Інформація щодо поточних втрат рф внаслідок
санкцій, станом на 14.04.2025
1. Бюджетна прірва: дохідна частина бюджету росії в першому кварталі 2025 року фактично перейшла в зону спаду.
— Після пікових надходжень до бюджету рф у першому кварталі 2024 року (+54% р/р), у першому кварталі 2025 року темпи зростання скоротилися до символічних +4%, що з урахуванням офіційної інфляції (10,4%) означає реальне падіння доходів на 6%.
— Найбільш показовою є динаміка з початку 2024 року: у січні темп зростання був +78%, а в березні 2025 року – вже 0%.
— Найглибший обвал зафіксовано в нафто-газових доходах: зростання на 60–90% у січні 2024 року змінилося падінням на 20% у лютому-березні 2025-го.
— Причини — скорочення видобутку, падіння світових цін та проблеми з логістикою. Іран та інші постачальники починають витісняти російську нафту з азійських ринків. І все це — ще до того, як почне відчуватися ефект від падіння цін, що відбулося на початку квітня.
— Але навіть ненафтегазові доходи — які мали б стабілізувати бюджет — також просіли. Їхній темп зростання впав із +85% на початку 2024 до +10% у березні 2025.
— Фактично, жодного реального зростання вже немає. Це — прямий наслідок руйнування цивільного сектора економіки на користь військового.
— Перетік кадрів в ОПК, перегрів через виплати «за війну», підвищення ключової ставки до 21%, скорочення доступу до пільгового кредитування — усе це вбило інвестиційний та споживчий попит. Як результат — просідання транспорту, будівництва, видобутку, промисловості, а разом із ними й податкових надходжень.
— Паралельно з падінням доходів, росія стрімко збільшує державні зобов’язання: витрати на обслуговування держборгу зросли на 44% у 1 кв. 2025 року. Субсидування пільгової іпотеки й кредитів для бізнесу вже коштує бюджету близько 5 трлн рублів на рік — це 13% від усіх доходів.
— Це обслуговування «фінансової піраміди», яка дедалі більше споживає бюджет, але не дає фіскального ефекту. російська влада опинилася у фінансовому глухому куті: нові запозичення розганяють інфляцію, підвищення податків — вбиває бізнес, а скорочення витрат — несе соціальні ризики.
— Висновок очевидний: бюджетний механізм рф розбалансований, і дефолт у тій чи іншій формі — лише питання часу.
2. Торгівля Китаю з росією впала на 6,6% — сигнал про поступове охолодження відносин.
— За даними Головного митного управління КНР, у січні–березні 2025 року обсяг торгівлі між Китаєм і росією знизився на 6,6% у річному вимірі — до $53,21 млрд.
— Це одне з перших серйозних падінь після тривалого періоду зростання, який спостерігався з початку повномасштабного вторгнення росії в Україну.
— Зниження може свідчити про поступове охолодження економічних відносин. Китай, хоч і залишається важливим партнером москви, дедалі обережніше оцінює ризики вторинних санкцій та небажаних репутаційних втрат.
— Для росії такий сигнал є тривожним — з огляду на обмежений доступ до ринків ЄС і США, залежність від китайського імпорту і збуту стає критичною.
— Якщо тенденція збережеться, російська економіка втратить ще одну точку опори в зовнішній торгівлі.
3. США відрізали росію від критичних медичних баз: технологічна ізоляція посилюється.
— Сполучені Штати остаточно заблокували доступ росії до ключових науково-медичних баз даних, включно з CADR — репозиторіями, що містять надважливу інформацію про геном, психічні розлади, онкозахворювання, хвороби Альцгеймера, Паркінсона, Дауна, а також залежності серед американського населення.
— Рішення, яке випливає з указу Джо Байдена 2024 року, має на меті захист чутливих медико-генетичних даних від «країн, що викликають занепокоєння».
— Окрім росії, до переліку потрапили Китай, Іран, КНДР, Куба та Венесуела. Для російської науки це — ще один удар. Доступ до таких баз був критично важливим для досліджень і розробки нових лікарських засобів.
— Ця ізоляція посилить технологічне відставання рф у сфері геномної медицини та онкології, змусить закуповувати дорожчі іноземні препарати й зробить країну ще більш залежною від зовнішніх гравців у критично важливій сфері охорони здоров’я.
