Інформація щодо поточних втрат рф внаслідок санкцій, станом на 19.04.2026
1. Служба безпеки України провела комплексну операцію на тимчасово окупованому Кримському півострові, унаслідок якої було уражено кілька об’єктів військової інфраструктури росії, зокрема кораблі та системи спостереження.
— Операцію здійснили бійці Центру спеціальних операцій «Альфа». За наявними даними, під удар потрапили три кораблі російського флоту — великий десантний корабель «Ямал», великий десантний корабель «Азов», а також ще одне військове судно невстановленого типу.
— Крім того, повідомляється про ймовірне ураження протидиверсійного катера проєкту 21980 «Грачонок».
— У межах тієї ж операції безпілотники пошкодили блок антен комунікаційної системи «Дельфін», радіолокаційну станцію МР-10М1 «Мис-М1», а також резервуари з паливом на нафтобазі «Югторсан».
— Удари по кораблях, системах зв’язку та паливній інфраструктурі спрямовані на послаблення можливостей росії використовувати окупований Крим як ключову військово-морську базу та логістичний вузол для ведення війни проти України.
2. У ніч на 18 квітня українські безпілотники завдали серії ударів по об’єктах паливно-енергетичного комплексу росії.
— Під атакою опинилися одразу кілька стратегічних об’єктів, зокрема Новокуйбишевський і Сизранський НПЗ у Самарській області, які належать «Роснафті» і мають сумарну потужність понад 16 млн тонн нафти на рік.
— Зафіксовано влучання по промислових об’єктах, в мережі з’явилися кадри з густим чорним димом. На Сизранському НПЗ, здатному переробляти до 8,5 млн тонн нафти щороку, пошкоджено резервуарний парк.
— Підприємство забезпечує пальним низку регіонів центральної росії, а також, за оцінками української сторони, використовується для потреб армії рф.
— Новокуйбишевський НПЗ із потужністю 8,3 млн тонн виробляє широкий спектр продукції, включно з паливом для реактивних двигунів.
— Паралельно зафіксовано пожежу на нафтобазі в Тихорецьку Краснодарського краю, пов’язаній із ключовим вузлом «Транснефти» на півдні росії, що підкреслює масштабність ударів по логістиці.
3. російський автогігант «КамАЗ» уперше за шість років завершив рік із чистим збитком, що підкреслює поглиблення кризи в промисловому секторі на тлі загального спаду економічної активності.
— За підсумками 2025 року компанія зафіксувала збиток у 43 млрд рублів проти символічного прибутку в 731 млн рублів роком раніше — різке погіршення, яке стало одним із найбільш показових для галузі.
— Останній раз компанія була збитковою ще у 2019 році, але тоді втрати становили лише 1,96 млрд рублів, що робить нинішній результат у десятки разів гіршим.
— Додатковий тиск створює зростання вартості кредитів: на фоні високих процентних ставок обслуговування боргу різко подорожчало, що ще більше погіршило фінансовий результат.
— Ситуація з «КамАЗом» відображає ширшу тенденцію — російська промисловість втрачає динаміку, а внутрішній попит не здатен компенсувати скорочення ринку.
— У поєднанні з дорогими грошима це створює умови, за яких навіть найбільші виробники не можуть утримувати стабільну прибутковість.
4. Воєнна модель економіки росії демонструє ознаки виснаження незважаючі на високі ціни на нафту.
— Попри те що рф уникла різкого колапсу після запровадження санкцій, накопичені дисбаланси дедалі сильніше даються взнаки. Сам путін змушений визнавати погіршення ситуації: обробна промисловість, будівництво та промислове виробництво перейшли в мінус, а економіка скоротилася вже в перші місяці року.
— Це відбувається попри значні бюджетні вливання у військовий сектор, які раніше штучно підтримували активність. Для фінансування витрат на війну влада підвищила податкове навантаження, зокрема збільшивши ПДВ до 22% і розширивши коло платників серед малого та середнього бізнесу.
— У результаті, сотні тисяч підприємств опинилися на межі банкрутства, а лише близько чверті компаній впевнені у власному виживанні. Ситуацію ускладнює дефіцит робочої сили — безпрецедентний для сучасної росії. Частина кваліфікованих кадрів виїхала за кордон, інші були втягнуті у військово-промисловий комплекс, що ще більше послаблює цивільні галузі.
— На цьому тлі Кремль посилює контроль над інформацією, обмежуючи доступ до економічної статистики та блокуючи тисячі сайтів, що свідчить про спроби приховати реальний стан справ. Криміналізація «неправильної» інформації та фактична відсутність незалежного контролю ще більше спотворюють картину.
— У підсумку навіть високі нафтові доходи не здатні компенсувати структурні проблеми. російська економіка продовжує функціонувати в умовах війни та ізоляції, але дедалі очевидніше, що така модель має обмежений ресурс і поступово втрачає стійкість.
5. російська економіка переходить від уповільнення до відкритого спаду, що вже визнають навіть представники найбільшого держбанку країни.
— У «Сбері» заявили про різке погіршення ситуації та попередили про наближення хвилі неплатежів за кредитами, яка може вдарити по банківській системі.
— Бізнес масово стикається зі скороченням виручки, тоді як сама економіка «вже падає». Відсутність зовнішнього попиту на продукцію багатьох галузей у поєднанні з тривалим періодом високих процентних ставок призвели до того, що зростання ВВП у 2025 році сповільнилося до 1%, а на початку 2026-го економіка рф вже скоротилася на 1,8%.
— Ситуацію ускладнює поєднання кількох факторів: підприємства змушені підвищувати зарплати через дефіцит кадрів, тоді як витрати на обслуговування боргів зросли вдвічі.
— У результаті фінансове становище бізнесу швидко погіршується, і дедалі більше компаній втрачають здатність обслуговувати кредити. Ознаки проблем уже накопичуються в банківській системі: частка проблемних кредитів юридичних осіб досягла 11,3%, що в грошовому вираженні становить 10,6 трлн рублів — сума, співставна з чвертю федерального бюджету.
— Навіть державні компанії, які раніше вважалися більш стійкими, починають відчувати наслідки кризи. У підсумку накопичені дисбаланси — дорогі кредити, слабкий попит і структурні обмеження — формують передумови для системної хвилі фінансових проблем, яка може суттєво поглибити економічний спад у росії.
6. Російська шинна галузь продовжує втрачати позиції на внутрішньому ринку і демонструє різке падіння виробництва разом із посиленням залежності від імпорту.
— У першому кварталі випуск легкових шин скоротився на 23% — до 6,7 млн штук, що свідчить про глибокі проблеми у секторі та недозавантаження потужностей. Водночас імпорт зріс на 20% і досяг 8,9 млн шин, фактично витісняючи місцевих виробників навіть із внутрішнього ринку.
— Вітчизняні заводи працюють приблизно на половину своєї потужності, а їхня частка за підсумками 2025 року впала до мінімальних значень за останні роки. Ключовим фактором тиску стали китайські виробники, які вже контролюють близько 30% російського ринку.
— Понад 70% імпорту припадає саме на Китай, що підкреслює стрімке посилення зовнішньої залежності.
— Учасники ринку пов’язують це з агресивною ціновою політикою та державною підтримкою китайської промисловості, з якою російські компанії не можуть конкурувати. російська промисловість продовжує втрачати внутрішній ринок, поступаючись дешевшому імпорту, що ще більше послаблює її виробничу базу.
