Поточні втрати рф внаслідок санкцій, станом на 19.04.2025

1. російський «суверенний» електромобіль провалився: АвтоВАЗ за пів року продав лише одну машину.

— Попри гучні обіцянки імпортозаміщення та «технологічного суверенітету», черговий російський проєкт у сфері електромобілів зазнав фіаско.

— За даними «АСМ-Холдингу», з моменту запуску виробництва восени 2024 року концерн АвтоВАЗ зміг продати лише один електромобіль Lada e-Largus.

— Вартість авто навіть зі знижкою за державною програмою сягає близько 3 млн рублів. Без держпідтримки — майже 4 млн. На тлі дефіциту технологій, низької купівельної спроможності та повної відсутності інтересу з боку ринку — результат закономірний.

— Раніше президент АвтоВАЗа обіцяв випустити «кілька десятків» електро-Lada до кінця 2024 року, але навіть ці скромні плани виявились нездійсненними.

— Платформа e-Largus базується на давно застарілій французькій розробці, а сама модель не витримує конкуренції навіть із доступними іномарками б/в.

— Цей провал демонструє, що в умовах санкцій, технологічної ізоляції й відтоку західних партнерів росія не здатна створити повноцінний високотехнологічний продукт, навіть маючи держфінансування.

— Електромобільний ринок, де критичне значення мають сучасні акумулятори, електроніка та програмне забезпечення, — повністю недосяжний для нинішньої російської промисловості.

2. російські економісти закликають до ручного управління фінансовим ринком, визнаючи провал поточної політики ЦБ.

— Наближені до уряду рф економісти з Центру макроекономічного аналізу і короткострокового прогнозування (ЦМАКП) відкрито закликають до переходу на ручне управління фінансовим ринком.

— У своїй презентації вони заявляють про необхідність капітального контролю — тобто обмеження валютних операцій — як інструменту економічного розвитку.

— Йдеться про контроль відтоку валюти з країни, інтервенції для стабілізації рубля та ручне регулювання прибутковості держоблігацій.

— Зазначається, що політика Центробанку веде в глухий кут: з реального сектору щорічно виводиться до 4% капіталу, курс рубля залишається нестабільним, а процентні ставки — непередбачуваними. Це підриває довгострокові інвестиції й ставить хрест на економічному зростанні. ЦМАКП прямо заявляє, що «використання капітального контролю недооцінене» й повинно стати частиною державної політики мобілізації ресурсів.

— Хоча конкретні заходи у презентації не запропоновано, сам факт таких заяв свідчить про глибоку кризу довіри до ринку і про зростаючу готовність кремля повертатись до авторитарного стилю управління економікою.

3. Китай припинив імпорт американського СПГ через нову торговельну війну — російський газовий сектор мріє про вигоду.

— Після повернення Трампа в Білий дім Китай повністю зупинив закупівлі зрідженого природного газу (ЗПГ) зі США. Вже понад десять тижнів у Китай не прибуло жодного американського танкера з ЗПГ, згідно з даними судноплавного моніторингу.

— Востаннє такий танкер розвантажився ще 6 лютого. Причина — новий виток торговельного конфлікту.

— У відповідь на введення США нових тарифів, Китай 10 лютого запровадив 15% мито на американський ЗПГ. Один з танкерів навіть був змушений змінити курс і вирушити до Бангладеш, бо не встиг до закриття китайського ринку.

— Цю ситуацію, очікувано, намагаються подати як шанс у москві — мовляв, тепер російський ЗПГ може посісти місце американського. Але реальність складніша.

— Китай роками вичавлює з росії знижки на газ і купує його на власних умовах. Пекін не демонструє готовності робити ставку виключно на москву, навпаки — максимально урізноманітнює джерела постачання.

— Тож хоча російські пропагандисти мріють про «геополітичну вигоду», ситуація для кремля радше ілюзорна.

— На відміну від США, росія не має потужної контрактної бази чи глобального ринку збуту, а її газова інфраструктура — все більше в ізоляції.

4. Китай масово копіює російську зброю — москва втрачає ринок через шпигунство та порушення контрактів.

— Поставки російського озброєння до Китаю стрімко скорочуються: за 15 років обсяги експорту впали на 40%, а частка рф у китайському імпорті зброї знизилась з 85% до 68%, повідомляє аналітичний центр ChinaPower.

— Причина не лише у війні проти України, але й у систематичному промисловому шпигунстві з боку Пекіна.

