Російський президент Володимир Путін вирішив дистанціюватися від проросійських сепаратистів на Сході України? Саме на це намагається натякнути відомий прокремлівський журналіст Андрій Колесников у своїй статті від 29 липня. Його небезпідставно сприймають як провідника основних меседжів Путіна.
Володимир Путін, Ново-Огарьово, 30 липня 2014 року
Колумніст «Коммерсанта» Андрій Колесников є одним із найбільш наближених кремлівських писак, його часто називають «улюбленим журналістом президента Володимира Путіна».
Бен Джуда, автор книги «Крихка імперія: як Росія полюбила та розлюбила Володимира Путіна», нещодавно написав, що російський президент «особливо зважає на колонки Колесникова, які йому дуже подобаються і зазвичай він їх дочитує до кінця».
Колесников регулярно подорожує з Путіним і часто виступає провідником меседжів із кремлівської «святеє святих» для ширшої аудиторії. Саме в інтерв’ю цьому журналісту влітку 2010 року під час епічної подорожі російським Далеким Сходом жовтою «Ладою» Путін недвозначно натякнув, що налаштований повернутися в президентське крісло в 2012 році та що демократичні протестні рухи потрібно придушити.
І перше, і друге згодом справдилося.
Отже, не залишилося непоміченим те, що 29 липня Колесников написав: Путін готовий умити руки від сепаратистів на сході України, якщо буде доведено, що вони винні у збитті малайзійського літака МН-17.
«І якщо, зрештою, у якийсь момент з’ясується, що «ополченці» до цього все ж таки мають стосунок – це радикально змінить до них ставлення. Навіть якщо буде відомо, що випадковість там, наприклад, якась рокова…, – пише Колесников. – Діти, які загинули нізащо, і також дорослі, і старі люди – це тим не менш для нього червона лінія, через яку він не може переступити. Покривати тих, хто це зробив, – знаючи, що вони це зробили… Ні, цей гріх він на душу не візьме. Це того не варте».
Андрій Колесников
Аргументи Колесникова, звісно, потрібно пропустити крізь сито. Хто повірить у те, що Путін так несподівано й глибоко вражений тим, що спонсоровані ним сепаратисти могил збити цивільний літак? І чи хтось йнятиме віри, що смерть мирних громадян є червоною лінією для російського президента?
Але Колесников нічого випадкового не пише. І цілком можна припустити, що він не пише нічого, що не схвалене Кремлем. Отже, своєю колонкою від 29 липня він або намацує ґрунт для відступу, або посилає меседж від Путіна елітам про те, що зміна політики вже є неминучою.
Якщо це була помилка, то це не теракт – Чуркін
Є й інші сигнали наближення можливих змін у кремлівській лінії. В інтерв’ю CNN 22 червня постійний представник Росії в ООН Віталій Чуркін сказав, що свідчення «повстанців» про те, що вони збили військовий літак приблизно в той же час, коли був збитий авіалайнер «Малайзійських ліній», вказують на їхню невинність.
«Якщо вони думали, що вони збили військовий літак, – це була помилка. Якщо це була помилка, то це не був акт тероризму», – заявив Віталій Чуркін.
Віталій Чуркін
Стаття Колесникова спровокувала своєрідне заломлювання рук у націоналістичній пресі.
«Обиватель, що начитався «Короля Лір», як правило, думає, що в блазні до монархів ідуть, щоб «істину царям з посмішкою говорити. Найчастіше – це не правда. У блазні прилаштовуються для того, щоб нібито від імені й нібито за їх дорученням виголошувати брехню, – пише Єгор Холмогоров у газеті «Взгляд». – Андрій Колесников із «Коммерсанта», той самий, який «Путіна бачив», влаштував маленький галас з-поміж журналістів, які звикли в кожному пчиху вбачати сигнали Кремля».
Ще зарано говорити, чи це було лише «намацування ґрунту», сигнал зміни політики чи придворне блюзнірство, красива брехня від царя.
Стаття Колесникова з’явилася в той же день, що санкції від ЄС та США
Але час появи статті – той самий день, коли ЄС та США оголосили нові жорсткі санкції проти фінансового та енергетичного секторів Росії, – безперечно, звертає на себе увагу.
Вона також з’явилася в той час, коли давні прибічники Росії в Європі починають дистанціюватися від путінського режиму. Це створює додатковий тиск на Кремль.
У матеріалі, винесеному на обкладинку Der Spiegel, «Зупиніть Путіна зараз!», мовиться, що «52 відсотки німців сказали, що підтримуватимуть жорсткіші санкції навіть, якщо ті призведуть до втрат великої кількості робочих місць у Німеччині».
У цій статті також ідеться про те, що німецьке бізнес-середовище, маючи тісні зв’язки з Росією, «також сприйняло меседж: хоча на початку санкції не спричинять якихось значних прямих втрат для них, все ж таки багато бізнесменів виступали проти них, викликаючи цим гнів канцлера Меркель та інших політиків, тепер їхня позиція змінюється».
У статті за 22 липня Євгенія Альбац, редактор опозиційного видання «Новое время» (The New Times) звернулася до російської еліти з емоційним закликом переконати Путіна змінити свою політику щодо України, бо інакше вона, ця еліта, залишитися «без країни».
Всі варіанти – від великої війни до хунти в Кремлі – можливі
Євгенія Альбац
«Ніколи ще в післярадянській історії країна не опинялася в такому жахливому становищі, в якому вона тепер. Всі варіанти – від великої війни до хунти в Кремлі – можливі», – пише журналіст.
Чекістське оточення завело Путіна в кошмар, який залишить його в історії людиною, на руках якої кров невинних немовлят
Євгенія Альбац
«…Чекістське оточення… завело його (Путіна – ред.) не просто у безвихідь, в кошмар, який залишить його в історії людства людиною, на руках якої у прямому сенсі кров невинних немовлят», – підсумовує Євгенія Альбац.
Можливо, хтось у вищих ешелонах влади справді почув цей заклик.
Жанна Безп’ятчук
