Виповнюється рік з дня, відколи НАК «Нафтогаз України» не імпортує газ з боку Російської Федерації.
naftogaz.com
Ця дата є знаковою для незалежної України, оскільки ще три роки тому газ був головним символом політичної та економічної залежності нашої держави від північного сусіда. Ця залежність реалізовувалась за допомогою обсягів поставок та ціни на російський газ і примушувала Україну до політичних та економічних поступок.
Особливо болісною для України ця залежність стала після початку військової агресії з боку Російської Федерації та анексії нею Криму навесні 2014 року. Подолання газової залежності стало головним викликом для менеджменту компанії у 2014-15 роках.
Менш ніж за два роки роботи та з допомогою наших західних партнерів, міжнародних фінансових організацій, скоординованої роботи Президента, Уряду, Верховної Ради України нам вдалося досягти важливого результату: спроби російського керівництва використати газ як засіб політичного тиску на Україну стали марними.
Газову залежність від Росії ліквідовано. Нафтогаз та решта українських імпортерів тепер мають доступ до інших джерел газу і можуть обирати серед декількох десятків постачальників. Спільними зусиллями багатьох учасників вдалося організувати поставки газу в Україну з європейського напряму в обсягах, достатніх для задоволення потреб країни. При цьому Україна залишається головним маршрутом доставки російського газу до ЄС та зразково забезпечує його транзит.
Без створення альтернативних шляхів поставок газу з Європи ми були б змушені купувати газ у Росії за неринковими цінами, доплативши ПАТ «Газпром» мільярди доларів за невибраний у минулі роки газ («бери-або-плати»), а також оплачувати некотрольовані нами обсяги поставок до окупованого Донбасу. Подолання російського монополізму у поставках газу дозволяє нам сьогодні вести битву за газову незалежність України у арбітражі.
Робота над усуненням залежності від одного постачальника спричинила ще ряд важливих, системних змін.
По-перше, в Україні розпочато небачену за масштабами реформу газового ринку. Країна швидко інтегрується до європейського енергетичного простору, найбільші європейські постачальники газу вже працюють на українському ринку або заявили про наміри вийти на нього. Частка приватних імпортерів газу зросла з 1% у 2014 році до 26% за 10 міс. 2016 року. Лібералізовано ринок газу для комерційних споживачів, при чому частка приватних постачальників на ньому склала 78% у 2015 році та продовжує збільшуватися у 2016 році. Прийнято ряд законодавчих актів, необхідних для створення і нормального функціонування цивілізованого ринку газу в Україні, в тому числі, у сегменті побутових споживачів.
По-друге, розпочато революційну антикорупційну реформу корпоративного управління Нафтогазу, однієї з найбільших українських державних компаній. Метою цієї реформи є обмеження втручання в роботу компанії, знищення підґрунтя для корупції та перетворення Нафтогазу на ефективне та конкурентоспроможне підприємство.
По-третє, за час реформування Нафтогаз перетворено із однієї з найбільш збиткових компаній Східної Європи у найбільше джерело доходу для бюджету України. У 2014 році дефіцит Нафтогазу склав 6,2% ВВП. У 2016 році Нафтогаз вперше за багато років є прибутковим і не потребує фінансових вливань з держбюджету. У поточному році Нафтогаз планує сплатити близько 60 млрд грн податків, або більше 10% загальних доходів Державного бюджету України.
Цього вдалося досягти, зокрема, за рахунок ліквідації руйнівних прихованих субсидій та побудови нової системи адресних субсидій для допомоги малозабезпеченим громадянам. Крім того, значно покращено операційну ефективність самого Нафтогазу: усунуто посередників на закупівлях та продажах, впроваджується нова, прозора система закупівель, завдяки якій групі вже вдалося зекономити більше 1,5 млрд грн. Компанія вчасно платить за своїми зобов’язаннями, вимагає платіжної дисципліни від контрагентів та активно відстоює свої позиції в судах. Нафтогаз стає прозорим та відкритим контрагентом: з нами співпрацюють найбільші міжнародні фінансові організації, глобальні комерційні банки, провідні європейські постачальники газу та обладнання для газовидобування.
Нарешті, завдяки проведеним реформам, Нафтогаз отримав можливість нарощувати інвестиції у власний видобуток газу. У 2015 році інвестиції ПАТ «Укргазвидобування» у видобуток газу зросли по відношенню до 2013 року на 50% – з 2,2 млрд грн до 3,4 млрд грн. Закупівлі обладнання Укргазвидобуванням у вітчизняних виробників за 10 місяців поточного року вже досягли рівня 2,5 млрд грн, майже стільки, скільки за весь 2015 рік. Таким чином, зробивши своєю метою подолання залежності від одного постачальника газу, Україна досягла позитивних змін також у декількох суміжних секторах.
