Після того як іранська влада визнала, що збила наш літак давайте заглибимось вивченням того, що і чому не зробила сама Україна, щоб попередити цю трагедію.
Відповідь ніби проста і очевидна — потрібно було відмінити рейси до Ірану. Але цього замало. Потрібно переглянути всі уже існуючі державні регулятори для подіібних ситуацій і головне, напрацювати додаткові інструкції чи навіть закони. І не тільки для транспортних і безпекових відомств. І в тому числі в секторі державно-приватного партнерства. Це можна буде зробити і в рамках цього розслідування. Але воно буде тривалим. Тому я думаю, варто було б уже зараз створити невелику але високого експертного рівня державну комісію для вивчення і суттєвої модернізації цих державних регуляторів щодо безпеки наших громадян на всіх видах транспортних комунікацій і, особливо, які виходять за межі України. Тобто не тільки авіації. Адже чисельні трагедії з нашими громадянами за кордоном були не тільки в авіації. Експертів для такої непростої роботи поки що достатньо.
Крім цього давйте також детально дослідимо, хто найбільше забрехався в цій жахливій ситуації. І хто просто брехав. І хто був аж надто «обережний» в своїх оцінках. Це також буде потрібно і не тільки для висновків комісії.
А що стосується подальшого розслідування з урахуванням визнання Іраном збиття нашого літака, то тут не потрібно розслаблятися. Попереду ще дуже багато непростої роботи. Але про це окремо.
Так, ладно, задовбало.
Росіяни одразу знали що відбулося з літаком — і Зєлєнський звіряв позицію з ними, через це зникав на десятки годин в очікуванні звірення мнєній високих сторін, і мабуть тому літали ті мутні чартери транзитом через Москву.
Схоже, іранське зізнання стало шоком для всіх, Кремль досі газує «нє может бить».
А у нас пішла кампанія з відмазування президента, до речі дуже тупа — типу все знали, все контролювали, ніхто не обісрався, Трюдо лох.
Ну ладно населення втреться — але ж у відповідних службах не можуть не розуміти що відбувається.
У нас вже генерал-губернатор?
Валерій Прозапас
Шапито, а не власть.
Глава МИД Пристайко. Его подчиненные в посольстве заявляли о «технических неисправностях» и «отрицали ракетный удар».
Глава СБУ Баканов. Не прервал отдых, когда стало известно о самолете. Выдвигал «собственные версии», когда весь мир смотрел видео удара ракетой. Выдал «подтвердилась наша версия», когда Иран признался.
Президент Зеленский. Наша комиссия вчера вечером доложила ему о следах поражения ракетой на корпусе самолета. А он продолжал делать вид, что «все не так однозначно». Более того: посмел поучать премьера Канады, что нечего манипуляциями заниматься, вместо того, чтобы САМОМУ поучиться у него, что такое БЫТЬ ЛИДЕРОМ и КАК НАДО защищать честь СВОИХ ПОГИБШИХ ГРАЖДАН.
О коммуникациях. Во власти, судя по всему, просто некому это делать. Абсолютная профессиональная беспомощность умноженная на профнепригодность ключевых лиц.
Вы НЕ защитили доброе имя украинского экипажа. Вы НЕ защитили честь страны. Вы НЕ справились со своими прямыми обязанностями.
Petro Shuklinov
Ну що ж, після іранського зізнання прийшов час підбити підсумки й порівняти результати попереднього аналізу і висловлених у попередні дні гіпотез із фактичною ситуацією.
1. Чи підтвердився факт, що наш цивільний лайнер збили іранці ракетою ППО російського виробництва? Безумовно.
2. Чи підтвердився факт проведення одразу ж після цього операції з інформаційного прикриття катастрофи, що сталася? Так, поза всяким сумнівом.
3. Чи брала українська влада (принаймні, певні її представники) участь у цій операції)? Ніякого сумніву. І приліт чартерного борту з Москви в Оман до Зеленського, що затримало на багато годин його повернення в Україну, очевидно, був частиною цієї операції.
4. Чи можна вважати, що цю спецоперацію проводили не іранські, а саме російські спецслужби? З максимальною вірогідністю — так.
5. Чи є причиною такої активності факт, що розрахунок батареї ППО міг бути російським? Така гіпотеза підтвердження не знайшла (принаймні, наразі). Виявилося інше: в автоматичному режимі за певних умов (при застосуванні РЕБ) ця система ПВО не розрізняючи цивільні цілі від військових просто збиває все, що рухається в небі. Таким чином, росіяни є не менш відповідальними за катастрофу що сталася, ніж іранці, їхнім позиціям на ринку озброєнь, зокрема, продажів систем ППО, завдано серйозного удару. Як на мене, суті питання ця подробиця (помилка російських інструкторів чи недосконалість російської військової електроніки) не міняє.
П.С. Оскільки мій попередній аналіз практично повністю підтвердився, дозволю собі ще одну невеличку спекуляцію: нас вдруге врятував збитий літак. У 2014 катастрофа зупинила заплановану військову інвазію в Україну. На цей раз вона виявила такий параліч державних інституцій і відкриту колаборацію з ворогом на найвищих рівнях влади, що це не може не обмежити коридор можливостей Зеленського в компромісах із Кремлем, котрі він вважає «пошуком миру», а ми — здачею українських національних інтересів.
Можливо, це було навіть початком зворотнього відліку зеленого етапу нашої історії.
Проблема не лише в комунікації. Вона значно глибше.
Проблема в тому, що від самого початку Україна готова була взяти на себе роль винуватця, коли посольство України в Ірані відкидало будь-які версії, окрім технічної несправності чи помилки екіпажу. (І це при тому, що аварія сталася в екстраординарний момент, коли працювала ППО Ірану)
Проблема в тому, що за вказівкою Президента Генпрокуратура порушила справу саме за фактом порушення правил експлуатації літака….
Що цілий голова СБУ, який нарешті з’явився в Україні, ще вчора щось доводив про сумнівність варіанту ракетного удару…
Проблема, що ми так і не поставили питання, що це ракета російського виробництва. І що військово-технічна співпраця Ірану і Росії має розслідуватися окремо, бо становить загрозу для всього світу. І це було б більше ніж доречно з точки зору українських інтересів.
Проблема в тому, що безпорадність та безвольність вищого керівництва держави Україна стала очевидна усьому світові. Як і слабкі комунікаційні маневри в інтересах зовсім не України.
Проблема, що Україна знову змінила свої зовнішньополітичні пріоритети і стратегічних союзників. Від західного світу до Росії та сходу.
Простий аналіз кризи з літаком доводить: нас повернули в 2013 рік…
Вікторія Сюмар
Відкритість . Як вона є…
