Інформація щодо поточних втрат рф внаслідок санкцій, станом на 23.05.2026
1. Україна відкрила шлях своїм далекобійним дронам для ударів углиб росії, суттєво послабивши прифронтову систему ППО окупантів.
— Масовані атаки на російські НПЗ, порти та військові підприємства, включно з найбільшою за час війни атакою на московський регіон 17 травня, стали можливими завдяки новій тактиці ЗСУ.
— Йдеться про системне застосування дронів середньої дальності, які працюють по цілях на відстані 30–200 км від лінії фронту. Українські сили знищують російські комплекси ППО, логістичні вузли та тилову інфраструктуру, відкриваючи коридори для подальших ударів по стратегічних об’єктах російської енергетики та ВПК.
— Командувач Сил безпілотних систем України Роберт Бровді заявив, що з початку року українські дрони знищили щонайменше 129 російських систем ППО на окупованих територіях. За його словами, російська армія вже змушена використовувати застарілі радянські комплекси та радари ще 1960-х років через дефіцит сучасних систем.
— На цьому фоні українські удари по російській нафтопереробці стають дедалі болючішими для економіки рф.
2. У Новоросійську після нічної атаки дронів спалахнули нафтобаза «Грушова балка» та перевалочний комплекс «Шесхарис» — ключові об’єкти Транснефті на півдні росії.
— Саме через ці термінали проходить значна частина морського експорту російської нафти. Комплекс «Шесхарис» є кінцевою точкою магістральних нафтопроводів і одним із головних вузлів відвантаження сировини через Чорне море.
— Пошкодження інфраструктури створює ризики для скорочення нафтового експорту рф, який і без того перебуває під тиском санкцій, логістичних проблем та регулярних ударів по енергетичних об’єктах.
— Останніми місяцями атаки безпілотників дедалі частіше виводять з ладу російські НПЗ, нафтобази та портову інфраструктуру, що вже призвело до падіння експорту нафтопродуктів і перебоїв у роботі низки терміналів.
3. росія згортає проєкт цивільного літака «Ладога», який кремль подавав як одну з ключових замін застарілим радянським Ан-24 та Ан-26 у межах програми «відродження» авіапрому після санкцій.
— Цивільну версію літака ТВРС-44 «Ладога» поставлено на паузу, а сам проєкт передають під потреби міноборони рф. Тепер літак планують переробити або на військово-транспортний, або на вантажний варіант.
— Ще три роки тому російська влада обіцяла масове виробництво нових регіональних літаків для заміни радянської техніки, яка стрімко старіє через дефіцит запчастин та санкції. За урядовими планами, авіакомпанії мали отримати перші 25 «Ладог» уже торік, а до 2030 року — 140 таких машин і понад 900 цивільних літаків різних типів.
— Насправді ж проєкт виявився черговою жертвою кризи російського авіапрому. Через санкції, технологічну залежність від імпортних комплектуючих та нестачу фінансування москва не здатна швидко створити повноцінну лінійку сучасних цивільних літаків.
4. росія звернулася до Китаю по фінансування масштабного транспортного коридору до Ірану та Афганістану, що вкотре демонструє зростаючу залежність москви від Пекіна на фоні санкцій та деградації власних інвестиційних можливостей.
— кремль обговорює з китайськими партнерами не лише участь у будівництві нової автомагістралі вздовж Каспію, а й пряме залучення китайських коштів для реалізації проєкту.
— Йдеться про східну гілку міжнародного транспортного коридору «Північ — Південь», який москва просуває вже понад 20 років, але так і не змогла реалізувати через хронічний дефіцит фінансування та слабку інфраструктуру. Загальна вартість проєкту оцінювалася приблизно у $40 млрд. росія розраховує не лише на китайські технології, а й на фінансування з боку державних банків КНР та Азійський банк інфраструктурних інвестицій.
— Це вказує, наскільки критично росія залежить від Китаю після втрати доступу до західного капіталу та технологій. Після провалу переговорів щодо газопроводу «Сила Сибіру-2» кремль дедалі активніше намагається втягнути Пекін у фінансування своїх транспортних та енергетичних проєктів, фактично перетворюючись на молодшого партнера китайської економіки.
