Ідея проведення аудиту діяльності попереднього уряду отримала несподіваний поворот: головні висновки будуть робитися не на основі висновків приватних консалтингових компаній. Швидше за все, їм доручать перевірку окремих держкомпаній і Пенсійного фонду. Компромат у масштабах усієї економіки новій владі дасть МВФ.
"З середи працює технічна місія Фонду. Ми зацікавлені, щоб підсумки її діяльності були представлені населенню. Вони дозволять нам забезпечити дуже якісну оцінку сфери публічних фінансів. Ми розглядаємо це як інструмент зовнішнього аудиту макроситуації ", — повідомила перший заступник голови Адміністрації президента Ірина Акімова.
За її оцінками, перші висновки технічної місії можуть з’явитися вже до кінця березня. У цей час в Україну приїде постійна делегація Фонду, з якою будуть обговорювати питання надання країні четвертого траншу кредиту за програмою stand-by. Надходження грошей очікується у травні, але інформація від МВФ може бути більш важливою.
Кому це вигідно
"Регіонали" зразка 2010 року дуже відрізняються від себе зразка 2006 року. Тоді уряд Віктора Януковича повів себе, можна сказати, інтелігентно. Цього разу влада налаштована на жорсткий підхід.
"У 2006 році ми необачно мовчали щодо діяльності уряду Юлії Тимошенко, хоча говорити було про що. Можна було згадати і смикання курсу, і цукрову кризу, і паливну кризу. Цього разу все буде жорсткіше. Думаю, багато хто хотів би, щоб на основі цих висновків відбулися репресії", — підкреслило джерело "Економічної правди" у Кабміні.
Втім, репресії можуть бути замінені на тихий тиск. Компромат на Тимошенко дозволить утихомирити її прихильників і змусить їх переходити на бік нової влади. Це буде робитися під акомпанемент гучної публічної кампанії. "Регіонали" отримають авторитетні висновки, на які можна буде посилатися будь-коли.
"Для нового керівництва такий аудит вигідний. Урядовці покажуть, що стан справ набагато гірший, ніж їм здавалося. І тому їхні передвиборні обіцянки, наприклад, про суттєве підвищення зарплати, не можуть бути виконані", — відзначив виконавчий директор The Bleyzer Foundation Олег Устенко.
Таким чином, можна зробити головний висновок. Аудит — це всерйоз, і нова влада максимально посприяє, щоб було розкрито якомога більше проблем. Успіх такої перевірки гарантований. Весь 2009 рік ЗМІ рясніли матеріалами про великі проблеми у держфінансах і "ручному управлінні" економікою з боку уряду Тимошенко.
"Усі розуміють, що справи в країні йдуть погано. Але всі хочуть знати, наскільки погано. Очевидно, що у Пенсійному фонді колосальні проблеми. Його дефіцит співмірний з дефіцитом країни. Пенсійна система може впасти у найближчі місяці. Дефіцит колосальний, а наповнюваності немає. Потрібні кардинальні заходи", — додав Устенко.
На початку березня 2010 року тодішній виконувач обов’язків голови фракції Партії регіонів Микола Азаров заявив, що новий уряд найме кваліфікованих фахівців, які проведуть повний аналіз фінансово-економічної діяльності попереднього Кабміну. У тому числі, планувалося проаналізувати особливості використання коштів МВФ.
Очевидно, у штабі прем’єра Юлії Тимошенко знали про ці плани, тому що днем раніше прийняли цікаву постанову. Документ передбачав звернення до МВФ, Світового банку і Єврокомісії з проханням організувати і провести неупереджений і неполітизований аудит діяльності НБУ і Кабміну у 2006-2007 роках за прем’єрства Віктора Януковича і у 2008-2009 роках, коли прем’єром була Юлія Тимошенко.
Втім, це був, скоріше, піар-хід. Уже наступного дня уряд пішов у відставку. 12 березня президент Віктор Янукович знову згадав про аудит. "Здійснено небувалі за масштабами зовнішні запозичення. Напрямки використання витрачених грошей всіляко ховалися від суспільства", — заявив він.
Янукович заявив, що ініціював проведення міжнародного аудиту щодо законності використання урядом коштів. Він також звернувся до Генпрокуратури з проханням перевірити законність використання ресурсів резервного і стабілізаційного фондів.
17 березня олії у вогонь підлив голова Рахункової палати Валентин Симоненко. Він заявив, що держбюджет-2009 не виконаний за жодним показником, а деякі цифри сфальсифіковані. "Особливо це стосується зовнішніх запозичень, виплат зарплат, роботи Пенсійного фонду", — підкреслив він.
Як приклад він назвав сферу держзакупівель. За даними палати, протокольними рішеннями за підписом екс-прем’єра Юлії Тимошенко і колишнього першого віце-прем’єра Олександра Турчинова були проведені операції на 20 мільярдів гривень.
"Те, що скоєно злочин, це стовідсотково. Тепер, щоб рухатися вперед, треба, щоб було і покарання за результатами вчиненого злочину", — сказав Симоненко.
Чому МВФ
Спочатку, ідея проведення аудиту була під великим питанням. Справа в тому, що провести "наскрізну" перевірку економіки країни складно з чисто технічних причин. У світі практично ніхто не здатний зробити таке дослідження.
