21 жовтня вранці до Одеського морського порту прибуло американське суховантажне судно Ocean Freedom. На його палубі було доставлено два отримані Україною від США ще 27 вересня 2018 року патрульні катери типу «Айленд» (Island).
Дуже символічно, що цим катерам у складі ВМСУ дано нові назви на честь міст українського Донбасу: «Слов’янськ» та «Старобільськ».
Давно очікуване поповнення прибуло вчасно, хоча не завадило б і раніше. Адже від самого початку російської агресії проти України морський напрямок є одним із критично важливих. Саме на ньому агресор завдає нам величезних збитків: обмежує вантажообіг українських портів та видобуток енергоносіїв на материковому шельфі тощо. Тому маємо відповідним чином реагувати.
Ocean Freedom з катерами на палубі в Одесі
З огляду на плани НАТО збільшити військово-морську присутність в акваторії Чорного моря до 2030 року, а також прогнозоване у зв’язку з цим зростання ролі країн — партнерів Альянсу України та Грузії питання поповнення ВМСУ новими бойовими кораблями вже зараз набирає особливої гостроти й актуальності.
Однак для того маємо відродити ВМСУ, яким потрібні кораблі й катери з відповідною інфраструктурою і підготовлений особовий склад. Тому отримання двох американських катерів саме впору. У березні цього року генерал Кертіс Скапаротті заявив у Конгресі США про намір передати ще два, що також непогано. Крім того, у червні повідомлялося про додаткові два катери. Тож загалом чотири (крім уже отриманих) — це добре, але замало. А ще задовго. Першу пару катерів довелося чекати рік (!), хоча йдеться про невеликі кораблики. Обидві сторони — і США, і Україна — за бажання могли б пришвидшити процес передачі, тим більше що катери американська сторона передала безплатно. То що, чекатимемо ще рік, а може, і більше?
Айледни на палубі судна
Що далі? Торік командування ВМСУ мало різні думки щодо використання американських подарунків. Ішлося, зокрема, про наміри перекинути «айленди» на Азов, де вони справді були б дуже доречні. На жаль, оптимізм деяких військових керівників не виправдався. У нових умовах, особливо після російської провокації 25 листопада 2018 року в районі Керченської протоки, це буде доволі складно, а то й неможливо. До того ж від деяких високопосадовців МО прозвучали заяви про нібито тимчасову відмову України від перекидання кораблів ВМСУ на Азов Керченською протокою.
Україна платить тільки за ремонт, транспортування катерів та підготовку екіпажів. Так, останні успішно пройшли 10-тижневий стандартний курс підготовки й навчання на базі Берегової охорони США в Балтиморі й цілком готові до виконання бойових завдань. Щоправда, для цього отримані катери ще потрібно озброїти та оснастити вітчизняними системами зв’язку, на що знадобиться певний час.
Утім, робота для «айлендів» знайдеться і на Чорному морі. На прикладі тієї ж таки Грузії, яка ще раніше отримала від США два аналогічні судна, можна переконатися у високих тактико-технічних характеристиках американських катерів і можливості використання їх спільно з кораблями ВМС НАТО в умовах Чорного моря майже без обмежень. І якщо американці виконають свої обіцянки, то ВМСУ матимуть невдовзі щонайменше шість «айлендів», а отже, зможуть створити з них однорідне формування.
ДШК Малин
За повідомленням джерела в командуванні ВМСУ, «Слов’янськ» та «Старобільськ», найімовірніше, озброять та обладнають протимінними системами (зокрема, дистанційно керованими), що дасть змогу використовувати їх як тральщики, яких ВМСУ нині бракує. Миколаївське ДП ДПЦК уже розробило відповідний проект, що має забезпечити інтеграцію українського озброєння й технічних систем з обладнанням американських катерів.
