Колишні міністри уряду Зеленського запросто вносять застави в 50 000 000 гривень, аби вийти в СІЗО.
Мої друзі збирають по 100 грн на дрони та на авто для ЗСУ.
Банки нас дрючать за зайву тисячу гривень! Де ти, сука, її взяв? Може, не приведи Господи, ти її вкрав!
А тут — 50 000 000 грн на заставу під війни.
Ми — країна контрастів та несправедливості. Де $ 100 млн доларів можна просто спиздити у держави і жодна спецслужба цього не помітила. А тебе завтра трахає твій персональний менеджер якось банку за «зайву» тисячу гривень, яка надійшла на рахунок і обмежує твої транзакції за кордон.
35 років боротьби за справедливість. І 35 років поразки у цій боротьбі.
Одні — під час війни пакують себе у «мерседеси». Інші — боронять нас від московської орди.
Одні — виводять «бабло» у криптогаманці й творять своє майбутнє. Інші — віддають останнє на ЗСУ.
Одні — перекидають «двушки» на Москву та «деркачів». Для інших — фінмоніторинг, який вимагає звітів за кожну копійку.
Всі ці три десятиліття ми боролися і продовжуємо боротися за справедливість. Бо відсутність справедливості була і лишається головною рушійною силою усіх українських революцій останніх 30 років.
Зеленський про це нічого не знає. А звідки він повинен це знати? Він був в той час в Москві, або був «внєполітікі».
Зеленський розуміє, хто такий Коломойський, Міндіч, Мендель, Цукерман etc. Але він, на жаль, не відчуває цю країну, яка довірила йому владу. Він не розуміє українців.
А відтак — Зеленський рано чи пізно впіймає свій Майдан. Як і Янукович, який двічі зібрав Майдан.
Йому по цимбалах усі заклики про єдність і про створення уряду національної єдності. Бо навколо нього — «Карлсони», «Че Гевари», «Алі-Баби» та інша нечисть, яка висмоктує останнє в української держави.
