Інформація щодо поточних втрат рф внаслідок санкцій, станом на 18.07.2026
1. Під час масованої атаки українських безпілотників на військовий аеродром «Енгельс» у Саратовській області 16 липня було уражено стратегічний бомбардувальник Ту-95МС, який використовувався росією для запусків крилатих ракет по Україні.
— За даними СБУ, безпілотники подолали близько 800 км, а літак зазнав критичних пошкоджень — у нього повністю відірвало хвостову частину, що фактично робить його непридатним до подальшої експлуатації. Інформацію про ураження підтвердив Президент України.
— Особливе значення цього удару полягає в тому, що Ту-95 давно не виробляється. Серійне виробництво цих стратегічних ракетоносців завершилося після розпаду СРСР, тому кожна така втрата є практично незворотною для російської дальньої авіації. Відновити парк новими літаками неможливо, а ремонт і модернізація наявних бортів стають дедалі складнішими.
— Це вже не перша серйозна втрата російської стратегічної авіації. Під час спецоперації «Павутина» у червні 2025 року супутникові знімки підтвердили знищення щонайменше чотирьох Ту-95, а загалом тоді було уражено значну частину російських стратегічних бомбардувальників.
— За оцінками, після тих ударів росія втратила близько п’ятої частини боєздатної дальньої авіації, а втрати літаків типу Ту-95 та Ту-22М3 неможливо швидко компенсувати саме через припинення їх виробництва.
2. У ніч на 18 липня Сили оборони України завдали масованого удару по об’єктах на території росії.
— У Тамбовській області після роботи російської ППО спалахнув склад Wildberries. За повідомленнями російської сторони, загинули щонайменше семеро людей, ще 24 отримали поранення.
— У Владімірі, за попередніми даними, російські засоби радіоелектронної боротьби відхилили безпілотник, який врізався в житловий будинок.
— У підмосковному Ногінську повідомляють про ураження нафтобази.
— Також у Московській області виникла пожежа на логістичному комплексі Wildberries в Електросталі — одному з найбільших об’єктів компанії.
3. російський фондовий ринок пережив найдовшу серію падіння з 1997 року.
— Індекс Московської біржі за підсумками тижня впав на 8,72% — до 1958,4 пункту, що є найнижчим рівнем із жовтня 2022 року. Це вже 18-й тиждень безперервного зниження — найдовша серія падіння за всю історію спостережень із 1997 року.
— Від квітневих максимумів ринок втратив майже 30% капіталізації, відкотившись до рівнів десятирічної давності.
— Найбільших втрат зазнали акції найбільших російських компаній: «Газпром» із початку липня подешевшав на 21%, ВТБ — на 21,1%, «Сургутнафтогаз» — на 20,8%, «Магніт» — на 19,6%, «Норнікель» — на 24%, «Аерофлот» — на 26,7%, МТС — на 28%, а найбільший золотодобувний виробник «Полюс» лише за трохи більше ніж два тижні втратив 53% ринкової вартості.
— На ринок тиснуть загроза нових санкцій, очікування подальшого підвищення ключової ставки через паливну кризу, а також масштабний розпродаж активів.
4. Будівельна галузь росії переживає найглибший спад за останнє десятиліття.
— За даними росстату, у січні–травні 2026 року обсяги будівництва скоротилися на 7,4% у річному вимірі. Це найтриваліше падіння галузі з 2015–2016 років.
— Особливо різко скоротилося житлове будівництво: з початку року в росії ввели в експлуатацію майже на 22% менше житла, ніж за аналогічний період 2025 року. Однією з головних причин стало згортання державної підтримки іпотеки.
— З лютого влада обмежила видачу пільгової «сімейної іпотеки» — тепер сім’я може отримати лише один такий кредит. Саме ця програма забезпечувала близько половини всіх іпотечних позик у країні, тому попит на новобудови різко впав, а девелопери почали відкладати запуск нових проєктів.
— Ситуація може ще більше погіршитися: з 1 жовтня російська влада планує майже вдвічі підвищити ставки за програмою «сімейної іпотеки» для сімей з однією дитиною. Це загрожує подальшим падінням попиту на житло та поглибленням кризи в будівельній галузі.
5. росія готується імпортувати дизельне паливо через поглиблення паливної кризи.
