Поточні втрати рф внаслідок санкцій, станом на 08.08.2025

1. російський бюджет продовжує стрімко просідати: лише за липень дефіцит зріс на 1,2 трлн рублів і сягнув 4,879 трлн рублів — це вже 2,2% ВВП.

— Для порівняння, рік тому цей показник був у 4,5 раза менший. За офіційним планом, скоригованим у червні, дефіцит мав би не перевищити 3,8 трлн рублів на кінець року.

— Тобто вже зараз він перевищує навіть оновлений, збільшений план. Серед причин Мінфін рф повторює старі тези: «випереджальне фінансування витрат» на початку року та падіння нафтово-газових доходів.

— Але насправді ситуація свідчить про наростаючі фінансові труднощі держави, яка витрачає надміру на війну, одночасно втрачаючи стабільні джерела доходу через санкції, цінові обмеження та зниження реального експорту енергоносіїв.

— Наразі кремль витрачає значно більше, ніж отримує, що поступово вичерпує резерви.

— Тенденція також свідчить про зростаючий фіскальний тиск на економіку росії напередодні осіннього загострення на фронті та нових санкцій.

2. російська авіапромисловість зазнає різкого спаду через санкційний дефіцит імпортних комплектуючих та брак інвестицій.

— Санкції, що обмежили доступ до іноземних комплектуючих, паралізували виробництво, а високі відсоткові ставки згорнули інвестиції.

— У галузі визнають — немає компонентів, технологій, виробничих потужностей і кваліфікованих інженерів, а створення цього з нуля потребуватиме років, якщо не десятиліть.

— Проблеми авіабудування стали частиною ширшого спаду російської промисловості: за індексом менеджерів із закупівель, у липні випуск на заводах впав найшвидшими темпами з березня 2022 року.

— Для порівняння, у 2021 році росія поповнила парк 52 новими літаками (27 Airbus, 3 Boeing і 22 Sukhoi Superjet з імпортних деталей). Після початку повномасштабної війни та санкцій поставки майже зупинилися — лише 13 літаків, переважно Superjet, з яких більшість і досі залежать від іноземних вузлів.

— Цілі виробництва скорочені з 171 (2024–2025) до 21 літака, і тепер планують знову переглядати. Серійне виробництво MC-21, SJ-100 та Іл-114 відкладене на 2026 р. (на 2 роки пізніше від початкового плану). До того ж MC-21 з російських деталей — важчий, має меншу дальність і гіршу паливну ефективність, тому авіакомпанії неохоче його приймають.

— Державний «Ростех», відповідальний за виробництво Superjet-100, Ту-214, Іл-214 і перспективного Як-21, не виконує планів і дедлайнів, що ставить під сумнів спроможність росії відновити авіабудування в умовах ізоляції.

3. Обсяг прострочених кредитів малого та середнього бізнесу в росії досяг рекордного рівня з довоєнного часу — 766 млрд рублів станом на травень 2025 року.

— Це на 14% більше, ніж на початку року. Частка прострочення зросла до 5% — найвищого показника з моменту початку ведення статистики у 2021 році. І хоча Центробанк намагається запевнити, що ситуація «прийнятна», темпи зростання боргів свідчать про інше.

— Особливо тривожним є те, що водночас обсяг нових кредитів для МСП за п’ять місяців скоротився на 25% — до 6 трлн рублів. Тобто банки самі обмежують кредитування, розуміючи зростання ризиків. А сукупний борг малого бізнесу вже перевищив 16 трлн рублів, збільшившись на 9% від початку року.

— Основна маса проблем сконцентрована у сферах, які традиційно вразливі під час кризи: будівництво, торгівля, фінанси, нерухомість і навіть наука. Це є ще одним свідченням структурного спаду в економіці росії, де малі підприємства все більше не витримують тиску війни, санкцій та поступового згортання споживчого попиту.

— Такі цифри говорять про стагнацію внутрішнього ринку і загрозу хвилі банкрутств, що може посилити безробіття і соціальну напругу в регіонах.

4. Ефіопія відмовилася здавати літаки в оренду російським перевізникам.

— Представники росії в липні звернулися до Ethiopian Airlines з проханням надати в лізинг західні літаки під ефіопською реєстрацією для польотів усередині рф — зі стороннім екіпажем, техобслуговуванням і страхуванням. Це мала бути спроба легалізувати експлуатацію санкційних літаків.

— Проте генеральний директор авіакомпанії Месфін Тасев рішуче відхилив ініціативу: Ethiopian Airlines, яка має тісні зв’язки з США, не бажає порушувати міжнародне право й не готова ризикувати через співпрацю з державою-агресором.

— Для російської авіації це ще один сигнал повної міжнародної ізоляції. Сектор уже перебуває в глибокій кризі: росія втратила доступ до нових літаків Boeing і Airbus, бракує запчастин, а техобслуговування тримається на «канібалізації» парку, контрабандних поставках і фальсифікаті.

— При цьому ситуацію погіршують удари українських дронів по російських аеропортах та атаки хакерів на ключову інфраструктуру, включаючи «Аерофлот».

