Ворог окупував села на Сумщині, а наших фортифікацій так і нема?Всі слідкуймо за гейпарадом і неповерненням міністра Мінʼєда.
За три роки так і не налагоджені масові поставки дронів у війська?Ось вам повернення Мінʼєда. І чергова безуглість на крові в нагрузку.
Розбився F16, бо так і нема більш адекватних засобів збиття Шахедів?Нате вам скандал з Сердючкою.
Кому війна, а для кого шанс великого дерибану владних портфелів, ресурсів, можливостей. І навіть не це основне. Деякі дуже впливові «ефективні менеджери» дуже хочуть оформити свою владу на більш легальних посадах і шукають способу її зацементувати навіки, не залежно від того, як пройдуть президентські вибори. Несподівано дехто згадав, що за Конституцією в нас парламентсько-президентська республіка, а головна посадова особа зовсім не президент, а прем’єр-міністр. І володіючи нею та всією базою незаконних впливів, здобутих в ОПі, можна спробувати закріпитися у владі надовго чи й навічно. Тому посада прем’єра, який уже давно здав усі важелі екс-заступниці Єрмака першій віце-прем’єрці Юлії Свириденко та залишається таким собі ерзац-керівником уряду, раптово набула нового сенсу. Щойно провалилася попередня афера зі зміною уряду, яку планували на 7-8 липня, як уже любитель озвучувати інсайди нардеп Желєзняк сповістив, що підготований новий план на 15 липня. І навіть назвав попередній список замін урядовців.
І скажу вам, що це все видається настільки примітивно й безглуздо (а воно й справді дуже дивно й сміховинно), лише доки віриш у оголошену ціль поміняти Шмигаля на Свириденко, яка й так тим урядом керує в інтересах Єрмака. Отаке безглузде класичне шило на мило. Але достатньо просто прислухатися до поголосу, який відлунює коридорами влади, як тебе охоплює оце трепетне повторення заповітного для укрвлади слова: «Єрмак, Єрмак…» Почули його зарання й ті, кому не належалося в період до купівлі голосів – у фракції слуг та й персонально Арахамія. І голоси, які під Свириденко були з надлишком, раптово кудись усі пропали… А зараз знову ніби появилися.
Розбирати всі ці зелені інтриги й афери на фоні таких трагічних щоденних новин страшної й кривавої війни доволі противно. Але для тих, хто править Україною, війна – дурниця, головне зберегти владу. Й нам потрібно бачити й розуміти ці їхні ходи, щоб потім раптово не став великою несподіванкою «зелений рояль у кущах» із підписом завгоспа.
