Шахтарі не стоять на проросійських мітингах, бо їм ніколи займатися політиканством. Вони працюють, аби прогодувати себе й наповнити бюджет країни.
ictv.ua
Масової підтримки від них сепаратисти не отримали, бо гірники розуміють: федералізація чи відокремлення Донбасу від України – це шлях до економічної прірви. І, насамперед, у ній опиниться вугільна галузь.
Бо насправді росіянам українські шахти геть не потрібні. «Путін відразу позбудеться шахт, йому таке навантаження у великий тягар. Їх легше закрити, тим більше зараз у Росії надлишок шахтарів. Шахтарі Ростовської, Тульської області їздять вахтовим методом у Воркуту. І ось чи хочуть дружини своїх чоловіків місяцями не бачити?» — запитується голова Незалежної профспілки гірників Донбасу Микола Волинко.
Однак гірники скаржаться, що українська влада не підтримує вугільну галузь належним чином, і по-своєму намагаються аналізувати перспективи розвитку вуглевидобутку. А от представники малого та середнього бізнесу Донбасу переконані: треба не батьківщину міняти, а дотримуватися законодавства у власній державі. До нинішнього керівництва країни питання та претензії є. Проте бізнесмени вже побачили позитивну тенденцію: вперше за роки незалежності до них дослухаються, а значить, є можливості для розвитку на своїй землі.
І хоч поки дієвих кроків небагато, перспектива — велика. «Можна вийти заміж і один, і другий, і третій раз, але змінити Батьківщину, тим більше таким шляхом — це дуже відповідальний крок. За 22 роки бізнес-діяльності я хочу сказати, що ось сьогодні — це той уряд, який намагається почути, якому ми можемо задавати питання і мати зворотний зв’язок. Це – вперше», — каже бізнесмен Світлана Чепелєва.
Сергій Коротун із Краматорська вже 20 років у бізнесі. Його підприємство виготовляє деталі й комплектуючі для шахтного обладнання та машинобудівників. Майбутнє свого краю чоловік бачить лише в Україні. «Україна має бути Україною в тих межах, і в неї повинні бути прекрасні відносини з Росією, з усіма сусідами і з усім світом», — певен бізнесмен.
Краматорський міський клуб підприємців об’єднав виробників меблів, товарів широкого вжитку і машинобудівної продукції. Бізнесмени одностайні: Донбас – український.
Об’єктивну картину громадської думки в регіоні дає Інститут соціально-політичного аналізу при Донецькому національному університеті. Тут дослідили: 65% донеччан хочуть жити в Україні. З них 15% – у складі федерації. І тільки 25% городян – за Росію, причому, більшість із них насправді мріють повернутися в Радянський Союз.
Усього 5% бажають жити в Донбасі як у незалежній державі. За останні 2 тижні в регіоні зросли патріотичні настрої. Нині ж на Сході України агресивна меншість намагається диктувати умови пасивній більшості. Учорашній мітинг «За єдину Україну» показав, що патріотичний Донбас прокидається. Тож небажання опинитися завтра в чужій державі для людей пересилює ризик постраждати від терористів.
Ксенія Міляєва
