Колишнiй лiдер Бiлорусi — про анексiю Криму, юридичну неграмотнiсть Путiна i "клуб диктаторiв" "Найголовнiше, що нiхто не очiкував такого нахабства Росiї, — каже екс-голова бiлоруського парламенту.
Станiслав Шушкевич, http://expres.ua/
— Якщо ж замислитися над тим, що сталося в Криму, то це дуже схоже на те, що зробив свого часу Гiтлер iз Австрiєю або з Судетською областю у Чехiї. Так, Путiн пiшов шляхом Гiтлера!" …79-лiтнiй Станiслав Шушкевич, який у 1991 роцi разом iз Єльциним i Кравчуком "поховав" СРСР, нинi не тiльки ворог бiлоруської влади, але й росiйської. Та вiдомий полiтик звик говорити усе вiдверто, прямо i виважено.
"Iнакше це була б вiйна!"
— Станiславе Станiславовичу, Рада Федерацiї поставила крапку в приєднаннi Криму до Росiї, ратифiкувавши вiдповiднi "папери"… Чи означає це, що поїзд уже пiшов?
— Ви знаєте, як це не прикро, але я боюся, що поїзд справдi уже пiшов. Українська сторона може картати себе, що, напевно, було допущено дуже багато помилок. Але… Найголовнiше, що нiхто не очiкував такого нахабства Росiї. Якщо ж задуматися над тим, що сталося у Криму, то це дуже схоже на те, що зробив свого часу Гiтлер iз Австрiєю або з Судетською областю у Чехiї. Так, Путiн пiшов шляхом Гiтлера! Господар Кремля створив образ зовнiшнього ворога, яким виявились українцi — українськi патрiоти та українськi нацiоналiсти. У росiйських мас-медiа вони фiгурували не iнакше, як бандити, негiдники, сволота i т.п. Тобто зовнiшнiй ворог був окреслений, а внутрiшнiй у Путiна давно вiдомий — це росiйська опозицiя. У боротьбi з нею диктатор досяг успiхiв: одних давно посадив, iнших саджає… Тому йому i вдалося це нахабне захоплення Криму. Чи можна було уникнути анексiї? Боюся, що нi.
— На вашу думку, тактика українських вiйськових, установка вiд самого початку не стрiляти, не проливати кров була правильною чи все ж помилковою?
…А iнакше це була б вiйна! Слiд розумiти, що Росiї не шкода людей. Вона завжди розраховувалась їхнiми життями: що в роки Другої свiтової вiйни — з подачi Сталiна та Жукова, що з волi нових керiвникiв Росiї — наприклад, у Чечнi. Мовляв, чого солдатiв шкодувати, баби ще понароджують! Українцi, як бачимо, iнакше ставляться до людських життiв, i за свiй гуманiзм, за свою людянiсть виявилися покараними.
— Як ви вважаєте, чи пiде Путiн далi? На Схiд України…
— Думаю, що пiде. Йому неминуче потрiбна Херсонська область, бо звiдти, як вiдомо, здiйснюється водопостачання Криму. Тому, гадаю, вiн знайде якийсь привiд. Якщо Україна не стане на колiна i не буде перед ним плазувати. Тобто, якщо Москвi не вдасться поставити у Києвi проросiйський уряд, Путiн, звичайно, може на це пiти. Адже вважає, що його вже нiхто не зупинить. Вiн же — цар, який успiшно розширює iмперiю!
— Якщо вiрити офiцiйнiй статистицi, рейтинг Путiна в країнi зростає. Чи означає це, що росiяни, власне, хочуть бачити бiля керма держави тоталiтарного лiдера, котрий веде вiйни з сусiдами i, що називається, збирає територiї?