— Уряд рф вирішив поширити механізм імпортного демпфера на дизельне паливо за аналогією з бензином. Відповідні зміни внесуть до Податкового кодексу, що дозволить субсидувати імпорт дизеля у разі його дефіциту на внутрішньому ринку.
— Імпортний демпфер передбачає компенсацію з бюджету різниці між світовими та внутрішніми цінами, щоб зробити закупівлю пального за кордоном економічно вигідною для російських компаній. Виплати здійснюватимуться, якщо в попередньому місяці діятиме заборона на експорт дизельного пального, авіаційного гасу та інших середніх дистилятів.
— Ще донедавна росія була одним із найбільших експортерів дизельного палива у світі, однак масовані українські удари по НПЗ обвалили нафтопереробку до найнижчого рівня за понад 20 років.
— За даними Reuters, виробництво дизеля скоротилося майже на 40%, а дефіцит на внутрішньому ринку оцінюється у 400–600 тис. тонн щомісяця.
— Раніше російські компанії вже почали закуповувати бензин у білорусі, Казахстані та Індії. Тепер уряд фактично створює законодавчі умови для імпорту й дизельного палива.
— росія, яка традиційно експортувала великі обсяги нафтопродуктів, змушена переходити до їх закупівлі за кордоном через наслідки ударів по своїй нафтопереробній інфраструктурі.
6. Китай не готовий постачати росії критично важливі технології для будівництва арктичних суден в умовах.
— За даними Центрального науково-дослідного інституту морського флоту рф, китайські виробники не готові постачати ключові компоненти для суден найвищого льодового класу Arc7 без послаблення західних санкцій.
— Йдеться насамперед про рушійно-кермові комплекси, без яких неможливе будівництво великотоннажних танкерів і газовозів для роботи в Арктиці. Водночас власних російських енергетичних установок для таких суден наразі не існує.
— За оцінками інституту, до 2030 року росії необхідно санкцій побудувати щонайменше 23 великотоннажні судна льодового класу Arc7, зокрема 10 нафтових танкерів, 5 ЗПГ-газовозів, 3 суховантажі, 2 танкери для газового конденсату та 3 танкери для зрідженого вуглеводневого газу.
— Однак російські верфі практично не здатні будувати такі судна, а доступ до необхідного імпортного обладнання залишається заблокованим санкціями.
— Це ставить під загрозу плани кремля щодо розвитку Північного морського шляху. Попри амбітну мету збільшити перевезення до 80 млн тонн ще у 2024 році та 200 млн тонн до 2030 року, фактичний вантажообіг залишається майже вдвічі нижчим: у 2024 році він становив 37,9 млн тонн, а у 2025 році скоротився до 37,02 млн тонн.
— Китай, який залишається одним із ключових економічних партнерів росії, не готовий ризикувати санкціями заради постачання критично важливих технологій для російських арктичних проєктів.
Інформація щодо поточних втрат рф внаслідок санкцій, станом на 19.07.2026
1. У Ставропольському краї рф втретє за кілька тижнів атаковано велику нафтобазу «Лукойлу».
— У ніч на 19 липня безпілотники завдали удару по нафтобазі ТОВ «ЛУКОЙЛ-Югнафтопродукт» у місті Михайловськ Ставропольського краю.
— Це вже третя атака на цей паливний комплекс за останні кілька тижнів, що свідчить про систематичне ураження важливої паливної інфраструктури росії.
— Нафтобаза «ЛУКОЙЛ-Югнафтопродукт» є одним із найбільших паливних об’єктів на півдні рф. Вона використовується для приймання, зберігання та розподілу бензину й дизельного пального, забезпечуючи паливом Ставропольський край та сусідні регіони.
2. росіяни за два тижні вивели з банків понад 500 млрд рублів готівкою.
— Відтік готівки з російської банківської системи в липні різко прискорився. За даними Центробанку рф, лише з 1 по 16 липня обсяг готівки в обігу зріс на 513 млрд рублів.
— У середньому банки втрачали близько 250 млрд рублів на тиждень, 32 млрд рублів на день або понад 1 млрд рублів щогодини. За перші два тижні липня населення вилучило з банків більше готівки, ніж за весь червень, коли відтік становив 479 млрд рублів.
