В Інституті Кеннана – представники різних регіонів України, Харкова, Рівного, Донецьку, Львова.
Львів’янин, економіст Назар Холод, побивається, а якщо повалений Ленін так і лишиться єдиним сумнівним досягнення Євромайдану?
«Вивести на вулицю 100 000 людей і не досягнути нічого більшого ніж скинути Леніна – це просто колосальна витрата енергії. Думаю, що ніхто не був готовий до такого рівня протестів. Ні Янукович, ні опозиція», – говорить економіст.
Метью Рожанські, бачить два можливі сценарії розвитку подій. Перший – «класичний український» – проблему просто заговорять:
«Політики шукатимуть компроміс. Хтось з людей лишиться на майдані, хтось – піде. Наступають свята. Люди мерзнуть, не хочуть далі протестувати, весь цей час режим їх ігнорує, а наприкінці, можливо (!), вдається до косметичних змін і символічних жертв, які задовольнять ядро протестувальників і міжнародна спільнота буде триматись осторонь», – каже Рожанські.
Другий сценарій – більш екстремальний.
«Люди протестують і далі. І якщо режим спробує прибрати їх силою, це їх спровокує і тоді, як і 30 листопада та 11 грудня, громадськість обуриться», – говорить директор Інституту Кеннана.
Рожанські вважає, що і Майдан не закінчився, і для Януковича нічого не закінчилось після угод з Путіним.
«Україна щодня стає слабшою у ситуації, коли країна є залежною, коли постійно іде торг, пошук того, хто заплатить за Януковича. У короткотерміновій перспективі це дозволить йому вижити, але це не є ефективною стратегією на довгий час для нього самого».
Вуличні протести це тиск – який важко ігнорувати вважає Рожанські. Рівенчанин Тарас Личук погоджується і вважає, що зрештою облога влади дасть результат.
«Якщо Майдан навіть просто буде стояти, він досягне тієї критичної маси, коли змін вже не можна буде уникнути», – каже Личук.