— Це фрагмент дуже складного питання. Попри те, що СРСР де-юре розвалився, загалом ментальнiсть у багатьох росiян (як, до речi, i в бiлорусiв, i частково в українцiв) ще та, радянська. Цим i скористався Путiн, нав’язуючи старi порядки. До речi, всупереч заповiту та настановам Єльцина. Сьогоднi "Єдина Росiя" — це практично КПРС в оновленому варiантi з тiєю ж державною iдеологiєю. Дивiться, Путiн повернув гiмн Радянського Союзу (тодi вперше проявилось його реальне обличчя). Вiн вiдродив фанатичне поклонiння багатьом релiквiям часiв вiйни, якi були пов’язанi з гiгантськими людськими жертвами. (Притiм нiхто навiть не намагається переосмислити, чому ж це сталося?). Потiм — зробив Росiйську Правослану Церкву ледь не придержавною. Зрештою, вона й так має "кадебiстське" походження… А з тими, хто не згоден, дiють старими радянськими методами. До слова, звернiть увагу: щойно у Держдумi один депутат проголосував проти того, щоб Крим став частиною Росiї, як ЛДПР одразу виступила з вимогою позбавити його мандата. I де ж у вас там свобода?! За цим усiм Путiну нiколи вирiшувати внутрiшнi проблеми Росiї. Подивiться: у країнi, яка поливається нафтодоларами, третина населення живе нижче вiд рiвня бiдностi. Розкiш московських, пiтерських i ще там якихось мiст загалом не притаманна всiй Росiї. Знаєте, коли я їду автомобiлем iз Бiлорусi та потрапляю, скажiмо, у Смоленську область, то жахаюся, в якому там станi сiльськогосподарськi угiддя! Звичайно, займатися пошуком зовнiшнiх i внутршнiх ворогiв простiше, анiж господаркою.
— Ви колись казали, що Росiя — це бананова республiка. Тiльки замiсть бананiв у неї — нафта…
— Нинi можу повторити те саме. От назвiть менi щось iз росiйських товарiв "народного вжитку", якi поважали б у свiтi? Таких нема! Горiлка й та в Українi краща. (Усмiхається). Тому Росiї нiчим похвалитися. Вона може тiльки розвивати напругу у свiтi. Адже, зрозумiло, що у Москви iз Вашингтоном тепер будуть напруженi вiдносини. Тобто, холодна вiйна повертається. I за таких умов легше буде правити державою, в якiй багато бiдних. Як i пояснити, що причина цiєї бiдностi — поганий вплив Заходу та вiльного капiталiстичного свiту загалом.
"Тодi Путiн — не зовсiм законний президент"
— Українськi лiдери заявили про намiр вийти iз СНД. Як ви вважаєте, чи правильне таке рiшення?
— Ну, нiщо не може втримати Україну в спiвдружностi диктаторiв… Знаєте, ваша країна вiдрiзнялася вiд iнших держав СНД (може, за винятком Молдови), що у вас були чеснi вибори (якщо вибори були нечесними, народ виправляв цю справу). Тож у вас влада переходила з рук у руки — Кравчук, Кучма, Ющенко, Янукович — демократичним чином. По-моєму, Росiї найближчим часом це не загрожує… Тож, повторюся, СНД фактично перетворюється на спiвдружнiсть диктатур. Нинiшнiй Українi там бути не випадає, тому я солiдарний з тими українськими полiтиками, якi кажуть, що вашiй державi СНД уже не потрiбна.
— Недавно Путiн здивував усiх заявою, що Україна нiбито не зовсiм законно вийшла зi складу Радянського Союзу. Як один iз "гробарiв" СРСР, скажiть, як це слiд розумiти?
— Це свiдчить лише про те, що такi вчителi, як Собчак, не змогли навчити такого студента, як Путiн, юридичних наук. Чiплятися, звичайно, можна i щось там казати також, але… Дуже добре на закиди Путiна вiдповiв Кравчук. Мовляв, якщо той вважає, що Україна не зовсiм законно вийшла з СРСР, то Росiя — тим бiльше! I тодi Путiн — не зовсiм законний президент не зовсiм законної країни. Розумiєте, тi всi суперечки можна вести на базарi. А якщо говорити мовою юриспруденцiї, то… Договiр про створення СНД (тобто той договiр, на основi котрого Росiя — ратифiкувавши його — визнала незалежнiсть України) юристи, професiонали високого рангу, свого часу назвали шедевром легiтимної дипломатiї кiнця другого тисячолiття… Тому Путiн — шпигун, звичайно, професiйний, а от юрист на мiждержавному рiвнi — поганий.
