Ми близькі до катастрофічних подій.
З загроз, що я зараз бачу.
1. Дефолт та економічні потрясіння, що за ним підуть.
2. Розширення агресії РФ: військової, економічної, політичної, інформаційної.
3. Можлива втрата нових територій.
4. Реванш проросійських сил і революція, яка за цим послідує.
Що, на мою думку, варто робити.
1. Виконати усі забов’язання перед МВФ. Продовжити ті реформи, які були запровадженні за останні 5 років.
2. Зайняти жорстку позицію щодо РФ. Посилити інтеграційні процеси України до НАТО та ЄС.
3. Посилити контррозвідку в регіонах. Продовжити розбудову територіальної оборони. Назначати чи залишити голів областей проукраїнської спрямованості.
4. Доробити розпочате в 2014 му році. Унеможливити повернення відверто проросійських політиків до центрів управління.
Нехороші у мене відчуття.
Хуцпа всегда рулит, даже если абсолютно дебильна. Посудите сами: вот задумать построить дом и тут же распилить заготовленные для этого брёвна на дрова — это ж кретинизм, так?
А вот озвучить Верховной Раде план её работы на ближайшие две сессии и тут её же распустить — это уже хайп профессионального комика!
— Тепер ті, хто не міг намазати мову, віру і армію на хліб, можуть на вибір намазати хєр зєлєнського, коломойского або портнова.
Мені шкода Зеленського…
Борис Єгиазарян вірменський митець, що живе та працює в Україні:
Меня некоторые мои друзья упрекают, что я себе позволяю резко высказываться о всенародно избранном Президенте Владимире Зеленском. Я признаю выбор большинства украинцев, но я не признаю Президента Зеленского. Его поставили и подставили для того, чтобы ослабить Украину, которая и так имеет войну и множество проблем.
Вся пошлость, бескультурье, даже в искусстве комическом, не дают никаких шансов думать о нем как о политике способного стать главой государства. Кандидат был порождением бескультурья.
Олена Монова:
У маленького Буонапарте еще нет в президентском багаже всего того, чему можно сказать «доколе». На президентском посту он еще не успел наворотить херни, хотя начал достаточно бодро — с роспуска Рады, весьма сомнительного с юридической точки зрения, зато отлично ложащегося на жажду крови у охлоса.
Зато у маленького Буонапарте есть большой бэкграунд. И с ним ему придется бороться все годы своей каденции. А бороться с тенями из прошлого ой как нелегко, особенно, если там тотальный обсер и унижение собственной страны, в высшую точку которой тебя вынесло благодаря гримасам демократии.
И не просто унижение страны — а унижение воюющей страны на потребу и на потеху тому, кто войну развязал. Бегство от военкомата. Зомбирование людей невеликих когнитивных способностей с помощью телевизионного мыла. И вот этот весь нарядный набор мне предлагают уважать только потому, что его внесли на загривках на вершину нашего е..нутого политического чарта.
Я, собственно, чего сказать хотела. Подите в ж@пу с вашими призывами к уважению. А я буду наблюдать дальше. Без истерик, с холодной головой. Наблюдать и ставить зарубки на прикладе.
Слуга так слуга.
Константин Нескоромный:
Значит, слухай, слуга. Ти впрягся сам. Ти сам назвав себе моїм слугою, а відповідно, ставлення до тебе буде відповідне — ти не лідер, ти не керівник, ти — слуга. Поваги — не чекай. Доброго ставлення — не чекай. Допомоги — тим паче. Слуга має служити.
Прав в тебе, слуга, не багато, тільки робити що тобі кажуть, і виконувати накази.
Ну а раз ти слуга, а я народ, тобто ти мій слуга, то ось тобі перші завдання:
1) посадити Коломойського
2) заарештувати та посадити Портнова
3) зберегти та посилити санкції проти РФ
4) назвати росію агресором, путіна — ворогом
5) ніяких прямих перемови з терористами
Для початку досить. Служи, слуга.
Вислуга:
Вілла в Італії.
Квартира в Лондоні.
5 готельних номерів в Грузії.
3 квартири в Києві.
Апартаменти в Криму.
Дім 350 м.кв. в Києві.
Вєлосіпєд — ?
Це слуга, не барига, не переплутайте)
А Бігус з Шабуніним нам, звичайно ж, вже бігом розслідують — платилися податки з таких величезних статків чи Володимир Олександрович так по-хозяйські прєдпочітал вкладати Бєнін чорний кеш, поки «народ плакал»?)
(Валерій Прозапас)
Карл Волох:
У одного из ребят, которые принимают нашу делегацию в Израиле, завтра женится сын. Вчера приехавшего на свадьбу экс-одноклассника арестовали на границе. Оказалось, он десять лет назад после школы уехал в Штаты и не вернулся на армейскую службу. Сейчас военный прокурор решает, вначале отправить его служить сокращённый курс или просто в тюрьму на полгода.
Сравните с Украиной и избранием на высший государственный пост человека, ЧЕТЫРЕ раза уклонявшегося от призыва.
Вот потому Израиль, вопреки всем шансам, выжил, состоялся и стал одним из ведущих государств мира.
А будущее Украины снова в тумане.
АПД. Только не повторяйте за идиотом «да если бы армия хотела». Речь не о военкоме, который может быть и разгильдяем и взяточником, а об отношении к своему гражданскому долгу и закону самого «призывника». А также об уровне развития людей, способных избрать его Верховным главнокомандующим воюющей страны и гарантом конституции…
