Днями очільник Офісу президента Андрій Єрмак втрапив у скандал. На офіційній сторінці ОП у соцмережі фейсбук під фото Єрмака зафіксували дивну активність в’єтнамських ботів.
Фейкові акаунти не шкодували лайків для голови ОП. У користувачів соцмереж справедливо закралася думка, що це не інакше як накрутка ботів. До скандалу із в’єтнамськими ботами Єрмак потрапляв і в інші гучні історії. Зокрема, американські ЗМІ назвали «провальним» червневий візит глави ОП до Вашингтону. Провальною виявилася і закрита зустріч Єрмака зі студентами київських вишів, що теж обернулося скандалом. Часто можна почути, що керівника Офісу президента називають «сірим кардиналом». Він поводить себе так, наче є віцепрезидентом України, хоч такої посади в нашій політичній системі не існує. Здається, мало що обходиться без Єрмака – він всюди. Практично постійно поруч із президентом Зеленським, керує залаштунковою дипломатією, бере участь у мирних перемовинах і зустрічах із світовими політиками різного рангу. А ще він підбирає міністрів та навіть втручається у планування військових операцій ЗСУ. А тепер про все це детальніше і від самого початку.
Великі амбіції і прагнення до визнання
Перша доволі критична стаття про Єрмака з’явилася на сторінках друкованої версії видання Politico наприкінці травня цьогоріч. У статті «Загадка Андрія Єрмака» співрозмовники, яких цитує видання, називають главу ОП «жорстким політичним ляльководом» і людиною, яка може «на рівних» спілкуватися із президентом Зеленським. Саме він пропонує готові рішення Зеленському.
У цій статті є вкрай цікавий момент, який, здається, багато прояснює. Один із неназваних співрозмовників видання звертає увагу на те, що Єрмак має «надзвичайно великі амбіції» і прагне визнання.
«Ним рухає величезне бажання, щоб його велич визнавали. Він буде говорити, що публічне визнання для нього нічого не варте, і навіть якщо його імені не згадають, то нічого не означатиме для нього. Але все це неправда. Він майже фізично страждає, коли його відштовхують на другий план – його ім’я повинно бути скрізь», — цитує Politico неназваного колишнього українського урядовця.
Саме це величезне прагнення до визнання, певно, й пояснює, чому Єрмак всюди.
А ще ті, хто знайомі з Єрмаком говорять, що у нього его «планетарних» масштабів. Про це йдеться у статті видання Financial Times, яке змалювало політичний портрет очільника ОП.
«Планетарним» охарактеризував его Єрмака один із послів, який роками напряму спілкувався з главою ОП. «Галактичне — краще слово», — додав інший посол.
Тож, враховуючи таку самовпевненість, не дивно, чому Єрмак вважає себе особою №2 в країні.
Ніхто не потрапляє до Зеленського в обхід Єрмака
«І союзники, і критики Єрмака погоджуються, що в Україні майже нічого не відбувається без його відома та схвалення. Ніхто не потрапляє до президента без нього», — йдеться у вищезгаданій статті FT.
Очевидно, що надмірним впливом на українську політику Єрмака обдарував Зеленський.
Politico наголошує, що Єрмак тримався близько до Зеленського «від першого дня на Банковій». А як приятелі вони зблизилися у підвальній тренажерці, приділяючи час спортивним тренуванням.
The Economist пише, що Єрмак монополізував вухо президента.
«Андрій монополізував вухо президента, — каже один зі співрозмовників видання. — Шість років в одному кабінеті, підсовуючи йому «правильні» думки. По суті, це вже одна людина».
Ще у 2021 році Зеленський відповів всім на критику щодо Єрмака. Тоді глава держави назвав очільника свого офісу «потужним менеджером та реальним патріотом, який працює, 24/7 тільки заради України».
«Він прийшов зі мною, він піде зі мною. І не залишиться на будь-яких посадах», — сказав тоді Зеленський.
І, здається, це було сказано пророче. Принаймні, поживемо-побачимо.
Отож, величезний вплив Єрмака на все, його всюдисущність тримається на доступі до президента.
«Тепер немає шляху до Зеленського в обхід Єрмака», — ще одна цитата із FT.
«Двопартійний подразник» у політиці США
Глава ОП фактично завжди супроводжує Зеленського в поїздках за кордон для участі в самітах і зустрічах зі світовими лідерами. Єрмак також очолював українську делегацію для переговорів про мир в Саудівській Аравії навесні 2025 року, в Британії разом із Умєровим зустрічався із віцепрезидентом США Джей Ді Венсом, а в Нью-Йорку зі спецпредставником Трампа Стівом Віткоффом. І це далеко не весь перелік зустрічей лише за останні місяці.
Іноді складається враження, що всю дипломатію від імені держави Єрмак замкнув на собі, витіснивши фахових дипломатів та послів.