— Нинi офiцiйний адвокат i глашатай Кремля в ООН — Вiталiй Чуркiн. Ви, напевно, знаєте, що вiн…
— Так, звичайно. Вiн зробив мене iдеологом вашої революцiї, переплутавши з Шухевичем. Якщо Путiн, поганий юрист, вчився у Собчака, то, цiкаво, у кого вчився Чуркiн? Бовкнути таке i не виправити себе чи перепросити. Зрештою, не знати, хто такi Шухевич, Бандера… Ви розумiєте, це стара радянська школа. Тодi, як вiдомо, на Заходi шефа МЗС Громика називали "мiстером нi". Вiн завжди рiшуче й наполегливо захищав позицiю Москви. I нi пiвкроку назад! Ну, Чуркiн — продовжувач такої традицiї. Тiльки тепер уже не радянської дипломатiї, а росiйської, iмперської.
"Крим — надто ласий шматок"
— У вас немає побоювання, що, крiм України, Росiя вiзьметься i за Бiлорусь?
— Ви розумiєте, у нас ситуацiя простiша: Москва фактично вже панує у Бiлорусi. Тобто все, що треба Путiну, Лукашенко робить беззастережно. Потрiбнi вiйськовi бази — будь ласка, потрiбнi винищувачi — будь ласка, потрiбнi спiльнi навчання — будь ласка, потрiбно оголосити, що наш ворог НАТО — будь ласка… Розумiєте, тут не постає питання про послiдовнiсть, мораль, нацiональну гiднiсть. Ось чого-чого, а почуття нацiональної гiдностi у Лукашенка точно немає. Вiн не схожий на достойного бiлоруса!
— А як ви думаєте, якою буде доля Януковича?
— У нас, у Бiлорусi, пiд прикриттям Лукашенка живе колишнiй президент Киргистану Бакiєв, явний злочинець. Однак його не видають Бишкековi, точно так само Москва не видасть Януковича Києву, який прислужився їй своєю зрадницькою позицiєю… Тому вiн житиме в Росiї. А оскiльки награбував достатньо, то житиме безбiдно. I нiчого тут зробити неможливо. Це — фрагмент одного ланцюга, менi здається. Тому не варто даремно витрачати енергiю i на щось там надiятися… В України й без того нинi багато проблем. Насамперед iз Кримом.
— До речi, у кримськiй ситуацiї дехто каже, що не останню роль зiграв iнтерес Москви до шельфу Чорного моря, де є запаси i нафти, i газу, якi почали розвiдувати американцi… Невже знову вiйна за енергосiї?
— Вибачте менi за вiдвертiсть, але навiть без усiляких шельфiв та енергоносiїв Крим i Севастополь — це стратегiчний плацдарм, який дозволяє панувати в Чорному морi та значною мiрою — у Середземному. Уже цього досить! Ну, а тим бiльше, якщо там iще "свiтить" якийсь нафто- чи газовидобуток. Крим — надто ласий шматок для такої ненажерливої iмперiї, як Росiя, котра i так трiщить вiд територiй, а все одно прагне нових земель!
— Власне, три роки тому, коли ми з вами останнiй раз спiлкувалися, ви тодi чiтко застерiгали, що Росiя хоче "з’їсти Україну"…
— На жаль, я виявився пророком. Знаєте, уже тодi було зрозумiло, що Росiя має таке бажання. Не можна було не помiчати тих заяв, якi постiйно робив Жириновський. Вiн хоч i поводиться не як полiтик, а як комiк на цирковiй аренi, але… Те, що у Жириновського на язицi, у Кремля — на умi.
— Станiславе Станiславовичу, попри все, з приводу ситуацiї в Українi ви — оптимiст?
— Оптимiст! Знаєте, мене, скажiмо, дуже втiшило, що всi президенти України, люди рiзних полiтичних спрямувань, об’єдналися i зробили недавно спiльну заяву. Це дуже показово. Менi здається, що мають слушнiсть тi полiтологи, якi кажуть, що нiхто так багато не зробив для українського народу, як… Путiн. Вiн просто змусив українцiв, точнiше громадян України, об’єднатися. Цей процес рушив швидкими кроками. I саме вiн вселяє в мене оптимiзм!
Богдан БОНДАРЕНКО