— При цьому сам Китай не поспішає брати на себе повний фінансовий тягар російських геополітичних амбіцій. Пекін традиційно намагається отримати максимально вигідні умови, користуючись ослабленням позицій москви через війну проти України, санкції та дедалі більшу ізоляцію рф від глобальних фінансових ринків.
5. Киргизстан почав згортати схеми обходу санкцій для росії після того, як сам потрапив під обмеження ЄС.
— Влада країни призупинила діяльність 50 компаній, пов’язаних з оптовою торгівлею, транспортом і логістикою, які підозрюють у допомозі москві з постачанням підсанкційних товарів.
— Інформацію про ризикові компанії Бішкеку передали США та Велика Британія. Після перевірок реєстрацію низки фірм було зупинено. Назви компаній влада не розкриває.
— Рішення стало наслідком того, що Європейський Союз уперше застосував проти Киргизстану механізм покарання за обхід санкцій щодо росії. У межах 20-го пакета санкцій ЄС обмежив постачання до країни верстатів з ЧПУ, телекомунікаційного обладнання та мережевої техніки.
— Після початку повномасштабної війни Киргизстан став одним із ключових каналів паралельного імпорту для росії. Через країну до рф масово заходили європейські товари та технології, які офіційно перебували під санкціями. За оцінками, експорт окремих європейських країн до Киргизстану зростав у десятки разів — зокрема з Естонії більш ніж на 10 000%.
— Тепер навіть союзники москви по Євразійський економічний союз та Організація Договору про колективну безпеку змушені реагувати на санкційний тиск Заходу. Це створює для кремля нові проблеми з постачанням критично важливих технологій і обладнання, необхідних як для цивільної економіки, так і для військово-промислового комплексу.
6. Швейцарія частково приєдналася до 20-го пакета санкцій Європейський Союз проти росії та білорусі, однак вирішила не копіювати всі обмеження Брюсселя в повному обсязі.
— Берн погодився запровадити основні санкційні заходи, але відмовився включати до списків сім компаній, заявивши, що чинних механізмів достатньо для запобігання обходу санкцій.
— Водночас питання ширших обмежень у фінансовому, енергетичному та торговельному секторах швейцарська влада вирішила розглядати окремо. Це означає, що частина російських структур усе ще може зберігати доступ до швейцарської фінансової системи та окремих каналів міжнародних операцій.
— Попри це, навіть часткове приєднання Швейцарії до нового санкційного пакета посилює тиск на російську економіку.
— Для кремля особливо чутливими залишаються будь-які обмеження, пов’язані з фінансами та міжнародними розрахунками, адже після початку повномасштабної війни москва активно використовувала нейтральні юрисдикції для обходу західних санкцій і збереження доступу до світової фінансової системи.
7. Японія у квітні різко збільшила закупівлі російського ЗПГ, попри офіційні заяви про скорочення залежності від енергоносіїв рф.
— Імпорт зрідженого газу з росії зріс на 29,5% у річному вимірі, хоча загальний імпорт ЗПГ до Японії за той самий період впав на 20,6%.
— Частка російського газу в японському імпорті піднялася до 10,7%. Причиною стала енергетична криза на Близькому Сході: перебої з поставками через війну навколо Ірану спровокували різкий стрибок цін на азійському ринку ЗПГ — приблизно на 85% лише за місяць.
— Окрім газу, Японія суттєво наростила закупівлі російського вугілля — у 2,3 раза, а імпорт російської сталі збільшився майже на 49%.
— Водночас закупівлі російської нафти формально скоротилися на 63,7%, однак Токіо продовжує зберігати участь у проєкті «Сахалін-2», який залишається важливим джерелом енергоресурсів для країни. Показово, що імпорт нафти з Близького Сходу до Японії обвалився на 67,2% і опустився до найнижчого рівня з 1979 року.
