульну авіоніку, між іншим, розроблену для вертольотів Mi-8 i Mi-24. У Польщі вона використовується на машинах типу W-3PL Głuszec.
Навіть у випадку оснащення цифровою авіонікою glass cockpit, подібно до того, як наприклад, на вертольоті Głuszec, замість уживаних зазвичай окремих цифрових систем в межах модифікації старої авіоніки, монтажу нового редуктора разом з новими двигунами та сучасного озброєння модернізований Мі-8 не зможе рівнятися з сучасним вертольотом подібної вагової категорії і свого класу. Однак він є рішенням у кілька разів дешевшим і більш доступним, ніж нова машина. Суттєва модифікація здатна подовжити життя цієї конструкції на чергову декаду або навіть більше.
В рамках подібної концепції реалізується програма доопрацювання українських Мі-8Т до стандарту рівня Mi-8MСБ-В. Він відповідає поточним потребам і становить варіант перехідного типу машини для потенційного впровадження сучасного багатоцільового вертольоту. Не можна виключати, що це буде нова розробка фірми «Мотор Січ» типу MСБ-6 «Отаман», однак його впровадження стане можливим лише у більш віддаленому майбутньому. Сьогодні такий варіант рішення неможливий з огляду на невеликий рівень готовності проекту, а також на складну політичну і економічну ситуацію в Україні.
Юліуш САБАК (Juliusz Sabak)
Переклад з польської: Володимир ЗАБЛОЦЬКИЙ