В ЗМІ широко розходиться так званий «мирний план», який повністю
дублює вимоги РФ 22 року про капітуляцію.
Очевидно, цей злив в медіа — зондаж ґрунту, наскільки втомилася Украіна і українці і наскільки готові до упокорення. Але зверну увагу на інше. Цей план розроблявся без участі України. І це — конкретний провал зовнішньої політики ОП, яка монополізувала дипломатію, перебравши функції МЗС, створивши паралельне міністерство, 4 роки пафосно підписуючи безтолкові «безпекові угоди» без жодних гарантій, витрачаючи мільярди на нарядні саміти миру та платформи.
Було порушено ключовий принцип — нічого про Україну без України, і це неприйнятно.
І скільки б не волали колективні Наталочки про те, що роздмухування корупційного скандалу підштовхує Україну до капітуляції, намагаючись перекласти з хворої голови на здорову і виправдати корупцію своїх дружбанів у владі, насправді, так званий план- це про провал дипломатії ОП. Ми неодноразово попереджали владу, закликали долучити до мирних переговорів фахових дипломатів, зосередиться не на картинці, а змісті, посиленні антипутінської коаліції в світі, не блокувати міжпарламентську дипломатію.
Ми неодноразово звертали увагу на на відсутність на переговорах міністра закордонних справ, натомість, цей трек вели Єрмак і Умеров. Рік тому Зеленський пафосно представив в ВР план перемоги, слуги аплодували 120 раз, потім всі сільради змусили це підтримати, хоч пустопорожній документ не передбачав жодних реальних кроків досягнення мети. Єдине, пані Свириденко підписала угоду про мінерали з США, а Зеленський пообіцяв, що це інвестиція в майбутній мир і захист України.
Команда, що в 2019 прийшла до влади на дискредитації мінських угод і мирного процесу президента Порошенка, які, до речі, передбачали територіальну цілісність України, не ставили під сумнів український статус Донецької і Луганської областей і наші кордони, зараз має, нарешті, чесно прокомунікувати з парламентом і суспільством — як вона бачить досягнення миру. Де результат всіх цих вояжів світом і чи є в нас реалістичний план примушення Росії до миру, над яким ми працюємо з нашими партнерами. Якщо такого плану не існує, а в загашнику — тільки саміти і платформи, то часу на це в країни вже теж немає. Варто негайно долучити до переговорної команди професійних дипломатів. А для початку — сформувати уряд національного порятунку.
