Уряд під головуванням Юлії Свириденко відкинув ключові євроінтеграційні обіцянки із комюніке Качки-Кос та відмовився їх включати до урядової антикорупційної стратегії.
За словами голови антикорупційного комітету ВР Анастасії Радіної, урядова Антикорупційна стратегія на 2026–2030 роки не враховує ключові антикорупційні реформи. З документа прибрали:
◾️реформу призначення генерального прокурора;
◾️незалежний конкурс на посаду керівника ДБР та перезавантаження дискредитованого органу;
◾️можливість для САП проводити процесуальні дії без погодження генпрокурора.
Радіна також стверджує, що уряд схвалив проєкт 15 травня без обговорення. Так поступали, коли був наказ від Zеленського або й самого Єрмака. Останній поки не при справах. Отже Zеленський одночасно заявляє про готовність виконувати всі вимоги Євросоюзу, необхідні для євроінтеграції та отримання кредиту (а фактично, допомоги) на 90 мільярдів євро. І в той самий час наказує саботувати їх виконання. Нардепка це коментує наступним чином:
«Зробити це саме зараз — ганебний абсурд. Нагадаю, комюніке Качка-Кос із 10 пунктів з’явилося в грудні минулого року як антикризовий захід. Це була спроба відновити довіру після скандалу із спробою знищення незалежності НАБУ-САП та операції “Мідас”.
І саме зараз, на фоні появи нових “плівок”, підозри Єрмаку і відчайдушних спроб зібрати йому на заставу, уряд вирішив начхати і на міжнародні домовленості, і на можливі репутаційні ризики для країни», — обурилася нардепка.
А я від себе лише добавлю дві речі.
Перше — узагалі то це має трошки іншу назву: не абсурд, а державна зрада шляхом диверсійних дій на користь ворога.
Друге — як казав один персонаж: «Так це ж було вже!» У Zейла навіть не раз. Але наведу найпримітніше. Zе у вересні 2023 року доскакався і ми втратили фінансову допомогу від США. Ще все було не так безнадійно. Нам передали 4 сторіночки від Мінфіну США під назвою «Список вимог для відновлення фінансування від США» Вимоги не складні й розбиті на часові періоди. Перші заходи мали вкластися в три місяці.
І от, чи не перший з початку війни день уряду у Верховній Раді. Голова комітету євроінтеграції ставить питання прем’єру Шмигалю: «Чи ви вже розробили порядок заходів по виконанню американського плану для відновлення фінансування?» Шмигаль бикувато відповідає, що їхній уряд має і свій план (я його читав і аналізував — там беліберда + третина списана із старої програми «Изменить страну» медведчука). А якщо американці хочуть, щоб ми і їхній план розглянули, то нехай звертаються, в нас багато хто щось пропонує…
Зайве казати, що фінасування дивом вдалося відновити лише за 9 місяців, а скільки людських життів за це бикування сплачено, й подумати страшно. Хоча більшість вимог згодом таки мусили виконати. То нічого не нагадує? Можу ще добавити майстер-клас від Жульки. Коли вона сиділа в тюрмі при януковичі, то українцям слала маляви, як мріє про підписання Угоди про асоціацію з ЄС і обурюється, що її досі не підписали. Аж доки самі лідери Євросоюзу відповіли, що сама ж таку Жуля Тимошенко їх попросила окремим листом, який передала через своїх матьківщинівців, не підписувати Асоціацію, доки її не звільнять.
Чорновіл
Європа? Та невже?
Схоже, у нас знову відкрили туристичну агенцію “Шлях до ЄС”, де продають квитки в Брюссель, але автобус чомусь уперто їде в бік старого доброго пострадянського болота.
Поки Євросоюз погоджує для України нові правила кредитування, а бюджетна діра сягає фантастичних 50 мільярдів доларів, уряд Свириденко демонструє головне державне ноу-хау: як одночасно просити гроші у Заходу і плювати на його вимоги.
Антикорупційна стратегія? О так, вона є. Майже як декорація в театрі абсурду. Красиві слова про “цінності”, “прозорість”, “реформи”, але щойно доходить до конкретики — починається магія зникнення. Реформа призначення Генпрокурора випарувалась. Незалежність САП залишилась на рівні політичного фольклору. А головне — жодного незалежного конкурсу для керівника ДБР.
Тобто того самого ДБР, яке дедалі більше нагадує не європейський правоохоронний орган, а універсальний політичний кийок Банкової. Дуже зручно: опозиція — під слідством, антикорупціонери — під тиском, а правильні люди — під охороною системи.
Особливо зворушливо це виглядає після Комюніке Качки-Кос — того самого документа, який народився як спроба заспокоїти Захід після скандалів із НАБУ-САП та операції “Мідас”. Тоді влада клялася у відданості реформам так натхненно, ніби щойно повернулась із паломництва до Брюсселя. Але минуло кілька місяців — і з’ясувалося, що “відданість реформам” у перекладі з чиновницької означає “виграти час”.
