Якщо всі етапи випробувань будуть успішно завершені, то в 2020 Львівський завод зможе почати серійну модернізацію моделі за новим варіантом МУ2.
Фронтовий винищувач МіГ-29 (з кодифікації НАТО – Fulcrum, тобто «важіль») розробило КБ Мікояна в кінці 70-х років минулого століття. На початку 80-х років повітряний мисливець пішов в серію. Після розвалу СРСР Україна отримала більше сотні таких машин.
На думку деяких військових фахівців, конструктивно авіаційна техніка радянського зразка (яка є на озброєнні вітчизняних ЗС) має ресурс ще на кілька десятків років. А капремонт і комплексна модернізація нинішнього парку бойової авіації дозволить ще довгий час підтримувати бойовий потенціал Збройних сил на певному рівні.
Профільним підприємством по ремонту і модернізації МіГ-29 в Україні є Державне підприємство «Львівський державний авіаційно-ремонтний завод». Сьогодні в серійній модернізації для потреб Повітряних Сил Збройних сил України вже знаходиться модель під назвою МіГ-29 МУ1. Однак військово-наукова думка просунулася далі, і на підприємстві вже знаходиться в роботі дослідний зразок наступного покоління – МіГ-29 МУ2.
Про те, які нові ідеї втілені в другому поколінні модернізованого винищувача, розповів головний інженер ДП «ЛДАРЗ», кандидат технічних наук Роман Качмар.
За його словами, радянський винищувач – ще досить міцний «дідуган» і має великий модернізаційний потенціал для вдосконалення цієї моделі розрахований ще, як мінімум, на 20 років вперед. Сьогодні незмінний ззовні планер КБ Мікояна наповнюють сучасною апаратурою і озброєнням українського виробництва.
У варіанті МУ2 машина набуває ознак багатоцільового винищувача з можливістю бойового застосування по наземних цілях. Родзинка тут у встановленні ракетно-бомбового озброєння з телевізійними головками наведення типу Х-29Т і КАБ-500КР. Раніше МіГ-29 міг з невеликим успіхом міг відпрацювати за програмними цілями на землі тільки некерованими ракетами та гарматами літака. Тепер поразку наземної цілі повністю гарантовано.
На цьому літаку також буде встановлено системи VOR, ILS, DME – бортову апаратуру, яка дасть змогу в автоматичному режимі здійснювати контроль за посадкою літака та виконувати польоти на міжнародних трасах. На відміну від першого варіанта модернізації, буде встановлено сучаснішу систему супутникової навігації українського виробництва, яка відображатиме інформацію на багатофункціональному індикаторі в кабіні пілота.
До речі, індикатор стане інформативнішим і збільшиться до восьми дюймів для зручності використання. Це вже наслідки вивчення практичного застосування інтегрованої супутникової навігаційної апаратури льотчиками однієї з бригад Повітряних Сил ЗС України і відповідно поліпшення її експлуатаційних якостей. Льотчик бачитиме і карту місцевості, й відображення різних параметрів бойового застосування одночасно. До того ж ця система виконуватиме й розрахунки близької навігації. А це значить, що винищувач більше не потребуватиме окремого обчислювача системи близької навігації та що на його місце можна буде встановити інше обладнання.
У варіанті МУ2 винищувач отримує й модернізовану систему управління озброєнням, зокрема блок-обчислювач бойового застосування, який керуватиме озброєнням із телевізійними головками наведення.
Крім того, варіант МіГ-29 МУ2 отримає відеореєстратор. А точніше, систему аудіо-, відеореєстрації, яка дасть змогу оцінювати ефективність роботи пілота, систем літального апарата й застосування озброєння за допомогою спеціально встановлених відеокамер. Слід зазначити, що на українських винищувачах такі системи раніше не встановлювали, а от за кордоном на винищувачах четвертого–п’ятого поколінь аудіовізуальний контроль давно є невід’ємною частиною бортової апаратури. Її застосовують для аналізу помилок пілотів та навчання майбутніх льотчиків. До речі, такі системи авіаремонтники встановлювали на закордонних МіГ-29, які ремонтували у Львові відповідно до контрактів.
Якщо варіант МіГ-29 МУ1 сукупно мав близько п’яти вдосконалень приладів авіоніки та іншого обладнання, то другий варіант модернізації загалом має близько 10 інновацій, які реалізували розробники. І якщо коефіцієнт бойового потенціалу (КБП) базової моделі МіГ-29 дорівнював одиниці, то КБП винищувача в українському варіанті МУ2 сягає вже 1,7.
На заводі у Львові дослідницьку модернізацію за другим варіантом повинні завершити до кінця 2018 та на початку 2019-го почати державні випробування винищувача. І якщо за рік всі етапи випробувань будуть успішно завершені, то в 2020 році завод зможе почати серійну модернізацію моделі за спрощеним варіантом МУ2. Втім вже зараз у розробників є технічне завдання на продовження робіт з модернізації за спрощеним варіантом МУ3! Фахівці львівського авіаремонтного підприємства і підприємств-партнерів до цього готові, продовжують проводити розробки, щоб постійно мати нові пропозиції для оборонного відомства.
Власне, остаточну крапку поставить державне оборонне замовлення, яке визначить, скільки саме і якого типу літаків зажадає оборонне відомство. З 2018 оборонне замовлення формуватимуть на наступні три роки. І якщо варіант винищувача МУ1 вже є серійним, то модернізація по типу МУ2, як найбільш наближеного до винищувачу 4+ покоління, буде здійснюватися раз через три роки. А завод готовий щорічно випускати для вітчизняних Збройних Сил не менше десятка оновлених машин.
Крім дослідно-конструкторських робіт українського варіанту винищувача МіГ-29, ДП «ЛДАРЗ» виконує ряд контрактів з капітального ремонту та модернізації цього типу літаків іноземних армій. Свого часу 15 машин закупили для ВПС Азербайджану. Та в 2015-2017 роках в частині цих МіГ-29 закінчився міжремонтний термін експлуатації. До 2019 року львівські авіаремонтники повинні декількома партіями здійснити капітальний ремонт винищувачів і повернути їх замовнику. Крім того, зараз завод бере участь у тендерних процедурах на ремонт винищувачів для ВПС республіки Бангладеш. Також здійснюється ремонт окремих агрегатів на замовлення Польщі.
За словами головного інженера заводу, на найближчі три роки авіаремонтники завантажені роботою за міжнародними контрактами і контрактами з МО України на 100%. До речі, згідно зі стратегією розвитку виробництва, вже другий рік поспіль львівське підприємство функціонує без поставок компонентів з країни-агресора. За рахунок імпортозаміщення з інших джерел отримують металеві деталі винищувачів, вироби з гуми і здійснюють реінжиніринг електронних плат. Підприємство розвиває інфраструктуру і оновлює верстатний парк, закуповує новітнє обладнання для цехів. І навіть налагоджує випуск нового виду продукції (мова йде про вертолітні редуктори ВР-14).