Ми вдячні за самовіддану, плідну співпрацю Європейській Комісії, Секретаріату Енергетичного Співтовариства, урядам Словаччини, Польщі, Угорщини, Світовому банку, ЄБРР, Президенту України Петру Порошенку, прем’єр-міністрам України Арсенію Яценюку та Володимиру Гройсману, народним депутатам України, фахівцям митної служби, експертам та громадянському суспільству, які у важкі часи зробили те, що вважалося неможливим.
За три роки боротьби на енергетичному фронті Нафтогаз перестав бути тягарем для держбюджету та самостійно стоїть на ногах, в Україні формується вільний європейський ринок газу, споживачі вчасно отримують газ та тепло без жодних політичних поступок Росії, а фінансування української оборони вдалося збільшити у декілька разів.
Попереду ще багато роботи із розбудови українського газового ринку, повноцінної інтеграції до енергоринку ЄС, реформування Нафтогазу, створення незалежного потужного газотранспортного оператора, який працюватиме за світовими правилами.
Але Україна вже довела, що спільна, скоординована робота людей, націлених на результат, здатна подолати будь-які перешкоди.
Департамент з корпоративних комунікацій
Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»
P.S.
Вчера был год, как мы не покупаем газ у Газпрома — и при этом вообще не испытывали дефицита газа в Украине.
Когда мы два с половиной года назад обещали сделать это возможным, большинство воспринимало нас фантазерами.
Нам рассказывали, что в Европе нет "свободных объемов газа"; что даже если мы их где-то найдем, то нет достаточных мощностей для поставки газа из Европы; что Путин все равно сделает так, что без российского газа Украина замерзнет.
Важный момент: вопрос не в том, что мы сами вдруг не захотели покупать газ у Газпрома.
Напомню всем, что Газпром требовал и продолжает требовать абсолютно неприемлемые условия покупки у него газа — оплату десятков миллиардов долларов за "невыбранные" ранее обьемы по обязательствам "бери или плати", а также оплату за поставки газа на оккупированные самой же Россией территории Украины.
У нас нет этих десятков миллиардов долларов. Продавать национальные интересы Украины в обмен на отказ от этих требований со стороны Газпрома мы не будем. Мы докажем в Стокгольмском арбитраже, что эти требования абсолютно незаконные.
Но поскольку процесс в Стокгольмском арбитраже занимает годы, нам была нужна альтернатива покупке газа у Газпрома.
С задачей обеспечить эту альтернативу мы справились. Да, это стало возможно за счет множества факторов. В том числе за счет очень болезненной реформы ценообразования на газ для населения. Много раз писал на эту тему, повторяться не буду, считаю, что у нас не было приемлемой альтернативы переходу от скрытых субсидий к адресным.
Главным фактором успешной диверсификации импортных поставок газа было открытие нового соединения между украинской и словацкой газотранспортными системами, а также выход Нафтогаза на европейский рынок для закупок там газа.
Сейчас это может показаться, что это было сделать легко. У меня же другое ощущение. Я недавно словил себя на мысли, что я не уверен, что у нас сейчас бы это получилось. Именно потому, что мало кто ожидал, что это будет возможным, нам удавалось "действовать на опережения" и за счет этого выигрывать у наших соперников…
Отдельные слова благодарности нашим партнерам — европейским поставщикам газа и европейским газотранспортным операторам.
Мы покупаем газ у крупнейших европейских газовых компаний. Многие из них добывают газ сами. Многие также покупают газ и у других добывающих компаний. В том числе и у Газпрома, который препятствовал тому, чтобы мы покупали газ в Европе. По информации даже из российских газет, Газпром потратил 5 млрд дол США на неудачные попытки заблокировать наш импорт из Европы.
Мы благодарны тем компаниям, которые не испугались испортить отношения с Газпромом и начали продавать нам газ. Причем продавать по рыночным ценам, без никаких "наценок за риск". В большинстве месяцев эти рыночные цены на газ из Европы были ниже, чем по контракту с Газпромом. Я неоднократно приводил данные относительно того, сколько мы сэкономили на покупке газа в Европе.
Это конечно абсурд с экономической точки зрения, что газ из Европы в большинстве месяцев был дешевле, чем из России (учитывая тот факт, что российский газ в Европу идет через Украину).
Но такую абсурдно высокую цену на свой газ требует от нас Газпром! Что мы опять-таки пытаемся изменить через Стокгольмский арбитраж, а не путем продажи национальных интересов.
Мы также благодарны европейским газотранспортным операторам, которые не смотря на абсолютно бредовые требования российской стороны, что газ, который заходит в Европу из Украины, не должен потом идти обратно в Украину, не побоялись организовать физический реверс газа в Украину. Кстати, они и виртуальный реверс не боятся организовать, но он не возможен из-за технических и юридических препятствий со стороны Газпрома.
Спасибо команде! Спасибо всем, кто помогал! Спасибо всем, кто терпел:)!
Прорвемся!!!