— За останні два десятиліття було зафіксовано щонайменше 21 випадок кібератак і шпигунства проти російських оборонних підприємств — насамперед у галузі авіації та космічних технологій. У 2004 році семеро росіян були засуджені за передачу конфіденційної інформації китайським спецслужбам. А з 2021 по 2023 рік знову сталися витоки чутливих даних, зокрема щодо лазерних і ракетних розробок.

— Китай не лише краде, але й масово порушує ліцензійні угоди, копіюючи російську техніку. Винищувач J-11 — це прямий клон Су-27, а ЗРК HQ-9 майже не відрізняється від С-300. У 2019 році навіть держкорпорація «Ростех» визнала, що Китай нелегально скопіював понад 500 одиниць її продукції — від літаків до систем ППО й протиракетної оборони.

— Наслідки — очікувані: після копіювання техніки Китай зменшив закупівлі й наростив власне виробництво зброї. Сьогодні Пекін самостійно створює сучасні бойові літаки, кораблі та ракети. Хоча у сфері авіаційних двигунів ще зберігається залежність від російських поставок, Китай активно працює над власними аналогами.

— Пекін скористався слабкістю і технологічною відкритістю росії, перетворивши її з головного постачальника на джерело технологій для копіювання.

— москва ж фактично втратила одного з найбільших ринків зброї й натомість отримала ще одного конкурента.

5. Японсько-російська торгівля стрімко падає: мінус 9% за рік, імпорт газу і вугілля — майже вдвічі менший.

— У 2024 фінансовому році товарообіг між Японією та росією зменшився на 9,41% і склав ¥1,17 трлн (близько $8,2 млрд), повідомило Міністерство фінансів Японії. Найсильніше постраждав імпорт з росії — падіння на 12,3%, японський експорт до рф скоротився ще на 1,2%.

— З боку Японії основними позиціями залишались ЗПГ (63,9% усього імпорту з рф), морепродукти (15,2%) і кольорові метали (10,8%). Проте обсяги закупівлі російського зрідженого газу знизилися на 9,4%, вугілля — на 54,7%, зернових — на 35,9%, а кольорових металів — на 55,5%.

— Із росії ж в основному імпортували японські автомобілі (66,2% усього експорту), але і тут продажі легкових авто впали на 5,8%, медвиробів — на 64,7%, гуми — на 25,6%, целюлози — на 60,8%.

— Єдине зростання було за окремими позиціями, зокрема пластик (+91%) і залізо зі сталлю (+521%), хоча останні становлять мізерну частку загального експорту.

— Санкційна політика Японії, посилена після повномасштабного вторгнення росії в Україну, дає помітний ефект. Японія послідовно скорочує критичні енергетичні закупівлі, тоді як росія втрачає ще одного азійського партнера на тлі зростання ізоляції та технологічної деградації.

— москва ж, замість налагодження відносин, скасувала безвізовий режим для японців на Курилах та вийшла з переговорів про мирний договір. У підсумку — обопільна політична та економічна відчуженість із чітким негативним вектором для росії.

6. США вводять нові збори для китайських суден: спроба витіснити КНР із ринку морських перевезень.

— Адміністрація США оголосила про запровадження нових зборів для вантажних суден, збудованих у Китаї або підконтрольних китайським компаніям.

— Мета — обмежити домінування КНР у секторі морської логістики, захистити американські ланцюги постачання та стимулювати будівництво суден у самих США.

— Згідно з повідомленням Торгового представництва США, нові правила набудуть чинності з 14 жовтня 2025 року та впроваджуватимуться поетапно: — китайські вантажні судна платитимуть по $50 за кожну тонну чистої місткості; контейнеровози — $120 за кожен контейнер; судна, що перевозять авто, — $150 за автомобіль; збори зростатимуть кожні пів року, і до квітня 2028 року сягнуть $140 за тонну чи $250 за контейнер.

— Цікаво, що ці ставки — пом’якшений варіант початкових планів адміністрації Трампа: раніше пропонувалося брати до $1,5 млн за кожен захід китайського судна в американський порт.

— Цей крок може серйозно змінити глобальну логістику, збільшуючи витрати китайських перевізників та змушуючи компанії диверсифікувати флот або уникати маршрутів до США.

— Водночас це відкриває додаткові можливості для суднобудівників і перевізників із країн, які не підпадають під нові обмеження.