Поточні втрати рф внаслідок санкцій, станом на 09.09.2025

1. російський бюджет увійшов у фазу рекордного дефіциту.

— За прогнозами аналітиків, опитаних Центробанком рф, упродовж 2025–2027 років дефіцит консолідованого бюджету росії сягне 12,1 трлн рублів, або понад 5% ВВП.

— Це один із найглибших розривів за останні роки. Вже у 2025 році очікується дефіцит на рівні 2,4% ВВП (понад 5 трлн рублів) — найвищий показник від часу пандемії. У 2026–2027 роках він може знизитися до 1,6% та 1,1% ВВП відповідно, але сумарні втрати залишаться значними.

— Нинішній стан бюджетної системи рф свідчить про вичерпання фінансових резервів та скорочення доходів від нафтогазового експорту. Це створює для російської влади серйозні ризики при формуванні подальшої економічної та соціальної політики.

2. Більшість російських компаній готуються до економічного спаду.

— російський бізнес дедалі песимістичніше оцінює економічні перспективи: 57% компаній очікують подальшого падіння економіки вже до кінця року.

— Лише 28% респондентів розраховують на відновлення зростання, свідчать результати опитування, проведеного серед керівників підприємств у вересні.

— Невизначеність бізнес-середовища зростає: половина компаній була змушена скорочувати персонал, а 90% — шукати нових постачальників і партнерів через руйнування усталених зв’язків.

— Попри це, 73% підприємств досі відчувають гострий дефіцит кадрів, який посилився після початку повномасштабної війни проти України.

— Ситуація з експортом також залишається критичною: 67% компаній не змогли знайти нові ринки збуту за останні три роки, а «дружні» країни не змогли замінити західні напрями для більш ніж 60% бізнесів.

— Лише 12% опитаних змогли адаптуватися до нових умов. Санкційний тиск, розрив міжнародних ланцюгів постачання та падіння інвестицій призводять до подальшої деградації російського бізнес-клімату, що створює ризики як для державних фінансів, так і для зайнятості населення.

3. «Аерофлот» скоротив плани з закупівлі російських літаків на 70%.

— Група «Аерофлот» суттєво зменшила свої наміри щодо оновлення авіапарку вітчизняними літаками. Замість раніше заявлених 339 літаків російського виробництва до 2030 року компанія планує отримати лише 108 літаків МС-21.

— Таким чином, програма закупівель скорочена майже на 70%. До кінця 2025 року перевізник розраховує підписати контракт на постачання 90 літаків МС-21, ще 18 вже законтрактовані за схемою лізингу. Від закупівлі інших моделей — SJ-100 та Ту-214 — компанія відмовилася повністю.

— Амбітні плани, які російська влада презентувала після початку війни як «відродження авіапрому», фактично зірвані. У 2023 році заявлялося про випуск тисячі літаків до 2030-го, однак реальні показники свідчать про протилежне: з початку 2022-го по серпень 2025 року в росії було поставлено лише 13 нових літаків (12 Superjet та один Ту-214).

— Виробництво МС-21, SJ-100 та Іл-114 відкладене щонайменше до 2026 року, що на два роки пізніше від початкових термінів.

— Таким чином, стратегічна ставка москви на «імпортозаміщення» в авіабудуванні провалюється, а ключовий перевізник країни змушений знижувати очікування.

4. Україна компенсує втрати нафтопереробки імпортом, тоді як росія втрачає енергетичні позиції.

— Після знищення Кременчуцького НПЗ у червні 2025 року Україна оперативно переорієнтувалася на імпорт дизельного палива з Індії через Румунію та Туреччину.

— За оцінками «Консалтингової групи А-95», індійський дизель вже займає близько 10% українського ринку, частково покриваючи потреби навіть оборонного сектору.

— Попри те, що Індія закуповує значну частину нафти у росії, саме міжнародні трейдери забезпечили логістику постачань, що дозволило Києву уникнути критичного дефіциту пального.

— Таким чином, російські ракетні удари по українських НПЗ не досягли стратегічної мети — енергетична стійкість України збережена. Тим часом сама росія стикається з різким скороченням доходів від експорту енергоресурсів.

— Це свідчить про поступове ослаблення позицій москви на світовому ринку та дедалі більшу залежність від окремих партнерів.

5. США закликають ЄС припинити закупівлю нафти і газу в рф в обмін на санкції.

— Міністр енергетики США Кріс Райт заявив, що Європа має відмовитися від купівлі російських енергоносіїв, якщо хоче, щоб Вашингтон посилив санкційний тиск на москву.

— Він підкреслив, що закупівля російської нафти й газу напряму фінансує війну Путіна проти України.

— Як альтернативу Райт запропонував ЄС купувати американський скраплений природний газ, бензин та інші енергоносії в межах угоди на $750 млрд до 2028 року. «Якби європейці сказали: ми не будемо купувати російський газ і нафту, це мало б позитивний вплив на посилення санкцій США», — зазначив він.

— За словами міністра, відмова від російських ресурсів не лише зменшить доходи Кремля, а й посилить енергетичну безпеку Європи завдяки співпраці з надійними союзниками.

6. Франція та Німеччина запропонували включити до 19-го пакета санкцій ЄС нові обмеження проти російської нафтогазової галузі.