— Саме це змусило японські компанії активніше повертатися до російських поставок, попри політичні декларації про відмову від залежності від москви.
Інформація щодо поточних втрат рф внаслідок санкцій, станом на 24.05.2026
1. Позиції росії на глобальному газовому ринку продовжують стрімко слабшати.
— У 2025 році Норвегія вперше обійшла росію за обсягами експорту трубопровідного газу, фактично позбавивши «Газпром» статусу світового лідера.
— Згідно зі звітом та даними Міжнародного газового союзу, Норвегія у 2025 році експортувала трубопроводами 108,6 млрд кубометрів газу, тоді як росія — лише 103,5 млрд кубометрів.
— Для кремля це символічний і стратегічний удар: ще два десятиліття тому росія домінувала на європейському ринку, а тепер її експортні обсяги впали більш ніж удвічі порівняно з 2005 роком.
— Ключовою причиною деградації російського газового експорту став фактичний розрив енергетичних відносин із Європою після повномасштабного вторгнення в Україну. «Газпром» втратив найбільш прибутковий ринок збуту, а спроби переорієнтації на Азію поки не компенсують цих втрат.
— Особливо показовою є залежність москви від Китаю. Проєкт газопроводу «Сила Сибіру-2», який кремль роками подає як альтернативу європейському напрямку, досі не погоджений. Пекін використовує ослаблення позицій росії для посилення власних переговорних позицій, домагаючись максимально вигідних умов і не поспішаючи рятувати російський газовий сектор.
— У результаті росія поступово втрачає не лише доходи, а й енергетичний вплив, який десятиліттями використовувався як інструмент політичного тиску на Європу.
2. Міжнародні автоперевезення в росії стрімко втрачають прибутковість.
— За підсумками першого кварталу 2026 року кожна вантажівка, що працює на міжнародних маршрутах, у середньому приносила 108 тис. рублів чистого збитку на місяць.
— Для порівняння: у 2023 році одна фура забезпечувала близько 236 тис. рублів прибутку. Виручка на один автомобіль виявилася на 7% нижчою, ніж три роки тому, а рентабельність міжнародних перевезень різко просіла.
— Проблеми галузі пов’язані зі скороченням імпортно-експортних потоків, високими кредитними ставками, подорожчанням обслуговування техніки та дефіцитом запчастин через санкції.
— У результаті навіть великі транспортні компанії дедалі частіше працюють у мінус.
— Криза в логістиці стає ще одним сигналом погіршення стану російської економіки: після втрати частини західних ринків і ускладнення міжнародних розрахунків транспортний сектор втрачає один із ключових драйверів доходів.
3. кремль змушений переходити до розпродажу державних активів.
— Влада рф планує продати майже чверть акцій авіакомпанії Аэрофлот, аби частково закрити масштабний дефіцит бюджету. Росимущество оголосило про підготовку продажу 23,76% акцій «Аэрофлота», що становить приблизно третину державного пакета.
— Наразі державі належить 73,8% компанії. Продаж планують провести через біржу, де вже торгується близько чверті акцій перевізника.
— Продаж частки однієї з найбільших державних компаній свідчить про те, що резерви для фінансування війни поступово скорочуються.
— Показово й те, що ринкова капіталізація «Аэрофлота» нині становить лише близько $2,6 млрд — у рази менше, ніж у великих міжнародних авіаперевізників.
— Санкції, ізоляція російської авіації, дефіцит запчастин та обмеження на міжнародні польоти продовжують тиснути на галузь, змушуючи російську владу фактично розпродавати активи для латання бюджетних дір.
4. Європейський Союз тимчасово скасує мита на частину азотних добрив через кризу навколо Ормузької протоки.
— Послаблення принципово не поширюватимуться на росію та білорусь. Рішення стало реакцією на різке зростання світових цін після майже повного блокування одного з ключових маршрутів глобальної торгівлі добривами.
— ЄС на рік призупинить мита на імпорт карбаміду, аміаку та інших азотних добрив із низки країн, щоб частково знизити тиск на європейських фермерів. Через Ормузьку протоку проходить близько третини світової торгівлі добривами, тому перебої з поставками вже спричинили стрибок цін на глобальному ринку.
