Президент США Дональд Трамп заявив своєму українському колезі Володимиру Зеленському під час напруженої зустрічі у п’ятницю, що наразі не має наміру передавати Києву ракети дальньої дії Tomahawk, оскільки його пріоритетом є дипломатія.
Про це пише американське медіа Axios з посиланням на двох співрозмовників, обізнаних щодо зустрічі.
«Зеленський сподівався залишити Вашингтон із зобов’язаннями щодо нової зброї для України, але виявив, що Трамп перебуває в іншому стані наступного дня після тривалої телефонної розмови з президентом Росії Володимиром Путіним», — йдеться в матеріалі.
Джерела розповіли, що зустріч проходила у напруженій атмосфері — вона була складною, а президент США поводився доволі жорстко.
«Ніхто не кричав, але Трамп був жорстким», — повідомило джерело Axios.
Глава Білого дому підкреслив, що нинішня ініціатива Вашингтона щодо дипломатичного врегулювання конфлікту передбачає завершення війни шляхом заморожування лінії фронту.
Не знаю, хто порадив Президенту України виступати на фоні паркану з табличкою «не заходити». Припустимо, випадково, але для шоу важлива кожна деталь.
Очевидно, ці американсько-українські перемовини пройшли гірше за попередні. Путін встиг втрутитися і зайти зі своїх козирів. Яким був козирний туз, зʼясовувати в подальшому американському судочинству і ФБР. Але, направду, позиція Трампа у Третій Світовій кардинально не відрізняється від позиції Рузвельта на початку Другої Світової. Такий шлях мандалорця…
Наша біда в тому, що Україну очолює не Черчілль, а Чемберлен.
Тому нікому жити в крилі Білого Дому, ніхто не здатен поставити державні інтереси понад персональні, тому замість мачо з власними ракетами ми бачимо когознащо, який не знає, хто у нього за що відповідає, чим захищатися і воювати.
Єдине, у чому нам щастить цього разу: ми не самі.
П.С. Проблема відсутності базової освіти полягає у тому, що ти не можеш чітко викласти власні думки ні рідною, ні нерідною мовами.
Коли результатом цього є погана яєшня на сніданок — це одне, а коли від цього страждає вся країна — це геть інша історія.
І це ще найпростіше пояснення того, що спостерігають ті, хто вижив. Реальність мотивів буде набагато складнішою
Тома гавкала-гавкала, та не дотомагавкала.
Заспокою всіх, хто сподівався отримати Томагавки від Трампа, а зараз розчарувався.
Навіть, якби Трамп не був балаболом, який вже рік подарував путіну, а дав би нам Томагавки, — все одно це стратегічно не змінило б ситуацію.
Бо Зеленський з самого початку підходить до питання помилково.
Нам не 50-100 Томагавків потрібні. Чи Атакмсів. Чи Нептунів, Сапсанів, Таурусів.
Нам треба: зруйнувати російську промисловість/інфраструктуру.
Виділяю жирним шрифтом. Бо це явно не всі розуміють.
«Отримати ракети» і «знищити ворожу промисловість» — це кардинально дві різні цілі. Цілі трохи семантично пов’язані, але вони не тотожні.
Будете просити Томагавки (чи Атакмси, Тауруси, Стормшедоу, Абрамси чи Ф-16) — ну то і отримаєте пару десятків того, що попросили. Більш того, ви цим лише нашкодите. Бо отримаєете пару ракет ще й з обмеженнями по дальностям і по використанню по окремим цілям. В результаті не зруйнуєте ні російські промисловість, ні інфраструктуру.
Ось це Зеленський і робив: просив у союзника щось, майже повністю марне у свої основі. Зеленський просив і просить те, що не може спрацювати. І від того, що союзник вчергове це не дав, не змінилось нічого.
Зеленський в 2022 році мав просити в союзників допомоги в досягненні стратегічної мети: знищення російських можливостей. І не відступати на менше. Наполягати, що треба не лише душити санкціями, а фізично розбомбити на росії все технологічно складніше за виробництво дірявої ложки.
Але з самого початку стала очевидною завада: союзники що тоді, що зараз боялися виконати цю мету. Не могли, не хотіли і не хочуть.
Але це не привід унивать. Саме тому, уже на перших місяцях вторгнення у 2022 році я, наприклад, закликав: треба просити у союзників не готовий виріб, а виробничі потужності!
Просіть не самі ракети, а виробничі лінії для них. Просіть поставки вузлів і агрегатів, просіть фінансування — при чому саме для масштабного виробництва, а не штучного, просіть допомоги спеціалістами. Нам треба розгортання виробництва на своїй території декількох видів ракет тисячами без політичних обмежень і страху союзників застосувати по росії.
Якби навіть в 2022 ми це почали просити, то в 2023 почали б уже розгортати, а зараз вже давно провели пару ракетних кампаній на декілька сотень штук по сизрані.
Бо політичну згоду на 50 ліній виробництва/складання ракет з наклейкою «zrobleno in Ukraine» отримати в мільйон разів легше за готовий французький Скальп. Який до того ж на самому Заході існує в мізерних кількостях і виробляється по 2 штуки на місяць, а отже, коли в союзника ракети в закромах вичерпаються, то закінчаться і в тебе (насправді, в нас закінчиться ще раніше, бо союзник прибереже їх для себе — що по суті Трамп нам зараз і відповів — «нам самим треба Томагавки, бо розстріляли по пустелі в Ірані, захищаючи Ізраїль»).
Ну і так. Треба було в 2019 не бути кремлівською агентурою і не знищувати власну ракетну програму. Чого тоді закликали не робити всі «тупі порохоботи». Тоді б ми б вже давно виробили нехай небагато, штук 100 Нептунів і штук 10 Сапсанів, але ними б ми вдарили по Москві ще в 2022 році, і — цим показали союзникам: «руская ескалация» це витирати жовту воду з обличчя.
І зараз би такі як Трамп не мололи всяку ахінею про Томагавки, а самі б їх прагнули продати.
Але Зеленський стратегічного мислення не мав.
І не має
Що, Володимире Олександровичу, легко було «закінчувати війну», коли закінчували не ви?
Яким простим, навіть елементарним видавалося те закінчування зі сцени Кварталу!
А як ви бикували на «стадіоні, так стадіоні»!
«Такий ви головнокомандувач!» — так ви cцялu в очі своїм виборцям, які ревіли від захвату…
Так що там із закінченням війни?
Є за що підіймати келих, чи не на часі?
Самарска
