Поточні втрати рф внаслідок санкцій, станом на 13.08.2025

1. У липні морський експорт російських нафтопродуктів скоротився на 6,6% — до 8,67 млн тонн.

— Падіння пов’язане не лише з плановими ремонтами на НПЗ та внутрішнім попитом у сезон жнив і туризму, а й з дією заборони на експорт бензину до 31 серпня.

— При цьому простоюючі через атаки українських дронів потужності з переробки нафти зросли до 4,13 млн тонн, що на 26% більше, ніж у червні (3,28 млн тонн), що свідчить про додаткове обмеження експортного потенціалу.

— Особливо відчутне зниження зафіксоване в ключових напрямках: Балтійські порти втратили 5,4% обсягів (4,74 млн тонн), чорноморські та азовські — 10,5% (3,27 млн тонн), арктичні — майже 42% (до 39,7 тис. тонн).

— Скорочення морського експорту та зростання простою НПЗ ще раз підкреслюють, що санкційний та логістичний тиск поступово обмежує здатність москви стабільно вивозити паливо на зовнішні ринки, збільшуючи ризики для її валютних надходжень.

2. Поставки російської нафти на індійський НПЗ Nayara Energy, контрольований «Роснефтью» у серпні впали до історичного мінімуму через санкції ЄС та фінансові обмеження.

— Із початку місяця завод отримав лише чотири партії сорту Urals — близько 2,9 млн барелів. Останнє судно прибуло 9 серпня, і до кінця місяця нових поставок не очікується.

— У середньому обсяг постачання скоротився до 94 тис. барелів на добу проти майже 366 тис. у третьому кварталі 2024 року.

— Додатковим ударом стали проблеми з платежами — найбільший банк Індії відмовився проводити транзакції компанії, що ускладнило розрахунки за нафту та імпорт нових партій. Це створює ризик зупинки частини виробничих потужностей та втрат прибутку для «Роснефти».

3. Продажі житла в новобудовах росії за січень–липень обвалилися на 22% — до 12,3 млн кв. м (близько 259 тис. квартир) загальною вартістю 2,5 трлн рублів, що на 13% менше, ніж торік.

— Розрив між падінням у метрах і в грошовому вираженні пояснюється тим, що забудовники піднімали ціни, намагаючись замаскувати спад попиту.

— Девелопери втримали коефіцієнт розпроданості на рівні 70%, штучно скорочуючи пропозицію та затягуючи введення об’єктів в експлуатацію.

— Та ринок зайшов у глухий кут: або будівельні компанії будуть змушені різко знизити ціни, або росіянам доведеться витрачати заощадження на подорожчале житло.

4. В’єтнамські банки почали ускладнювати розрахунки для російського бізнесу, вимагаючи або фактичної поставки товару на територію країни, або наявності серед засновників компанії-контрагента громадянина В’єтнаму.

— В’єтнам поки що лишається робочим напрямком для «білої» торгівлі — компаній, які реально закуповують чи переробляють товари у країні, а також для транзитних схем, коли держава виступає проміжною ланкою.

— Однак використання місцевих банків для операцій, не пов’язаних із реальними поставками, стає дедалі складнішим.

— Хоча повної зупинки взаєморозрахунків між росією та В’єтнамом наразі немає, посилення правил свідчить про поступове звуження можливостей москви обходити санкції через азійські фінансові канали.

5. Швейцарія посилила тиск на москву, узгодивши свої дії з 18-м пакетом санкцій ЄС.

— Уряд країни знизив цінову стелю на російську нафту до 47,60 долара за барель та розширив санкційні списки.

— Під обмеження потрапили 14 фізичних та 41 юридична особа, зокрема оператори «тіньового флоту» та трейдери російської нафти, яких Берн вважає причетними до фінансування війни проти України.

— Їхні активи заморожуються, а в’їзд і транзит через Швейцарію заборонено.

— До санкцій також включено 8 білоруських оборонних підприємств та 7 осіб і 3 компанії з Молдови.

6. У червні росія забезпечила 45% нафтового імпорту Індії, утримавши позицію головного постачальника — близько 2,2 млн барелів на добу, що лише на 1% більше, ніж у травні, свідчать дані ОПЕК.

