Хоча вони мали варіант іншого розвитку ситуації — як от у липні 2008 р. домовитися про дотримання взаємних інтересів (про це якраз сьогодні написав о. Cyril Hovorun, згадуючи, що це було в його кабінеті).
Однак бачимо, що з 2016 р. МП свідомо загострює конфлікт з Вселенським Патріархатом. Яка ж мета цього?
На мою думку — мета є простою: самим посісти місце «першого патріархату». А для того, щоб цього досягти, потрібно це місце «очистити».
Тож як це на перший погляд не дивно прозвучить, але МП фактично ухопився за привід рішень Вселенського Патріархату щодо України як за можливість заявити, що місце всеправославного кординуючого центру — вакантне. Неймовірно?
Ну то прочитайте слова головного дипломата МП митр. Іларіона Алфєєва:
«Константинопольский патриархат более не является координирующим центром православного мира, считает митрополит Иларион, глава Отдела внешних церковных связей Московского патриархата.
«Мы сейчас встали перед новой церковной реальностью: у нас больше нет единого координирующего центра в Православной церкви, и мы должны это очень ясно сознавать. Константинопольский патриархат в качестве такового центра самоликвидировался», — подчеркнул митрополит Иларион в эфире Первого канала.»
Фактично у такий спосіб копіюється аргументація Кремля щодо виправдання агресії проти України в лютому 2014 р.: «там государственный переворот, Украины уже нет».
Кремль ввязався у авантюру «русской весны», очікуючи успіху — підкорення цілої України через часткову окупацію та «федералізацію». Натомість отримав ізоляцію та санкції.
Заявляючи про «самоліквідацію Константинопольського Патріархату», МП виявляє свою справжню мрію — під приводом «захисту від агресії» (нагадаю, що в мінському синодальному рішенні вжито слова «вторжение на каноническую территорию РПЦ») захопити місце першого Патріархату. Тим самим реалізувати ідею, яку не вдалося здійснити при Сталіні, коли Московського патріарха хотіли протитулувати ще й «вселенським» на «8-му Вселенському соборі», а МП перетворити на «анти-Ватикан».
Раніше я писав, що від 2016 р. Москва прагне скликати свій «Всеправославний собор». І зараз ми побачимо спроби провести таке сепаратне зібрання, залучивши до нього ієрархів окремих Помісних Церков. Хоч я впевнений, що задум цей провалиться із ще більшим тріском, ніж «Вселенський собор ‘48».
Кого Бог хоче покарати, відбирає розум.
P.S. Розрив Москви з Константинополем: як це вплине на українців
Релігійні експерти у розмові з ВВС News Україна розповіли, як вплине на життя православних українців розрив церковного спілкування між Російською православною церквою та Вселенським патріархатом.
15 жовтня Синод РПЦ вирішив повністю розірвати євхаристійне (церковне) спілкування з Вселенським патріархатом.
Так у російській церкві відреагували на рішення Константинополя про автокефалію для української православної церкви.
Розрив означає, що віряни РПЦ, до якої належить і УПЦ Московського патріархату, не зможуть причащатися в храмах Константинопольського патріархату, а священики та ієрархи не зможуть здійснювати спільних богослужінь.
Для простих вірян це може вилитись у проблеми з відвідуванням православних храмів у підпорядкуванні Вселенського патріархату по всьому світу.
Прецедент Естонії
Щоб краще зрозуміти, що означає розрив церковного спілкування, експерти радять згадати такий же конфлікт між Москвою та Константинополем у 1996 році через естонську церкву.
Загалом суть конфлікту полягала в тому, що після розпаду СРСР в Естонію повернулася з вигнання Естонська апостольська православна церква (ЕАПЦ).
Цьому всіляко противилась місцева православна церква, яка підпорядковувалась РПЦ.
Собор Олександра Невського побудували в Таллінні як символ присутності православної російської імперії
У 1996 році Константинопольський патріарх Варфоломій прийняв під свою канонічну юрисдикцію ЕАПЦ, а синод Російської православної церкви у відповідь на кілька місяців припинив церковне спілкування.
Згодом церкви домовились про компроміс: у Естонії паралельно існують дві канонічні церкви у підпорядкуванні Москви та Константинополя.
«Нинішня криза фактично ідентична конфлікту між Москвою та Константинополем через Естонію», — розповідає ВВС News Україна архімандрит Кирило Говорун.
Пан Говорун свого часу був голово відділу зовнішніх церковних зв’язків УПЦ МП, а також деякий час працював у структурах РПЦ. Зараз же є професором університету Лойола-Мерімаунт у США.
Він сподівається, що і цього разу церковний розрив не протриває довго.
Як вплине на людей
З естонського досвіду пан Говорун згадує і найбільшу духовну проблему від розриву, з якою стикаються прості віряни.
Представники РПЦ вже заявили, що через розрив спілкування радять туристам не відвідувати храми, підпорядковані Константинополю. За відмову слідувати такій забороні для духовенства передбачені покарання, а для мирян — покаяння на сповіді «в непослуху Церкві».
Кирило Говорун згадує 1996 рік й те, як він сам стикнувся з проблемою відвідування храму Константинопольського патріархату, адже після рішення про розрив між церквами формально не міг здійснювати таїнства у їхніх храмах.
