Колишній міністр іноземних справ Вадим Пристайко дав просто шикарне інтерв’ю виданню «Ліга». Серед іншого він розповів про деталі зустрічі Зеленського з Путіним 9 грудня 2019 р.
Так от, за словами Пристайка, «нормандський протокол», який Андрій Єрмак підписав у 2019 році із тодішнім помічником путіна Владиславом Сурковим (напередодні саміту у Парижі), був для України вкрай невигідним і принизливим. Власне, саме тому Путін погодився на зустріч із ЗЕ.
Сенсація! Путін вважав що він їде приймати капітуляцію України. «Путін розраховував, що з його приїздом, треба лише з’явитися перед софітами і прийняти, умовно кажучи, капітуляцію України, в той час ще й політичну, а не ту, яку вони зараз просувають нам… Путін очікував певних кроків від України, які були зафіксовані в документах, підписані оцією переговорною групою, яку очолював Андрій Єрмак, тому що саме Єрмак був представником президента на цих переговорах», — Володимир Пристайко.
Але Зеленський ті умови не підписав — відмовився прямо під час зустрічі. Чому?
На це Пристайко не відповів. Але я гарно пам’ятаю, як всю осінь 2019 року кипіла акції «Ні капітуляції». Ще я пригадую наскільки нервово на ті акції реагували в ОПУ та як кипіли злобою зелені медіа-майданчики. Емоції тоді зашкалювали.
Очевидно, Зеленський просто злякався поступатися Путіну аж настільки відверто. Зеленському стало страшно, що він здасть інтереси України Путіну, всі це побачать — і це призведе до політичного вибуху всередині України.
Тобто підписання капітуляції зірвали ми з вами. Ті хто не були байдужими!
Схоже Зеленський просто не розумів, наскільки серйозні питання обговорювалися і які наслідки вони будуть мати. Пристайко розповів: «Президент Зеленський щиро вірив, що йому якимось чином вдасться переконати президента Путіна в тому, що з нами можна говорити. Він як людина, яка ніколи не займалася політикою, а тим більше безпековою, не розумів, що питання не в нас… Вони щиро ненавидять нас усіх».
І Путін результатами зустрічі був розчарований та незадоволений. Пристайко підвердив — невдоволення росіян було помітно скрізь — у розмовах між співробітниками Путіна та з з фраз які чули українські переговорники від росіян.
В офісі ЗЕ шукають причину вторгнення? Так от вона! Під час війни (війна триває від 2014 р.) президенту країни-агресора спершу наобіцяли з три короби — а потім відмовилися від обіцянок. Скажете — а що треба було погоджуватися з Путіним? Скажу — не треба було обіцяти. Очевидно — не треба було переговори такого рівня доручати Єрмаку.
До речі, це не перше одкровення Пристайка. У попередньому інтерв’ю він розповів, як напередодні війни зелена влада готувалася до вивезення золотовалютних резервів України за кордон. Так-так, це в той самий час коли нам з кожної праски доводили, що мовляв, війни не буде — не треба панікувати.
Чим дальше — тим цікавіше.
Тому уважно слідкуємо за ходом нинішніх переговорів. Ні, я визнаю, мені дуже подобається що Путіна фактично принизили і виставили боягузом. Проте…
Там той самий Зеленський. І там той самий Єрмак.
Дмитро «Калинчук» Вовнянко
В інтерв’ю Вадим Пристайко заявив, що так званий «нормандський протокол», який у 2019 році підписав Андрій Єрмак із тодішнім помічником путіна Владиславом Сурковим перед самітом у Парижі, був для України вкрай невигідним і ганебним. І тому, коли Зеленський на зустрічі з путіним відмовився підписувати ці умови, російський диктатор відчув себе обманутим.
Пристайко переконаний, що ці домовленості були надзвичайно важкі і могли ще раніше призвести до катастрофічних подій.
Він пригадав, що путін приїхав, перший раз побачився із Зеленським і не досяг своєї мети. З розмов між його співробітниками і реакції, яку українські переговірники побачили в кімнаті, все стало зрозуміло: вони вкрай незадоволені.
На запитання, чи може Вадим Пристайко порівняти дипломатію Порошенка й Зеленського, дипломат сказав, що, обираючи нову владу у 2019 році, українці хотіли повністю змінити підходи, зокрема і до переговорів із росією, вважаючи, що класична зовнішня політика не дає потрібного результату.
«Те, що путін розраховував, що з його приїздом, треба лише з’явитися перед софітами і прийняти, умовно кажучи, капітуляцію України, в той час ще й політичну, а не ту, яку вони зараз просувають нам. Ми більш як пів року готувалися до цієї зустрічі, на яку чомусь українці покладали багато надії… Чомусь хотілося вірити, що, помінявши владу в Україні, ми підійдемо з новими підходами і все вирішимо. І путін очікував певних кроків від України, які були зафіксовані в документах, підписані оцією переговорною групою, яку очолював Андрій Єрмак, тому що саме Єрмак був представником президента на цих переговорах», – нагадав дипломат.
«Поява Володимира Зеленського в президентському кріслі – це був відгук нашого власного суспільства на те, що стандартні, традиційні методи управління, на думку українського народу, вичерпалися. Це популізмом можете називати. Ось навіть не розбираючи, що не так, ось ти при владі зараз – ти неправильний. І все що ви робите – неправильно, ми зараз прийдемо і зробимо все по-іншому. Ви ж пам’ятаєте, як Володимир Зеленський, ще не будучи президентом, його критика буда спрямована на те: а що ви досягли? «Я буду розмовляти», «я зустрінуся посередині», «я зазирну в очі». Безумовно, ця людина ніколи цього не робила, вона не заглядала в очі путіну, і тому їй здавалося, що чому ви до цього часу не заглянули в очі. Це ж так просто. Ну завжди ж можна домовитися. Якщо ти дуже хочеш – ти завжди можеш завершити війну, зустрітися посередині. Хтось запитає: а Дніпро – це посередині, наприклад, чи не посередні? Де ми маємо зустрітися? Я розумію, що він мав на увазі не географічно посередині. Але є речі, які з часом набувають принципового значення. Президент Зеленський пройшов грандіозну трансформацію як людина. Але з іншого боку – він є продуктом того народу, який вірив, що влада просто не домовляється, вони не могли повірити, що колишні брати і сестри «русскіє» – це ворог, а не влада, яка сидить на Банковій вулиці», – зазначив Пристайко.
Колишнього міністра закордонних справ запитують: чи є якась помилка української дипломатії й у чому вона?
«Я думаю тільки про одне – ми як дипломатія допустили війну. Не все в наших руках, але якщо розуміти, для чого потрібна дипломатія в країні, вершина її існування, заради чого вона взагалі існує – це не допустити війни і знищення своєї державності, свого народу», – наголосив Пристайко.
За його словами, дотепер українська дипломатія не впоралися з цим завданням.