— У довгостроковій перспективі це не лише послабить наукову спроможність росії, а й підірве здатність забезпечувати власне населення сучасними методами діагностики й лікування.
— Крім того, втрата можливості аналізувати американські дані позбавляє рф інструментів для гібридних впливів і дезінформаційних кампаній у сфері охорони здоров’я — ще одна непряма, але стратегічно важлива втрата.
4. Після удару по Сумах сенатор США закликав посилити санкції проти росії.
— Сенатор-республіканець Ліндсі Грем назвав нещодавню ракетну атаку росії на Суми «варварським нападом» і закликав до запровадження нових санкцій проти Кремля. Про це він заявив у соцмережі X, коментуючи загибель мирних жителів унаслідок обстрілу на Вербну неділю.
— Політик переконаний, що обстріл став відповіддю путіна на зусилля щодо встановлення миру.
— «Путін і мир, очевидно, не вписуються в одне речення», — написав він. Грем також повідомив, що в американському Сенаті вже 55 законодавців підтримали його новий законопроєкт, який передбачає посилення санкцій та запровадження додаткових мит проти росії.
— Він наголосив, що без «кардинальних змін» США мають зосередитися на економічному тиску на рф і покаранні її союзників.
— Свою позицію також висловили інші представники США. Держсекретар Марко Рубіо заявив про «глибокі співчуття» жертвам нападу, а спеціальний представник Дональда Трампа генерал Кіт Келлог назвав атаку «воєнним злочином» і зазначив, що вона «переходить будь-яку межу пристойності».
5. Президент Фінляндії закликав до посилення санкцій проти рф після атаки на Суми.
— Президент Фінляндії Александр Стубб виступив із закликом посилити санкції проти росії у відповідь на ракетний удар по Сумах. У дописі, опублікованому 13 квітня в соцмережі X, він засудив дії москви та наголосив, що росія «не поважає ні міжнародного, ні гуманітарного права».
— «росія й далі веде свою жорстоку війну вторгнення. Сьогоднішній напад на Суми — ще один акт терору, що забрав життя мирних жителів. Це чергове свідчення того, що москва повністю ігнорує норми міжнародного права», — написав Стубб.
— Президент Фінляндії підкреслив, що війну слід зупинити якнайшвидше. За його словами, припинення вогню має бути безумовним і негайним. Для цього, на думку Стубба, міжнародна спільнота має застосувати жорсткіші заходи впливу на рф, зокрема через посилення санкційного тиску.
— «Щоб змусити росію до серйозних переговорів, тиск через санкції має бути ще сильнішим», — заявив він.
— Раніше на атаку в Сумах уже відреагували президент Франції Еммануель Макрон, президент Латвії Едгарс Рінкевичс, міністерка закордонних справ Фінляндії Еліна Валтонен, президентка Молдови Майя Санду, голова Євроради Антоніу Кошта, а також спецпредставник Трампа з питань України Кіт Келлог.
6. Китай скорочує імпорт нафти з США на тлі митної війни.
— Поставки американської нафти до Китаю найближчим часом можуть зійти нанівець. Причина — нові мита, які Пекін запровадив у відповідь на загострення торгового конфлікту зі США.
— Це фактично подвоює вартість американської нафти WTI для китайських покупців, що робить її нерентабельною для переробки в КНР.
— Водночас, як повідомляє Головне митне управління Китаю, у березні Пекін різко наростив імпорт сирої нафти — до 12,1 млн барелів на добу, рекордного показника з серпня 2023 року.
— Помітно зросли поставки з Ірану та росії. За даними звіту, іранська нафта склала близько 13% імпорту, а російська — також посіла значну частку в структурі закупівель.
— Однак для москви це зростання має короткостроковий характер. Китай створює резерви в очікуванні нових санкцій США щодо «сірих» постачань.
— Крім того, загальне зниження торгівлі між КНР та рф (мінус 6,6% у I кварталі) сигналізує про стратегічне охолодження відносин.
— Таким чином, попри тимчасове зростання поставок, росія залишається у вразливому становищі: втрачає американський та європейський ринки, а китайський — дедалі більше перетворюється на інструмент політичного тиску й цінових маніпуляцій.