— Водночас Брюссель окремо підкреслив, що нові пільги не стосуються російських і білоруських постачальників. Навіть на тлі ризиків для продовольчої безпеки та дефіциту добрив ЄС не готовий послаблювати торговельний тиск на російську економіку.
— У 2024 році Євросоюз імпортував близько 2 млн тонн аміаку, 5,9 млн тонн карбаміду та 6,7 млн тонн азотних добрив і сумішей. Хоча пряма залежність ЄС від Близького Сходу обмежена, криза в Ормузькій протоці вже впливає на весь світовий ринок і посилює конкуренцію за поставки.
— Для росії ситуація виглядає особливо неприємною, оскільки добрива залишаються одним із небагатьох секторів, де москва все ще зберігала стабільні експортні доходи попри санкції.
— Тепер навіть в умовах глобального дефіциту Європа намагається шукати альтернативних постачальників, щоб не посилювати залежність від російського експорту.
5. Єврокомісія запропонувала тимчасове пом’якшення антиросійського санкційного режиму щодо китайської компанії Yangzhou Yangjie Electronic.
— Компанія потрапила до 20-го пакета санкцій ЄС через постачання компонентів, пов’язаних із російською військовою машиною. Брюссель пропонує дозволити європейським компаніям ще протягом дев’яти місяців вести справи з китайським виробником чипів, щоб уникнути перебоїв у постачанні для автомобільної промисловості ЄС.
— Йдеться насамперед про час, необхідний для пошуку альтернативних постачальників. У Єврокомісії прямо визнали, що продукція Yangzhou Yangjie Electronic була виявлена в російських безпілотниках і керованих авіабомбах, які армія рф використовує у війні проти України. Саме через це компанію внесли до санкційного списку.
— Ситуація вкотре демонструє критичну залежність російського військово-промислового комплексу від імпортної електроніки та китайських технологічних компонентів.
— Попри заяви кремля про «технологічний суверенітет», російська оборонна промисловість залишається неспроможною самостійно виробляти значну частину сучасної мікроелектроніки для дронів, ракет і систем наведення.
— Водночас дискусія всередині ЄС показує і складність санкційного тиску: європейська промисловість сама частково залежить від китайських ланцюгів постачання.
— Проте навіть із тимчасовим винятком компанія залишається під санкціями через допомогу російській військовій агресії.
6. У Нідерландах правоохоронці завдали удару по інфраструктурі, пов’язаній із діяльністю рф у кіберпросторі.
— Слідча служба Міністерства фінансів Нідерландів провела масштабну операцію у справі про порушення санкцій ЄС, заарештувавши двох підозрюваних та вилучивши понад 800 серверів.
— У межах розслідування були затримані 57-річний чоловік з Амстердама та 39-річний підозрюваний. Обшуки відбулися у трьох комерційних приміщеннях і двох дата-центрах. Слідчі вилучили серверне обладнання, документи, ноутбуки та мобільні телефони.
— У центрі справи опинилася хостингова компанія Stark Industries, створена 10 лютого 2022 року — незадовго до повномасштабного вторгнення рф в Україну. 20 травня 2025 року компанію внесли до санкційного списку ЄС.
— За даними нідерландської слідчої служби, після введення санкцій значну частину інфраструктури Stark Industries передали новоствореній компанії у Нідерландах, що може свідчити про спробу обходу європейських обмежень.
— Слідчі заявляють, що хостинг-провайдер підтримував діяльність рф, спрямовану на підрив демократії та безпеки. Ідеться про черговий приклад того, як російські структури та пов’язані з ними мережі намагаються використовувати європейську цифрову інфраструктуру для кіберактивності, інформаційних операцій та обходу санкцій.
— Вилучення сотень серверів може суттєво вдарити по інфраструктурі, яку використовували для підтримки російських операцій у Європі, а сама справа підкреслює посилення уваги європейських спецслужб до схем технологічного та фінансового обходу санкцій рф.