«Якраз жив у Греції і був студентом, який належав до УПЦ МП, ми тоді відчули проблему на собі», — згадує пан Говорун.
РПЦ розірвала церковне спілкування з Вселенським патріархатомХоча студенти, які вивчали богослов’я, знайшли вихід й вирішили, що для них немає перепон молитись і спілкуватись з «братами по вірі» у храмах Константинопольського патріархату.
З такою ж проблемою, як він прогнозує, зіткнуться багато українських та й російських туристів, які є вірянами РПЦ та УПЦ МП, і волітимуть не порушувати настанов своєї церкви.
«В Туреччині, якщо люди захочуть піти у храм, то це буде церква Константинопольського патріархату. Фактично, РПЦ позбавила цих людей можливості відвідувати храми за кордоном», — вважає пан Говорун.
Схожа ситуація може бути й з українськими вірянами УПЦ МП в інших країнах, зокрема Італії, де в багатьох містах є православні храми тільки Константинопольського патріархату.
Окрема історія — українські та російські паломники, які звикли їздити на святу гору Афон. Там існує окрема монашеська республіка з 20 православними монастирями.
Вона є одним з улюблених місць багатьох українських та російських політиків.
11 жовтня Синод Вселенського патріархату зробив крок для створення помісної православної церкви в УкраїніАле проблема в тому, як вказує Кирило Говорун, що вони підпорядковуються саме Константинопольському патріархату, хоч у деяких з них говорять російською.
«Багато паломників опиняться перед серйозною дилемою. Ці люди мають для себе або визнавати рішення, яке ухвалили у Мінську, чи все ж таки залишатись у спілкуванні з Вселенським православ’ям, у тому числі перебуваючи на Афоні», — вказує Кирило Говорун.
У цій ситуації може втратити і Константинопольський патріархат, адже заможні паломники приносили на Афон значні прибутки.
Може постраждати ціла сфера православних турів у різноманітні країни світу, де головними принадами для вірян РПЦ є підпорядковані Вселенській патріархії храми.
Проблема вибору
Але, як кажуть експерти, не менш гостро проблема вибору стоятиме перед вірянами, священиками та ієрархами УПЦ МП в самій Україні.
«Рішення РПЦ щодо розриву поставило священиків, ієрархів та вірян перед складним вибором», — вважає пан Говорун.
Загалом же Кирило Говорун прогнозує, що розрив РПЦ з Константинополем пришвидшить процес консолідації українських православних у майбутній помісній церкві й стимулюватиме переходити до неї з УПЦ МП.
Схожий прогноз дає й отець Георгій Коваленко, який є ректором «Відкритого православного університету».
Георгій Коваленко був одним із речників покійного предстоятеля УПЦ МП Володимира.
Зараз він належить до УПЦ, але каже, що не хоче пов’язувати себе з Московським патріархатом.
«Ще до синоду РПЦ була сформована позиція частини духовенства УПЦ МП і вірян — ми не будемо розривати євхаристичних відносин з Вселенським православ’ям», — розповів Георгій Коваленко.
Він вважає, що рішення РПЦ про розрив спілкування не залишає вибору людям, які хочуть зберегти єдність з усіма.
Мова йде про собор зі створення помісної православної церкви в Україні, на якому мають обрати предстоятеля нової церкви.
Після цього Вселенський патріархат має схвалити Томос про автокефалію і надати його новоствореній православній помісній церкві в Україні.
Загальний розкол?
Російські церковні діячі останніми тижнями багато говорять про великий розкол у світовому православ’ї, проте опитані експерти сумніваються у цьому.
У розмові з ВВС News Україна архімандрит Кирило Говорун припустив, що Вселенський патріархат не буде відповідати РПЦ «симетрично».
Тобто припинення церковного спілкування з боку Константинополя не буде.
«Інші помісні церкви навряд чи долучаться до рішення Москви та не будуть розривати стосунки з Вселенським патріархом. Так само, як ніхто не розриватиме стосунки з Москвою», — спрогнозував Кирило Говорун.
У світі є 14 визнаних помісних православних церков й експерти сумніваються, що якась із них долучиться до церковного розриву.
Інше питання — чи визнають вони у майбутньому нову українську церкву.
«Від помісних церков можна чекати різних заяв, проте думаю, що жодна з них не буде розривати євхаристійне спілкування з Константинополем чи Москвою», — вважає Георгій Коваленко.
Кирило Говорун прогнозує, що у православному світі встановиться своєрідний статус-кво: всі помісні церкви будуть спілкуватись і з Москвою, і з Константинополем.
Він наводить приклад нинішнього конфлікту між двома древніми патріархатами — Антіохійським (Сирія) та Єрусалимським.
Вони взаємно розірвали євхаристійне спілкування через суперечку про православну громаду в столиці Катару.
«Але це не заважає іншим помісним церквам спілкуватись і з Єрусалимом, і з Антіохією», — вважає Кирило Говорун.
У церковних колах давно розповідають, що Антіохійський патріархат може займати досить лояльну до РПЦ позицію.
Але експерти все ж припускають, що розривати стосунки з Константинополем не наважаться навіть там.