І це все — на тлі нових плівок, підозр Єрмаку та репутаційної пожежі, яку вже видно навіть із європейських супутників.
Найсмішніше, що влада продовжує розповідати про “рух до ЄС”. Хоча проблема в тому, що Європа — це не прапорці на пресконференції і не селфі в Давосі. Європа — це правила. Інституції. Незалежні правоохоронні органи. І відсутність страху перед Банковою.
А коли країна свідомо валить проміжні бенчмарки для вступу в ЄС — це вже не “рух до Європи”. Це класичне політичне шахрайство у стилі: “Ми йдемо в Європу. Просто Європа поки не повинна дивитися, куди саме ми йдемо”.
Бездільність влади загрожує втратою шансу на інтеграцію до ЄС
Влада в Україні так і не спромоглася організувати виконання узгоджених рішень задля європейської інтеграції.
Ще у грудні 2025 року з’явився список з 10 реформ, погоджений віце-прем’єром Качкою та комісаром Кос. Ще у квітні експерти оцінили рівень його виконання у 9%. Нині рух відсутній.
Це штовхає європейських партнерів у кращому випадку шукати послаблених варіантів інтеграції України, а в гіршому – гальмувати європейську інтеграцію взагалі.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц у листі до лідерів ЄС запропонував пришвидшити вступ України до ЄС, дозволивши спочатку новий спеціальний статус України як «асоційованого члена» Європейського Союзу – без права вирішального голосу, без доступу до ключових переваг і можливостей ЄС.
Новий прем’єр Угорщини Петер Мадяр заявив, що необхідною умовою для отримання згоди Угорщини на відкриття першого кластера у переговорах про вступ України в ЄС є … надання угорській меншині в Україні прав, які мають меншини в інших країнах Європейського Союзу.
Знову зазвучала тема різних темпів інтеграції України та Молдови, які поки ідуть в одному пакеті.
Раз у раз виникають різні обмеження в торгівлі, на які влада України не встигає, не спроможна чи не бажає реагувати (що в аграрній сфері, що в питанні експорту металу тощо).
Це змушує констатувати: європейська інтеграція України має перетворитися з предмету нескінченного піару влади і безглуздих претензій до партнерів на сферу чіткого планування, швидкого узгодження і ефективного виконання необхідних рішень. Бо від непрофесійності влади під загрозою – шанс для України.
Перше. Має бути організоване безумовне виконання реформ зі списку Качки-Кос. Вони не передбачають складних податкових чи бюджетних рішень і стосуються болючих для влади, проте безумовно необхідних для ефективності та виживання країни питань:
— Перезавантаження ДБР, перетворення його з «державного бюро репресій» на Державне бюро розслідувань. Відмова від «вокзалу Льошика» на користь прозорого та ефективного правоохоронного органу нарешті пошле і суспільству, і партнерам сигнал про готовність влади України до серйозних змін;
— Ухвалення Антикорупційної стратегії, яка давала би чіткий план необхідних кроків: від перезавантаження ДБР до прозорості «радників» навколо Зеленського і його «династії», які впливають на державні рішення, проте не несуть відповідальності і невідомі українському народу;
— Забезпечення верховенства права через належне судочинство, прозорість процедур та посилення антикорупційних органів.
Друге. Податкові і бюджетні питання, необхідні для надання допомоги в рамках 90 млрд євро, завершення Ukraine Facility, співпраці з МВФ та іншими донорами мають ухвалюватись представниками всіх українських фракцій, із залученням представників ЄС та українських експертів.
— Почати варто з наведенням ладу на митниці, в податковій, у діяльності контролюючих органів. Це швидкі зміни, здатні вивільнити мільярди корупційних коштів і спрямувати їх до бюджету – для армії та соціальних програм.
— Необхідна відмова від популістських і несправедливих «кешбеків» та «є-баків», а також надмірних витрат на чиновників, тилових силовиків та корупційні бюджетні витрати.
— Зміни до податкового законодавства мають опрацьовуватись ретельно, з урахуванням позицій експертів-практиків і не розширювати «дискрецію» уряду та не розставляти нові корупційні пастки, а гарантувати прозоре аміністрування надходжень і спрямування їх за призначенням.
Третє. Необхідне підключення всіх важелів дипломатії – кадрової, парламентської, експертної тощо – для організації спільних зусиль із роботою як із Єврокомісією та іншими органами ЄС, так і країнами-членами. Адже непоступливість останніх зазвичай – результат неправильної комунікації та відсутності, або неналежної якості, роботи з ними.
Відповідно до Конституції України, вступ до ЄС і НАТО – не вільний вибір чи предмет піару, а обов’язок всіх гілок влади. І ставитись до нього влада зобов’язана відповідно.
Шукаючи можливість досягти результату, а не пояснити невдачу