— Нарощування санкцій, бойові втрати та зростаюча технічна деградація перетворюють російську авіацію на ризиковану і вразливу галузь, поступово відрізану від глобального ринку.

5. російський завод з виробництва бомб купив технології Siemens через посередника.

— російський державний завод з виробництва вибухівки в Бійську, який входить до концерну імені Свердлова, що перебуває під санкціями США та ЄС, зміг обійти обмеження та придбати обладнання Siemens для автоматизації виробництва через Китай.

— Закупівлю оформили через посередника «Техприбор», який придбав техніку у китайських компаній Huizhou Funn Tek та New Source Automation.

— Siemens стверджує, що не знала про кінцевого покупця, однак документи Reuters підтверджують збіг моделей і партій обладнання.

— Нове устаткування призначене для цеху з виробництва гексогену (RDX) — вибухівки, яку росія активно використовує в артилерійських снарядах.

— Розширення виробництва безпосередньо пов’язане з потребою різко збільшити випуск боєприпасів для війни проти України. Автоматизовані станки західного виробництва дають змогу російському ВПК підтримувати випуск зброї з мінімальною кількістю персоналу.

— Формально поставки через Китай не порушують західних санкцій, але фактично вони відкривають росії доступ до критично важливих технологій, що підриває ефективність обмежень.

6. «Тіньовий флот», який забезпечує перевезення нафти в обхід санкцій, за останні два роки виріс у 10 разів і став серйозним викликом для глобальної морської безпеки.

— За даними Kpler, кількість суден, які діють під санкціями, зросла з 370 у 2020 році до 1650 у липні 2025-го. Паралельно кількість компаній, що потрапили під обмеження, підскочила з 60 до майже 500.

— За оцінкою BRS, нині 886 танкерів — тобто 78% «тіньового флоту» — вже перебувають під санкціями (торік їх було лише 191). TankerTrackers говорить про 1202 таких судна, а Windward наводить ще більшу цифру — 1900.

— Крім того, Windward вказує, що 40% танкерів, які перевозять іранську нафту, та 30% суден, пов’язаних із росією, використовують фальшиві прапори, приховуючи країну походження. Зазвичай до «тіньового флоту» переходять застарілі судна, які власники воліють продати, а не утилізувати. Такі судна часто порушують правила безпеки, працюють із вимкненими транспондерами й використовують приховані схеми передачі нафти.

— У Європі зростає занепокоєння щодо екологічних і безпекових ризиків, які несе цей флот.

— Розглядаються варіанти законодавчих ініціатив для блокування «тіньових» перевезень, однак їх реалізація впирається в міжнародне морське право.

— Кремлівська пропаганда вже відреагувала — російська розвідка заявила про нібито підготовку Лондоном провокацій, що лише свідчить про вразливість схеми й нервову реакцію москви на спроби Заходу взяти ситуацію під контроль.

7. Китайська стратегія щодо війни росії проти України дедалі чіткіше демонструє прагматичний і цинічний підхід Пекіна.

— Сі Цзіньпін не зацікавлений у завершенні війни — навпаки, затяжний конфлікт вигідний Китаю, бо виснажує одночасно і росію, і США. Пекін бачить у цьому конфлікті зручну нагоду для зміцнення своїх позицій перед можливим вторгненням на Тайвань.

— Аналітик Ребекка Коффлер вважає, що Китай веде власну «опосередковану війну», надаючи військово-технологічну й економічну підтримку росії, як США підтримують Україну.

— Така підтримка допомагає утримувати росію в ролі стратегічного союзника — водночас контрольованого та залежного. Китайська приказка про «мудру мавпу», яка спостерігає за битвою двох тигрів, добре описує роль Пекіна.

— Поки Москва та Вашингтон витрачають ресурси, Пекін зміцнює оборонну промисловість, запаси зброї й розвідмережі в Азії. США вже суттєво виснажили свої арсенали, допомагаючи Україні та Ізраїлю, що грає на руку китайській стратегії стримування американського втручання у разі агресії проти Тайваню.

— Таким чином, затягування війни в Україні вигідне Пекіну: воно знижує західні оборонні можливості, прив’язує москву до китайського впливу і створює сприятливі умови для майбутніх дій у регіоні Тихого океану.

8. Індійські НПЗ знову відмовились від російської нафти через митні санкції США.

— Індійські державні нафтопереробні компанії Indian Oil, Bharat Petroleum і Hindustan Petroleum зупинили закупівлі російської нафти сорту Urals. Причина — нові мита у 25%, запроваджені адміністрацією Дональда Трампа на індійські товари через співпрацю з кремлем у сфері енергетики.

— Індійські НПЗ не планують відкривати тендери на закупівлю російської нафти в найближчому закупівельному циклі. Йдеться про поставки рф, заплановані на жовтень.

— Заводи очікують на офіційні роз’яснення від уряду Індії. З початку повномасштабної війни росії проти України Індія збільшила імпорт російської нафти більш ніж у 20 разів, витративши на нього понад $140 млрд після введення нафтового ембарго G7 наприкінці 2022 року.

— Тепер ця схема, яка давала росії критичну валютну виручку, може серйозно похитнутись — наслідки для російського бюджету можуть бути болючими, адже Індія була ключовим «обхідним» партнером.