— За даними дипломатичних джерел, у спільному документі Париж і Берлін вимагають, щоб Євросоюз ударив по «Лукойлу», одному з останніх приватних нафтових гігантів у росії, який зберіг присутність на європейському ринку — зокрема через мережу АЗС у Бельгії.

— Окремий акцент зроблено на посиленні контролю за країнами та компаніями-посередниками, які допомагають Кремлю обходити чинні санкції. Йдеться, зокрема, про НПЗ поза межами ЄС, що купують російську нафту, а потім перепродають її у Європу під виглядом альтернативного походження.

— У документі також зазначається, що близько 250 невеликих банків беруть участь у фінансових операціях, які підтримують російську воєнну економіку. Париж і Берлін закликають обмежити ці канали, аби зменшити доходи москви від енергоресурсів — ключове джерело фінансування війни проти України.

— Новий санкційний пакет перебуває на стадії опрацювання Єврокомісією. Далі його мають схвалити всі 27 держав-членів. США, своєю чергою, вже заявили про готовність синхронізувати свої обмеження з ЄС.

7. Індійські НПЗ хочуть збільшити закупівлі, але російська нафта йде до Китаю.

— Державні нафтопереробні заводи Індії прагнуть відновити закупівлі російської сирої нафти за зниженою ціною, однак плани гальмуються через брак пропозицій.

— За інформацією джерел, у жовтні індійські компанії отримали менше вантажів із росії, оскільки більшість барелів перенаправлені до Китаю.

— Російська нафта стикається також із зростаючою конкуренцією з боку інших постачальників, особливо після рішення ОПЕК+ послабити обмеження на видобуток, що відкриває додаткові можливості для країн Близького Сходу.

— Попри політичний тиск США, Індія продовжує закуповувати російську нафту. Проте морські постачання вже істотно скоротилися: за даними Bloomberg, за чотири тижні до 31 серпня обсяги імпорту з росії впали до 1,3 млн барелів на добу проти майже 2 млн барелів у березні.

— У жовтні обсяг може знизитися ще на 250 тисяч барелів на добу. Таким чином, навіть за умов готовності Індії купувати більше, москва не здатна забезпечити стабільні постачання через обмеженість ресурсів, посилення конкуренції та переорієнтацію на китайський ринок. Це демонструє поступове звуження можливостей кремля впливати на глобальний нафтовий баланс.

8. Європа коригує план поступової відмови від російського ЗПГ: дедлайн поставок уже визначено.

— Європейський Союз розглядає зміни до проєкту регламенту, який має обмежити доступ російських постачальників зрідженого природного газу до європейських терміналів.

— Данія запропонувала вилучити пряму заборону на послуги терміналів, але закріпити контроль за використанням потужностей через чинні правові механізми блоку.

— Попри корекцію формулювань, сутність плану лишається незмінною — ЄС рухається до повної відмови від російського газу. Заборона на короткострокові контракти (до одного року) має набути чинності не пізніше 17 червня 2026 року, а довгострокові угоди з москвою завершаться до кінця 2027-го. Виняток можливий лише для країн без виходу до моря, таких як Угорщина та Словаччина.

— Таким чином, Брюссель фактично визначив часові рамки зникнення російського ЗПГ з європейського ринку. Для кремля це означає скорочення одного з небагатьох ще доступних джерел валютних надходжень, адже навіть після різкого падіння частки росії в енергопостачанні, вона досі покриває близько 20% попиту ЄС.

— Європейські дипломати наголошують, що зміна підходу — це юридичний інструмент, а не поступка москві. Наявні правила проти накопичення потужностей дозволять запобігти будь-яким маніпуляціям з боку «Газпрому» чи «Новатеку», тоді як політична підтримка відмови від російських енергоносіїв у ЄС залишається переважною.

9. Удари українських дронів по російських нафтопереробних заводах відкривають нові можливості для США.

— Серія атак українських безпілотників на російські нафтопереробні заводи та експортні об’єкти суттєво обмежила роботу галузі та вже призвела до перебоїв із поставками пального на внутрішньому ринку росії.

— Для американських нафтопереробних підприємств це може стати вигідним шансом на тлі ослаблення конкурента. За даними Reuters, внаслідок ударів виведено з ладу щонайменше 17% російських нафтопереробних потужностей (1,1 млн барелів на добу).

— Пошкоджені об’єкти включають балтійський термінал в Усть-Лузі та інфраструктуру нафтопроводу «Дружба», що постачає нафту до Білорусі, Словаччини та Угорщини.

— москва намагається компенсувати дефіцит, збільшуючи експорт сирої нафти з західних портів, проте усунути наслідки атак швидко не вдається.

— Ремонт пошкоджених підприємств може тривати тижнями, що посилює дефіцит бензину всередині країни навіть попри заборону на експорт пального, запроваджену Кремлем у липні. Світовий ринок уже відреагував.

— Зниження поставок дизельного палива з росії створює додатковий тиск на глобальні обсяги і підвищує прибутковість переробки, зокрема для нафтопереробних заводів на узбережжі Мексиканської затоки у США.

— За даними LSEG, європейська маржа з дизеля піднялася на 40% у річному вимірі й сягає $23,5 за барель. До вторгнення в Україну Європа купувала до 40% російського дизельного палива, проте санкції ЄС і Британії у 2023 році закрили цей ринок для москви.

— 18-й пакет санкцій ЄС ще більше ускладнить схеми обходу через Індію та інші країни.