"Я не вірю в загальний аудит. Я вірю в аудит" Нафтогазу "," Укравтодору ", Пенсійного фонду. Якщо мова йде про таких великих державних монстрів — так, я вважаю, це добре. Однак якщо мова йде про наскрізний аудит, я не зовсім розумію, що мається на увазі. У даному випадку, можна говорити, що МВФ проводить аудит не такий вже і великий, як йому хотілося б", — сказав Устенко.
За його оцінкою, перевірити великі державні компанії можуть "велика четвірка" аудиторів, яку складають PricewaterhouseCoopers, Deloitte, Ernst & Young та KPMG.
"Це єдині організації, які можуть робити такий широкомасштабний глибокий аудит. McKenzie може робити. Якщо це буде хтось інший — я думаю, відразу можуть виникнути колосальні питання про довіру до цього аудиту, навіть якщо вони все зроблять правильно. Я навіть припускаю, що вони зроблять правильно, але світова спільнота не повірить результатами", — підкреслив експерт.
Втім, для оцінки стану економіки країни навіть "велика четвірка" була непридатна. Нинішня опозиція могла в будь-який час заявити, що обраний аудитор упереджений, підкуплений, зацікавлений і далі в тому ж дусі. І що на основі його висновків не можна будувати звинувачення проти попереднього Кабміну.
Аргументи для звинувачення аудиторів шукати б не довелося. Тут же згадалися б історії з Arthur Andersen LLP — однієї з компаній "великої п’ятірки", яка за гроші фальсифікувала звітність компаній Enron і Worldcom. У 2001-2002 роках Arthur Andersen спіймали на гарячому, і ліквідували. З тих пір "велика п’ятірка" перетворилася на "велику четвірку".
Але і з ними не все благополучно. Періодично виникають численні претензії до "четвірки" з боку регуляторів США та інших країн. Наприклад, нещодавно Deloitte звинуватили в недбалому аудиті одного з найбільших операторів кабельного ТБ в США — корпорації Adelphia.
Крім того, аудитори славляться дуже закритою і непрозорою структурою, в рамках якої дуже складно проводити розслідування.
Крім того, дуже часто висновки аудиторів перекручуються до невпізнання. Останній приклад — перевірка діяльності Нацбанку в 2008-2009 роках, проведена Ernst&Young. За свідченням відразу декількох людей, висновки компанії були неоднозначними.
Але за кілька днів до їх офіційного оприлюднення НБУ публічно оголосив, що Ernst&Young не знайшов жодних проблем у роботі регулятора. Аудитор вирішив не піднімати скандал, і публічна презентація була скасована.
Використання МВФ стало геніальним виходом із ситуації. "Одна справа, якщо висновки робить якась приватна компанія, навіть сама авторитетна. Інше, якщо це неупереджений міжнародний і наддержавний орган. Навіть якщо до МВФ є питання, його висновки будуть сприйняті з однозначним довірою", — відзначило джерело "Економічної правди" в Кабміні.
Хто буде платити?
"Велика четвірка" славиться тим, що її послуги дуже дорого коштують. Але найцікавіше, що питання оплати послуг перед новою владою не стоїть.
На думку Устенко, міжнародне співтовариство сприйме дуже добре окремий аудит НАК "Нафтогазу" та інших держкомпаній і структур. Можливо, воно ж і заплатить.
"Виникає серйозне питання — хто буде за це платити? Припускаю, що можна знайти гроші за допомогою "технічної допомоги". Наприклад, через USAID, Європу, Світовий банк чи МВФ можуть платити гроші за такого роду аудит", — зазначив Устенко.
За послуги самого Міжнародного валютного фонду теж доведеться платити, але іншим чином. Акімова запевнила, що новий президент і уряд докладуть всіх зусиль, щоб відновити відносини з Фондом.
"Ви пам’ятаєте, що крапку у співпраці з МВФ було поставлено саме тоді, коли частину грошей дозволили використовувати на покриття бюджетного дефіциту. МВФ перестав бути впевнений, що гроші, отримані українським урядом, використовуються правильно. Правильно не тільки в політичному сенсі слова, а правильно з погляду вибудовування майбутнього української економіки. Фінансування позиковими грошима поточних витрат без створення якогось великого та переконливого базису для економічного зростання — така стратегія не викликає підтримки з боку МВФ ", — описала вона проблему у відносинах з Фондом.
Втім, Акімова налаштована позитивно. Вона розповіла, що уряд і президент готові умовляти Фонд дати Україні невелику фору.
"Який би дефіцит я хотіла бачити? У минулому році, з урахуванням капіталізації НАК "Нафтогаз України" , дефіцит бюджету перевищив 12%. В таких умовах досягти збалансованості або цільового показника 4%, який був би бажаним для МВФ, практично неможливо. Це розуміють і в міжнародних органах, і фахівці уряду, і в експертному середовищі ", — відзначила Акімова.
Тому, підкреслила вона, сьогодні перед урядом ставиться завдання забезпечити рівень бюджетного дефіциту не вище, ніж 6-7%.
"Це завдання складне, але воно нам цілком під силу. Позиція, яку зайняв уряд, не відрізняється від моєї", — сказала вона.
Сергій Лямець