У контексті цього важко не згадати ще одну статтю у виданні Politico про Єрмака, яка вийшла під заголовком «Український посадовець, якого Вашингтон любить ненавидіти». Видання описало провальний візит Єрмака до Вашингтону на початку червня 2025 року.
Один зі співрозмовників, який знайомий із взаємодією Єрмака з адміністрацією Трампа, описав його як «двопартійного подразника».
Politico тоді писало, що поведінка Єрмака дедалі більше загрожує і без того напруженим відносинам між Україною та адміністрацією Трампа.
Однак в адміністрації Джо Байдена теж були розчаровані Єрмаком, але демократи стримували своє роздратування лише тому, що Україна веде боротьбу проти агресії РФ.
За словами джерел, під час червневого вояжу до Вашингтону зустріч Єрмака з держсекретарем Марко Рубіо була скасована в останній момент. Однак, за їхніми словами, Єрмак все-таки зустрівся з Рубіо. Щоправда, чимало хто зауважив, що ця зустріч видавалася такою, наче глава ОП випадково зустрів держсекретаря США десь у владних коридорах Америки.
А ось глава адміністрації Трампа Сьюзі Вайлз змусила Єрмака чекати в Білому домі, а потім скасувала зустріч, а офіс віцепрезидента Джей Ді Венса взагалі не відповів на прохання про зустріч.
Не лише Politico, а й наближене до трампістів видання Fox News критикувало дипломатичні зусилля Єрмака на американському напрямку. Ось декілька цитат зі статті:
Єрмак політично «глухий» до політики Вашингтону і часто просив про зустрічі на Капітолійському пагорбі без чіткої програми чи конкретних запитів від імені України;
У спілкуванні з республіканцями Єрмак просто жахливий;
Чиновники по обидва боки Атлантики не довіряють Єрмаку.
Тож, судіть самі про рівень дипломатичної взаємодії Єрмака з високопосадовцями США – держави, чия допомога нам так необхідна.
Вплив на військові операції України
Якщо довіряти тій же західній пресі, то Єрмак приміряє на себе не лише амплуа дипломата, а й військового стратега.
Так, уже цитоване видання Financial Times пише, що глава Офісу президента втручався у плани щодо ведення бойових дій у Бахмуті і що рішення тримати тривалу оборону міста могло виходити саме від нього.
«За словами двох українських чиновників, залучених до військового планування, Єрмак неодноразово ігнорував рішення військового керівництва і в певних ситуаціях мав «повний вплив» на бойові дії. Одним з найяскравіших прикладів, за їхніми словами, був його вплив на битву за Бахмут», — дослівно зі статті.
«Багато українських командирів на передовій закликали до стратегічного відступу, але Єрмак побачив можливість розповісти іншу історію. Завдяки своїй історії фортеця Бахмут мала певну наративну силу. Вона мала стати символом незламного опору України», — йдеться далі.
За словами автора матеріалу Крістофера Міллера, один із командирів, який брав участь у боях, назвав тривалу оборону Бахмуту «політичним маневром, замаскованим під героїзм».
«Зрештою фортеця Бахмут впала. Втрати підірвали контрнаступ України 2023 року, який також закінчився провалом. «Було помилкою залишатися в Бахмуті так довго», – сказав високопоставлений український чиновник, причетний до військового планування, – «Ми мали свої накази». Я запитав, від кого, і він назвав командувача Сухопутних військ України. Але цей генерал отримав власний наказ, додав чиновник. Він надійшов з Офісу президента. «Ви можете здогадатися, від кого»», – пише FT.
І ви теж можете здогадатися, від кого.
За лаштунками перестановок у Кабміні
Зовсім недавно – 18 липня відбулося «перезавантаження» уряду. Очолила Кабмін Юлія Свириденко.
Не секрет, що Свириденко називають людиною, лояльною до голови ОП. Людина з його орбіти. А лояльність до ОП, і, власне, до самого Єрмака – це головна риса для призначення на ту чи іншу посаду в Кабміні.
Подейкують, що за лаштунками політичного театру із перестановкою Кабміну стоїть незмінний політичний ляльковод. Та й після заміни глави уряду позиції головного виконавчого органу нашої держави не надто зміцніли. Ключові рішення, як і раніше приймаються в Офісі президента.
НАБУ та САП і знову… Єрмак
Історія зі знищенням незалежності антикорупційних органів – НАБУ та САП, а потім її поверненням, свіжа і ще не завершена. Всі ми добре пам’ятаємо, що наступ влади на антикорупційні органи обернувся несподіваними картонковими протестами, на які, здебільшого, вийшла молодь.
