На території російської особливої економічної зони «Алабуга» триває будівництво підземних приміщень, які планують використовувати для виробництва ударних безпілотників типу Shahed («Герань»)
Про це повідомив телеграм-канал Dnipro Osint (Гарбуз).
OSINT-канал зазначив, що площа вже збудованого підземного простору становить близько 42 тисяч квадратних метрів.
Вочевидь, рішення перенести частину виробничих потужностей під землю почали реалізовувати після перших українських ударів по інфраструктурі «Алабуги». Росія поступово адаптує виробництво безпілотників, посилюючи його захист від можливих атак.
Розбудова «Алабуги»
Окрім будівництва підземних об’єктів, російська сторона розосереджує виробничу інфраструктуру та посилює її захист, що ускладнює ураження підприємств, залучених до виготовлення ударних БПЛА. Згідно з даними Dnipro Osint, супутникові знімки свідчать про будівництво щонайменше п’яти великих виробничих корпусів у південній частині комплексу. Там проклали внутрішні дороги й під’їзні шляхи, а поруч продовжують будівництво інших об’єктів.
Розширення «Алабуги» триває на тлі зростання ролі підприємства у виробництві російських далекобійних безпілотників. За даними Dnipro Osint, будівельні роботи на нових виробничих майданчиках розпочалися навесні 2026 року. Раніше супутникові знімки також фіксували будівництво нових цехів і складських приміщень на території «Алабуги».
espreso.tv
Росія будує масштабні підземні цехи в особливій економічній зоні «Алабуга» у Татарстані, намагаючись сховати виробництво ударних БПЛА типу Shahed / «Герань-2» від українських далекобійних ударів. У планах — удвічі наростити випуск цих БПЛА. Чим Україна може знищити це підприємство?
За даними свіжого OSINT-аналізу моніторингового проєкту Dnipro Osint, під землею вже зведено близько 42 000 квадратних метрів площ для майбутніх виробничих потужностей.
Аналітики зафіксували точні географічні координати нового підземного об’єкта: 55.808719°, 52.026664°. Спорудження підземного заводу дозволить окупантам заховати персонал, складальні лінії та критично важливе обладнання глибоко під товщею ґрунту, що значно ускладнить і здорожчить їхнє потенційне знищення.
Поряд із будівництвом підземного комплексу, РФ вживає безпрецедентних заходів безпеки та нарощування сил:
Розосередження та наземне розширення: Паралельно на поверхні південної частини комплексу ведеться будівництво щонайменше 5 нових масштабних корпусів, а загальна площа промислового майданчика за останній рік зросла на 340 гектарів.
Багатошаровий захист: Навколо наземних цехів споруджено два пояси протидронового захисту зі спеціальних висотних веж із натягнутими металевими сітками (для перехоплення крилатих ракет та БПЛА), а також розгорнуто потужне угруповання ППО (комплекси «Панцир-С1» та «Тор»).
Північнокорейський персонал: За даними міжнародних моніторингових груп, Росія активно залучає до збирання безпілотників на заводах «Алабуги» до 25 000 громадян КНДР, що дозволяє працювати в кілька змін без дефіциту робочої сили.
За оцінками американського Центру стратегічних і міжнародних досліджень (CSIS), наявні потужності «Алабуги» вже дозволяють випускати до 5 500 дронів на місяць. Запуск підземних цехів та розширення екосистеми фабрики націлені на суттєве множення цієї кількості та створення замкнутого циклу виробництва деталей.
Зруйнувати підземний бункер ззовні надзвичайно важко, тому ефективнішою стратегією є паралізування його життєдіяльності:
Знищення енергетичних та вентиляційних вузлів: Підземне виробництво критично залежить від безперебійного електропостачання, кондиціонування та систем вентиляції повітря. Удари по трансформаторних підстанціях навколо «Алабуги» та зовнішніх вентиляційних шахтах можуть повністю зупинити роботу робочої сили.
Переривання логістичних шляхів: Дрони не збираються повністю на місці — туди постачають іранські двигуни, електроніку та композитні матеріали. Знищення складів сировини на поверхні чи залізничних вузлів навколо Алабуги зупинить конвеєр.
Диверсійні заходи (робота ГУР / СБУ): Внутрішній підрив або виведення з ладу дороговартісних верстатів з програмним керуванням через кібератаки чи диверсії залишається одним із найдешевших та найдієвіших способів зупинити підземний завод.
На жаль Україна на сьогодні не має ні дронів, ні ракет відповідної дії та потужності для ураження підземних споруд противника на далеких відстанях.
Наземну будову заводу Алабуга Україна могла знищити раніше, але це не було пріоритетною метою для вищого військово-політичного командування України.