Водночас треба віддати належне: миколаївські конструктори пішли далі, тобто глянули на проблему з державного боку. А саме створили й уже активно пропонують українську альтернативу «айлендам» — близький за ТТХ, але вже вітчизняний проект «Кайра-150». Особливість останнього полягає в можливості створення на базі єдиної уніфікованої платформи кількох типів бойових, допоміжних і навіть цивільних катерів (патрульних, протимінних, рятувальних, прикордонних тощо). Понад те, можливе серійне будівництво катерів різного призначення на основі базового проекту цілком реально розгорнути одночасно на двох заводах: у Миколаєві (СЗ «Нібулон») та в Маріуполі (Маріупольський СРЗ). Це не лише дасть змогу виграти час, а й здешевить будівництво. Як варіант — у Маріуполі можна складати катери з комплектів, виготовлених у Миколаєві.
На початку жовтня цього року до Одеси для проведення випробувань прибув 7-й малий броньований артилерійський катер (МБАК) типу «Гюрза-М». Нині триває випробування 8-го МБАКа та 3-го десантно-штурмового катера (ДШК) (проект 58503) типу «Кентавр-ЛК», закладених у лютому цього року. Ще два ДШК — «Малин» і «Станіслав» — завершують цикл випробувань в Одесі. Нагадаємо, що серійне будівництво катерів обох проектів здійснює ПАТ «Завод «Кузня на Рибальському».
Цей завод також завершує будівництво нового середнього розвідувального корабля (СРЗК), шифр «Лагуна», створеного на базі риболовецького траулера проекту 502 ЕМ. 21 жовтня корабель, на якому все ще немає навіть щогл і антен, відбуксирували у плавдоку з Києва до Херсона, де він залишив док і попрямував до Одеси для остаточної добудови та наступних випробувань, які можуть розпочатися вже 2020-го.
МБАК Вишгород
Після узгодження фінансування програми на 2020 рік і завершення випробувань має відбутися державне оборонне замовлення на один дивізіон РК-360 МЦ «Нептун» у складі 6 уніфікованих пускових установок УСПУ-360, 72 ракет Р-360, 6 транспортно-зарядних машин ТЗМ-360, 6 транспортних машин ТМ-360 та рухомого командного пункту дивізіону РКП-360.
Таким чином, поряд із якісним посиленням ударних спроможностей ВМСУ нарешті чекає доволі солідне поповнення корабельного складу. Втім, цей факт не можна переоцінювати, адже за відсутності ударного озброєння всі нові одиниці мають невелику бойову цінність. Оголошену закладку ракетних катерів типу «Лань», що мала відбутися наприкінці 2018-го, відклали на невизначений термін через неготовність морської версії ракети «Нептун» і невизначеність щодо самої платформи-носія: миколаївська «Лань» конкурує з київською «Веспою». Хай там як, рік втрачено, і далеко не факт, що останній.
СРЗК прибув до Одеси для добудови і випробувань
Насамкінець, не рухається з місця програма «Корвет», про яку так багато згадували в контексті відродження національного військового флоту обидва президенти України: і Петро Порошенко, і Володимир Зеленський. Новий глава держави навіть пообіцяв під час перебування в Миколаєві відновити будівництво корветів на Миколаївському суднобудівному заводі, що дасть поштовх реанімації галузі та сприятиме пожвавленню економічної активності міста корабелів загалом.
Нагадаємо, що 22 листопада 2017 року Кабінет Міністрів України постановою № 879 затвердив нову редакцію Державної цільової оборонної програми «Корвет», збільшив її кошторис майже удвічі, але відтермінував реалізацію на період до 2028-го. На жаль, у 2018–2019 роках роботи в межах програми не фінансувалися, збільшуючи ризики її невиконання. На початку жовтня міністр оборони України Андрій Загороднюк повідомив про збільшення витрат на потреби оборони й про плани уряду щодо розробки нової програми озброєнь. Тож залишається дочекатися завершення формування цієї програми, із якої стануть зрозумілими її справжні пріоритети.
З огляду на терміни військово-морського будівництва, закладені в останній версії нової Морської доктрини України, появи корветів найближчим часом не варто очікувати. Утім, зіштовхнути процес із мертвої точки не завадило б. Адже нам свого часу крім Криму й Донбасу потрібно буде визволяти ще й українське море.