Здавалося б, можливо, хоча б у цій історії не фігурувала б персона Єрмака і все можна було б спихнути на депутатів, які згадали турборежим 2019 року і кинулися ліквідовувати антикороргани. Але ні. В епопеї зі знищенням незалежності антикорупційної системи фігурує глава ОП. І не просто фігурує, а є ключовим продюсером цього «проєкту». Про це йдеться у великій статті «Української Правди» – «І за нами прийдуть». Хто і як реалізовував спецоперацію зі знищення незалежності НАБУ і САП».
Про те, що саме Єрмак сконструював атаку на НАБУ та САП переконував і народний депутат Ярослав Железняк.
Сам глава ОП заявляв, що він був у дорозі до Туреччини – їхав на чергові перемовини, коли відбувалося підписання закону щодо ліквідації незалежності НАБУ та САП. Проте пояснити, чому Верховна Рада та Зеленський обрали саме такий екстрарежим для цього закону, Єрмак таки не зміг.
Налагодження мостів із молоддю
Здається, молодь із картонками, яка вийшла на протести проти демонтажу незалежності НАБУ і САП, викликала неабияку паніку в Офісі президента.
Тому завдання налагоджувати мости та шукати спільну мову із юним поколінням взяв на себе Андрій Єрмак разом зі своїм радником, президентом Київської школи економіки (KSE) – Тимофієм Миловановим.
Для цього в приміщенні KSE на початку серпня було організовано зустріч між студентами київських вишів та главою ОП.
Ця зустріч стала провальною для Єрмака і пішла зовсім не за планом. Настрій студентів був «бойовим» – вони не поставили очільнику ОП жодного компліментарного запитання.
«Економічна правда», завдяки якій суспільство й дізналося про цю спробу ОП прокласти місток до молоді, писала, що ця зустріч «підкреслила прірву між світами, у яких живуть студенти та Єрмак».
Тут однозначно можна констатувати, що стати «своїм» для молодого покоління Єрмаку не вдалося.
Ребрендинг Офісу президента
Наприкінці серпня Єрмак запропонував Зеленському реформувати ОП. Ідея його полягає в тому, щоб суттєву кількість працівників Офісу становили військовослужбовці з підтвердженим бойовим досвідом повномасштабної війни або ветерани бойових дій.
Схоже, що Єрмак та і весь Офіс хочуть в очах суспільства видаватися не чужими для військових, які пройшли фронт. І бодай трішки «відбілити» свою репутацію від численних скандалів за рахунок військових. Будьмо чесні, іншими словами, прикритися військовими.
Щоправда, важко уявити, як воїни, які захищали та відстоювали українську незалежність, працюватимуть в одних стінах із незмінно-незамінним заступником Єрмака, антимайданівцем – Олегом Татаровим.
Тож, напевно, перед тим, як влаштовувати військових працювати в ОП, декого доведеться таки звільнити.
Накрутка популярності за рахунок ботів
Нещодавно Андрій Єрмак втрапив у ще один скандал, причому в доволі комічний.
Голова Антикорупційного центру «МЕЖА» Мартина Богуславець звернула увагу на один із дописів Офісу президента на офіційній сторінці в соцмережі фейсбук.
Йдеться про допис, в якому повідомлялося про те, що за участю команди ОП й представників уряду в Києві відбулося розширене засідання президії Конгресу місцевих та регіональних влад при президентові України.
На світлині, де по центру зображений Єрмак, більшу частину лайків під фото залишили порожні в’єтнамські профілі. Така підозріла активність фейкових фейсбук-сторінок пояснюється лише одним – накруткою.
Цікаво, що лайки із порожніх акаунтів скупили під конкретний допис з Єрмаком, бо під іншими дописами нічого подібного немає.
Але не ботами єдиними. У соцмережі ТікТок можна навіть натрапити на фан-акаунти Андрія Єрмака. Невідомо, чи має до цього якесь відношення ОП. Припустимо, що це справді пристрасні фанати Андрія Борисовича.
Всенародна (не)любов
І, до речі, про фанатів та прихильників. На відміну від Зеленського, Залужного, Буданова, Порошенка та інших – Єрмака не так часто в соцопитуваннях включають до переліку політиків, рівень довіри до яких намагаються виміряти.
Проте іноді його ім’я у цих списках все ж з’являлося.
Так, у лютому 2024 року Єрмаку довіряли 27%, не довіряли – 61% опитаних українців, згідно із результатами дослідження Київського міжнародного інституту соціології.
У жовтні 2024 року главі ОП не довіряли майже 62% респондентів, згідно з даними Центру Разумкова.
Навесні 2025 року Єрмаку не довіряли 67% українців, згідно з опитуванням Центру Разумкова.
На тлі таких цифр важко говорити про народну любов. І ще більш дивними видаються фан-акаунти в ТікТок.
Тож, схоже, єдині, хто тішать «планетарне его» Єрмака і забезпечують йому визнання – це в’єтнамські боти.
