Вже за рік підрозділи ППО можуть отримати оновлені ЗРК «Бук-М1» глибокої модернізації
У Командуванні ПС запевняють, що наразі триває інтенсивна робота фахівців зенітних ракетних військ, провідних науковців та підприємств «оборонки» щодо оновлення парку зенітного ракетного озброєння. Незабаром українські підрозділи ППО мають отримати комплекси, здатні протистояти перспективним засобам повітряного нападу в усьому діапазоні висот та швидкостей в умовах інтенсивного радіоелектронного та вогневого впливу противника.
Основним шляхом переозброєння Повітряних Сил сучасним ЗРО визначено модернізацію старих та розробку і виробництво нових ЗРК (ЗРС) підприємствами «Укроборонпрому» із залученням, за потреби, закордонних партнерів.
Український ОПК в цьому напрямку рухається двома шляхами. Перший — розробка нових зразків зенітного ракетного озброєння. Він потребує значних капіталовкладень і тривалого часу. Отже, новий зенітний ракетний комплекс українського виробництва у війську з’явиться не скоро, попри те, що розробки в цьому напрямі ведуться доволі інтенсивно. Другий шлях — глибока модернізація наявних ЗРК «Бук-М1». Узявши до уваги досвід глибокої модернізації комплексу, наприклад, Білорусі, а також проаналізувавши вітчизняний науково-технічний і промисловий потенціал, у Командуванні ПС вирішили, що це перспективний напрям, який дозволить у відносно стислі терміни підсилити підрозділи ППО. Зараз на оборонних підприємствах над цим активно працюють. І вже за рік ЗРВ можуть отримати перші модернізовані ЗРК.
До війни запчастини і складники для ремонту комплексів закуповували в Росії. За останні кілька років вітчизняним підприємствам вдалося практично з «нуля» налагодити виробництво найбільш гостродефіцитних складників та відновити майже чверть парку ЗРК «Бук-М1». Ці складники — це вже суто українські новітні цифрові розробки. Українські вироби хоч і не покращують тактико-технічні характеристики, проте додають ЗРК надійності та простоти в експлуатації.
Тактико-технічні характеристики ЗРК «Бук-М1»
«Бук» — самохідний зенітно-ракетний комплекс, призначений для боротьби з маневреними аеродинамічними цілями (крилаті ракети, керовані бомби, літаки, гелікоптери, БпЛА тощо) на малих та середніх висотах (від 30 м до 14–18 км) в умовах інтенсивної радіопротидії.
Роботи над ЗРК було розпочато 1972 року. Першу модифікацію «Бука» (9К37; за класифікацією МО США і НАТО — SA-11 Gadfly) прийнято на озброєння 1979 року. Наступну модернізацію комплексу 9К37М1 «Бук-М1» — 1983 року.
Аналіз результатів випробувань показав, що порівняно з базовим варіантом зона ураження була значно збільшена, ймовірність ураження крилатих ракет ALCM — не менше ніж 40%, гелікоптери збиваються з імовірністю від 60 до 70%, завислі гелікоптери на відстані від 3,5 до 10 км можуть бути уражені з імовірністю від 30 до 40%.
Введено можливість розпізнавання трьох класів цілей: літака, гелікоптера, балістичної ракети. Впроваджено технічні та організаційні заходи для ефективної протидії протирадіолокаційним ракетам. Всі засоби ЗРК «Бук-М1» мають повну взаємозамінність з елементами комплексу базової модифікації.
Україна змушена йти цим шляхом, адже закупівля, як дехто пропонує, сучасних ЗРК за кордоном не вирішить проблему переозброєння зенітних ракетних військ. Вони дорогі, і ми не зможемо відразу закупити необхідну кількість. А підтримувати підрозділи в боєздатному стані під час війни конче необхідно. Тому і доводиться відновлювати наявні комплекси, потроху їх удосконалюючи. А поки наші повітряні кордони захищає відремонтоване озброєння, українські розробники працюють над варіантами глибокої модернізації «Буків».
Фахівці підприємств «Укроборонпрому» спільно із фахівцями ЗРВ та науковцями Харківського національного університету Повітряних Сил провели дослідження потенціалу модернізації комплексу, можливостей промисловості й спільно підготували оперативно-тактичні вимоги до характеристик, які належить мати оновленому «Буку». Характеристики майбутнього зенітного ракетного комплексу не розсекречують, проте запевняють, що в результаті модернізації він стане ефективнішим, надійнішим і суттєво розширить зону ураження цілей. У підсумку очікується, що це озброєння відповідатиме стандартам найрозвиненіших країн світу і за класифікацією НАТО отримає нове кодове ім’я Grizzly («Ведмідь») замість Gadfly («Ґедзь»).
Зокрема підвищення експлуатаційно-технічних характеристик буде досягатися шляхом заміни окремих блоків, вузлів, агрегатів і складових частин на нову сучасну елементну базу із використанням мікропроцесорних технологій. Це значно збільшує безвідмовний безперервний час роботи комплексу. Використання мікропроцесорів і модульної системи дозволить уніфікувати складові комплексу. Один і той же збірний блок зможе виконувати різні функції залежно від того, куди його встановлять. Такий підхід суттєво зекономить кошти та спростить експлуатацію й обслуговування. Завдяки модульній системі усунення несправностей триватиме лише кілька хвилин: замінив несправний блок, і можна далі працювати у штатному режимі.
Робочі місця розрахунку буде автоматизовано. Комп’ютерна система управління комплексом проводитиме налаштування і діагностику всієї апаратури задля виявлення несправностей. Обробка сигналів, виявлення і супроводження цілей також здійснюватимуться в автоматичному режимі. Особовому складу треба лише вчасно ввімкнути, проконтролювати роботу, здійснити пуски ракет, вимкнути і перемістити комплекс на іншу локацію.
Комплекси отримають також нову телетепловізійну систему, сучасні цифрові засоби зв’язку, навігації і топоприв’язування, лазерний далекомір та режим координатної підтримки, а в перспективі й нову зенітну керовану ракету з напівактивною головкою самонаведення.
Введення лазерного далекоміра дозволить забезпечити пасивну пеленгацію наземних і надводних цілей та підвищити потайність роботи ЗРК завдяки спільній роботі далекоміра і тепло-телевізійно-оптичного візира. А режим «координатна підтримка» підвищить ефективність роботи ЗРК у складній перешкодовій обстановці.
