Блюзнірство влади

— у січні 2025 портнов публікує пасквіль, де «передбачає» санкції проти Порошенка;

— за тим дехто Соловйов, базуючись на практично ідентичних портновським нісенітницях, реєструє петицію з вимогою застосувати санкції проти Порошенка;

До речі, петиція не набрала необхідних 25 тисяч підписів, але це не завадило уповноваженому Зеленського і питаннях санкцій Власюку в інтервʼю казати: «А от щодо Порошенка були петиції»).

— 11 лютого 2025 «слуги» і їхні прислужники у Верховній Раді проголосувала за корупційну оборудку — купівлю в Болгарії реакторів російського походження;

Петро Порошенко, «Європейська Солідарність» виступили різко проти цього.

Удостоїлись окремого коментаря Зеленського — «а от депутатам, які не голосували, я не дякую»

(Добре, що оборудка зірвалася; хоча досі під питанням доля коштів, акумульованих під неї зокрема з підвищення тарифів)

— закрутились коліщатка — але як завжди у «зелених», безграмотно і незграбно;

— протягом кількох годин 12 лютого, в порушення всіх процедур, з численними фальсифікаціями, було «склепано» рішення про «санкції».

Поспішали, бо Зеленському треба було їхати на Мюнхенську конференцію.

За основу — лист від «невстановленої особи з ДБР» і за ним — звернення Держфінмоніторингу, де нема жодного слова про фінанси, натомість… знову відтворені вигадки портнова.

Далі — помилки в прізвищі і податковому номері Порошенка, поіменований «українським громадянином» два роки як позбавлений цього звання медведчук…

За кілька годин зліплено пакет, на який зазвичай відводять тижні (якщо тільки це не «комерційні» санкції (які накладають чи знімають для витискання коштів, як ми дізнались з «Баканов-гейту»).

До честі тодішнього Голови СБУ Василя Малюка, він цей шлак підписувати відмовився.

Навіть тодішній премʼєр Шмигаль, пославшись на зустріч з американською делегацією, проводити засідання Кабміну для «ініціювання» «санкцій» не став.

Зате погодилась Юлія Свириденко. І вона, і інші учасники процесу невдовзі були … підвищені. Шмигаль згодом був понижений, Малюк — змушений до звільнення.

Втім, більшість учасників афери з «санкціями» так чи інакше виявились причетними до вскритих пізніше корупційних скандалах…

— коли помилки в Указі і супровідних документах стали відомі, Зеленський не став скликати РНБО, щоб законно внести зміни.

Натомість документи було… «підправлено», чи то пак «уточнено».

Хоча правильніше — фальсифіковано, підроблено.

Це вже не наголошуючи на тому, що на фізичну особу- громадянина України, не визнаного терористом, накладати санкції неможливо за законом.

— 13 лютого Зеленський погіршив становище, виступаючи ращом із корупціонером Галущенком і просторікуючи про нібито «виведені Порошенком мільярди».

Пронін, певно, «забув» сказати, що ніяких виведених коштів так і не знайшов…

— у результаті — рахунки Порошенка заморожені, допомога армії обмежена, поставлена під загрозу можливість балотуватися на виборах…

Просто тому, що так побажав Зеленський, а на догоду йому низка безграмотних, але цинічних і переконаних у власній безкарності чинуш нафальшували папірців.

— тим часом Вінницький суд, розглядаючи позов Порошенка, офіційно встановив факти фальсифікації документів щодо санкцій;

А Європейський суд з прав людини постановив, що суд має в справах про санкції досліджувати докази, а не вірити президентові на слово в його «дискреції».

— процес у Верховному Суді триває вже близько 10 місяців.

Представники Зеленського, уряду та мінекономіки аргументацію зводили майже до азіровського: «якщо президент прийняв рішення, які можуть бути сумніви?!»

От тільки з таким не беруть до Європи, а посилають у інше місце.

Зараз рішення — за Верховним Судом.

Далі, в разі чого, — Велика Палата Верховного Суду.

А далі — ЄСПЛ, який своє слово щодо санкцій уже казав.

Тож, попри можливий тиск Банкової, сподіваємось законного рішення суду і скасування незаконних «санкцій».

(с) Європейська Солідарність