— На другому місці залишився Ірак (18%), на третьому — Саудівська Аравія (12%). Загальний обсяг закупівель нафти Індією скоротився до 4,86 млн б/д, вперше за п’ять місяців опустившись нижче 5 млн.

— У Китаї ситуація інша: частка російської нафти в імпорті знизилася з 18% у травні до 17% у червні. Водночас Саудівська Аравія наростила частку до 16% (з 11,6%), а Малайзія — до 14% (з 10,9%), причому реальне походження частини цих обсягів викликає сумніви.

— Сукупний імпорт нафти Китаєм зріс до 12,2 млн б/д — максимуму за два роки.

— Видобуток у росії в липні становив 9,12 млн б/д, що лише на 17 тис. перевищує квоти ОПЕК. Такий мінімальний резерв свідчить про те, що москва фактично працює на межі дозволених обсягів, тоді як Казахстан вийшов за ліміти одразу на 440 тис. барелів, демонструючи значно більший простір для маневру.

— Це підкреслює вразливість російського нафтового експорту на тлі конкуренції та зміни структури ринків збуту.

7. У липні 2025 року країни ЄС витратили близько 1,1 млрд євро на імпорт російських енергоносіїв, попри діючі санкції.

— Майже 70% цієї суми припало на газ, що продовжує приносити кремлю мільярдні валютні надходження для фінансування війни.

— Найбільшим покупцем залишилася Угорщина, яка перерахувала росії 485 млн євро, з них 200 млн – за нафту. За останній рік через нафтопровід «Дружба» до країни надійшло майже 4,8 млн тонн російської нафти, близько 2 млн тонн з яких постачала «Татнефть».

— Франція посіла друге місце, витративши близько 240 млн євро на російський ЗПГ. Російський газ у скрапленому вигляді також купували Бельгія (102 млн євро) та Іспанія (66 млн євро). Словаччина стала другим за обсягами покупцем нафти після Угорщини, сплативши 169 млн євро.

— Навіть у 2025 році російські енергоресурси залишаються на європейському ринку, а фінансові потоки до москви продовжують підривати ефективність санкційної політики ЄС.

8. Китай оголосив про санкції проти двох європейських банків — UAB Urbo Bankas та AB Mano Bankas, заборонивши своїм компаніям і громадянам будь-які транзакції та співпрацю з ними.

— Пекін пояснив цей крок як «контрзаходи» у відповідь на рішення ЄС від 18 липня 2025 року внести два китайські фінансові інститути до санкційного списку у межах 18-го пакету обмежень проти росії.

— Євросоюз діяв через участь китайських банків у схемах, які допомагали москві обходити фінансові обмеження.

— Таким чином, війна росії проти України продовжує втягувати у санкційні конфлікти нові держави та підриває стабільність міжнародних фінансових відносин, а москва дедалі більше втрачає безпечні канали доступу до світової банківської системи.

9. Міжнародне енергетичне агентство прогнозує рекордний профіцит на світовому ринку нафти у 2026 році.

— Запаси можуть зростати на 2,96 млн барелів на добу — навіть швидше, ніж під час пандемії у 2020-му. Середньодобове споживання очікується на рівні 104,4 млн барелів, тоді як виробництво вже в липні сягнуло 105,6 млн.

— Зростання видобутку країнами ОПЕК+ і тими, хто поза картелем, створить значний дисбаланс: у 2025 році пропозиція зросте на 2,5 млн барелів, у 2026-му — ще на 1,9 млн.

— Темпи зростання світового попиту будуть удвічі нижчими, ніж у 2023 році — близько 700 тис. барелів на добу.

— Для росії такий профіцит означатиме різке зниження цін на нафту та падіння валютної виручки, що ускладнить фінансування війни проти України.

— Надлишок пропозиції на тлі санкцій і обмеженого доступу до ринків збуту посилить тиск на російський бюджет, змусить продавати нафту зі знижками та призведе до простою частини переробних потужностей.

— Нові санкції проти росії та Ірану можуть додатково поглибити цю кризу.