Ні, не у лютому 2022. Весь той жах, який ми бачимо в Херсоні останні чотири роки, мав відбутися ще на початку 2014 — і це було невідворотньо.
Анексія Криму в 2014 стала для Херсона вироком: без херсонської води з Дніпра, херсонської електроенергії, без сухопутного коридору з росією — Крим для путіна був ніяким не «здобутком», а валізою без ручки. Та й нема сенсу про щось гадати, бо плани «Новоросії від Одеси до Харкова» були тоді оголошені агресором відкрито і Херсон був ключовим елементом цього плану.
І з того часу в будь-який день можна було очікувати атаку танкової армади росії на Херсон, відбити яку у нас тоді НЕ БУЛО ЧИМ в принципі. В лютому 2014 тодішній міністр оборони доповідав Турчинову про наявність в ЗСУ «п’яти тисяч боєздатних бійців», до літа разом з добробатами боєздатну чисельність війська довели до 20-30 тис — але це все було ніщо проти мільйонної регулярної армії росії з забитими під стелю складами зброї, техніки, снарядів, ракет, які вони накопичити за 50 років Холодної війни, поки перші 22 роки незалежності України раз від разу обрані українцями до влади колаборанти і агентура ФСБ роззброювали Україну, готуючи вторгнення.
Якийсь час Херсону просто щастило — путін поліз спочатку не в Херсон, а на Донбас, але це було лише тимчасовим відтермінуванням вироку.
ХЕРСОН БУВ ПРИРЕЧЕНИЙ.
І коли з червня 2014 новообраний президент Порошенко неймовірним чином спочатку не допустив, а потім в принципі унеможливів вторгнення ворога в Херсонську область — зібравши весь Захід в антипутінську коаліцію, нав’язавши і зв’язавши путіна Мінськими угодами, піднявши економіку, Армію і оборонну промисловість, — для кожного адекватного херсонця він, Порошенко, мав стати безумовним гарантом нашого захисту і виживання. Це було не питанням «тих чи інших поглядів і уподобань», це було перевіреною роками реальністю — на довгі п’ять років Порошенко повністю зірвав плани путіна окупувати Херсон і вцілому весь план путінської «Новоросії».
Про це прямо і відверто писав в березні 2019 рашистський протоієрей РПЦ Всеволод Чаплін:
«Не должно быть такого государства как Украина в принципе. Нам нужно отделить Новороссию — 8 областей от Харькова до Одессы, включить их в состав России. В 2014 году мы попытались это сделать, были близки к успеху, но к сожалению избрание Порошенко разрушило наши планы.Теперь попытка-2»
Можна скільки завгодно жити в світі рожевих поні, жерти брехню проплаченої кремлем орди недорогенькіх бігусів і кварталівських псів мафіозі Коломойського, але якщо ти хотів ЖИТИ, а не здохнути, ти мав бачити своїми очима — орда людожерів не увійшла в Херсон ні в 2014, ні в 2015, ні в 2016… А наприкінці 2018 це стало просто неможливо. Відроджена з нуля і озброєна президентом Порошенком Армія, запущена на повні оберти оборонна промисловість, ракетні програми і сама безумовна рішучість лідера держави чинити жорсткий спротив ворогу — знищили наприкінці 2018 останні шанси путіну захопити Херсон.
Відсторонити Порошенка від влади і проголосувати за троянського буратіну Кремля, який пропонував «просто пєрєстать стрєлять» і «сойтісь з путіним гдє-то посєрєдінє» для будь-якого українця, а тим більше херсонця було рівноцінно пострілу собі в голову — собі, своїм батькам, своїм дітям. Це було б свідоме самогубство, цього неможливо було уявити!
21 квітня 2019 Херсон мав віддати за Порошенка 100% голосів адекватних мешканців, які хочуть ЖИТИ, та ще й жити повноцінним життям, яке забезпечили українцям масштабні реформи команди Порошенка 2014-2018 років. Ну, добре, нехай 95% голосів адекватних херсонців за Порошенка і 5% відвертих колаборантів і ждунів путіна — за Зеленського. Оце був би справжній гідний український розклад.
В реальності, як і по всій Україні, понад 80% виборців Херсонщини виявилися тими самими самогубцями, які своєю зеленою галочкою прирекли себе і всіх нас разом із собою на смерь і страждання, а наш Херсон — на знищення.
Зеленський, як і обіцяв, відкрив ворогу широкі вільні шляхи і здав Лівобережжя Херсонщини за лічені ГОДИНИ 24 лютого 2022, а потім і сам Херсон. Відвойовувати будемо роками і десятиліттями. Чи зможемо потім відновити зруйноване — невідомо. Сотні тисяч загиблих — не повернемо ніколи…
Вирок Херсону був винесений 21 квітня 2019 року неадекватним стадом виборців — по всій Україні, не тільки в Херсоні. Але ЯК до цього могли дійти саме 85% херсонців — не вкладається в голові.