— Загалом із початку лютого обсяг готівки в обігу збільшився вже на 2,4 трлн рублів. Якщо нинішні темпи збережуться, липень стане рекордним місяцем за масштабами вилучення коштів із банків.
— Ситуацію погіршує зростання проблемної заборгованості. Частка проблемних кредитів у російських банках перевищила 11%, а серед малого бізнесу вже кожне шосте підприємство прострочило виплати за позиками.
3. Паливна криза та атаки в Азовському морі поглиблюють проблеми російських аграріїв.
— Через багатомісячні удари українських безпілотників по російських НПЗ у рф різко зросли ціни на дизельне пальне, необхідне для роботи сільськогосподарської техніки.
— Одночасно обмеження судноплавства в Азовському морі ускладнили експорт зерна, що позбавляє фермерів можливості швидко реалізувати врожай.
— За словами фермерів із Ростовської області, працівники змушені по кілька годин стояти в чергах на АЗС, а покупців зерна майже не залишилося через проблеми з логістикою. Виручки від продажу врожаю вже не вистачає, щоб покрити витрати на пальне, добрива, зарплати та оновлення техніки.
— Через подорожчання дизеля аграрії втрачають близько 1 тис. рублів на кожній тонні зерна, а обмеження експорту через Азовське море фактично подвоюють ці втрати.
— Якщо ситуація із судноплавством не зміниться, росія може недопоставити на світовий ринок 5–10 млн тонн пшениці у другій половині року. Тиск на аграрний сектор посилюється вже третій рік поспіль і може призвести до подальшого скорочення площ під зерновими культурами.
— Попри очікування хорошого врожаю, багато господарств опинилися у фінансовій пастці: зерно є, але продати його за рентабельною ціною дедалі складніше.
4. Рекордна за 11 років кількість росіян очікує погіршення свого матеріального становища.
— На фоні прискорення інфляції та паливної кризи дедалі більше жителів росії прогнозують погіршення власного фінансового становища. За даними опитування, частка таких респондентів за місяць зросла з 16% до 22% — це найвищий показник із 2015 року.
— Водночас лише 22% росіян сподіваються на покращення добробуту. Вперше за останні кілька років кількість песимістично налаштованих громадян майже зрівнялася з кількістю оптимістів.
— Погіршення настроїв відбувається на тлі зростання цін, наслідків паливної кризи та уповільнення економіки. Росіяни дедалі частіше переходять до режиму економії: скорочують витрати на непродовольчі товари, обирають дешевші аналоги та відмовляються від великих покупок.
— Додатковим сигналом погіршення економічної ситуації стало зниження реальних наявних доходів населення. У першому кварталі 2026 року вони скоротилися на 1% порівняно з попереднім кварталом — це перше падіння за останні три роки.
— Сукупність цих факторів свідчить про зростання песимізму серед населення та посилення тиску економічної кризи на внутрішній попит у росії.
5. Ботсвана заявила про масове вербування своїх громадян до армії рф для війни проти України.
— Міністерство міжнародних відносин країни повідомило про різке зростання кількості випадків, коли громадян обманом вивозять за кордон під виглядом працевлаштування, а потім примушують підписувати контракти з російською армією та відправляють на фронт.
— За даними відомства, кількість таких випадків зростає «з тривожною швидкістю», а влада регулярно отримує звернення від співгромадян, які вже опинилися в зоні бойових дій і повідомляють про небезпечні умови.
— Ботсвана стала не першою африканською державою, яка заявила про подібні схеми. Раніше аналогічні звинувачення висували ПАР і Кенія. За даними кенійської розвідки, росія завербувала понад 1 тис. громадян країни, обіцяючи роботу водіями або охоронцями. Більшість із них прибували до росії через Туреччину та ОАЕ за туристичними візами.
— За оцінками, росія вже завербувала близько 18 тис. іноземців із 128 країн Африки, Азії та Латинської Америки. Щонайменше 3,3 тис. із них загинули, причому багато новобранців — уже в перші 72 години після відправлення на фронт через відсутність підготовки.
— Ряд країн, зокрема Непал, Індія, Шрі-Ланка, Йорданія та Кенія, вже вимагали від москви припинити вербування своїх громадян і повернути їх додому.