7. Трамп пропонує скоротити бюджет NASA майже вдвічі.
— Дональд Трамп запропонував зменшити бюджет NASA майже вдвічі — з $7,3 млрд до $3,9 млрд. Під скорочення підпадають фінансування космічних місій (мінус 50%), відділу астрофізики (мінус 70%), а також плани запуску телескопа Nancy Grace Roman у 2026 році й участь США у місії з доставки марсіанського ґрунту.
— Хоча скорочення американських космічних програм могли б здаватися вигідними для росії, на практиці ситуація лише підкреслює її деградацію в галузі. москва вже не здатна самостійно реалізовувати масштабні наукові проєкти в космосі, а співпраця з Китаєм — обмежена й асиметрична.
— Натомість будь-яке послаблення США у високотехнологічних сферах стимулює посилення конкуренції з боку приватного сектору, який у росії майже не розвинений. У разі зупинки міжнародних місій, на кшталт марсіанської, росія не отримає ані наукових даних, ані доступу до технологій.
— Таким чином, навіть на тлі можливого уповільнення космічних амбіцій США, росія залишатиметься на периферії — без ресурсів, кадрів та авторитету в науковій спільноті.
8. У I кварталі 2025 року Греція збільшила імпорт російського трубопровідного газу майже на 20%, повідомляє національний оператор DESFA.
— Водночас частка цього газу в енергобалансі країни знизилась на 5% рік до року — з 43,8%. Поставки російського ЗПГ повністю припинено. Попит на газ у країні зріс на 35% — до 22,3 ТВт·год, з яких 1,44 ТВт·год пішло на експорт.
— Внутрішнє споживання збільшилося майже на третину — до 20,86 ТВт·год.
— Головними споживачами залишаються електрогенеруючі компанії, на які припадає 64% ринку. Основним імпортним вузлом для Греції стала термінальна станція ЗПГ у Ревітусі, яка забезпечила майже половину поставок.
9. У контексті загострення торговельних відносин між США та Європейським Союзом, а також нестабільності на світовому енергетичному ринку, низка європейських компаній почала відкрито говорити про можливість часткового відновлення імпорту російського газу.
— Втім, навіть у разі реалізації таких планів, це не матиме позитивного впливу на саму росію:
— Обмежений масштаб повернення. Йдеться лише про часткове відновлення постачань — на рівні 60–70 млрд куб. м на рік, що значно менше від довоєнних обсягів (близько 150 млрд куб. м). Це не компенсує колосальні фінансові втрати росії, яка вже втратила левову частку європейського газового ринку.
— Політичні та юридичні перепони. Попри інтерес окремих компаній, політика ЄС залишається незмінною: зменшення залежності від російських енергоресурсів до повної відмови до 2027 року. Більше того, тривають судові суперечки з «Газпромом» щодо невиконання контрактів, що ставить під сумнів юридичну стабільність будь-яких нових домовленостей.
— Посилення конкуренції. росія вже втратила статус домінуючого постачальника. Навіть за умов часткового повернення, вона буде змушена конкурувати на ринку з США, Катаром, Норвегією та іншими країнами, що знижує ціну і прибутки від експорту.
— Отже, попри публічні заяви окремих представників бізнесу, жодних підстав очікувати на системне повернення росії на європейський газовий ринок немає.
— Навпаки — ця ситуація лише підкреслює її економічну вразливість та втрату важеля впливу на Європу через енергетику.
Інформація щодо поточних втрат рф внаслідок
санкцій, станом на 13.04.2025
1. Експорт програмного забезпечення та комп’ютерних послуг з росії демонструє стійку тенденцію до скорочення: за період з 2021 по 2024 рік обсяг поставок зменшився з $7,4 млрд до $1,9 млрд, тобто майже у 4 рази.
— Визначальним чинником падіння стало фактичне закриття ключових ринків — США та Європейського Союзу, куди до 2022 року експортувались рішення у сфері інформаційної безпеки та фінансових технологій.
— Після початку повномасштабної агресії проти України російські ІТ-компанії втратили доступ до цих ринків, що призвело до різкого скорочення виручки від експорту.
— Спроби переорієнтації на ринки країн Африки, Латинської Америки, Близького Сходу та Південно-Східної Азії не принесли очікуваних результатів: альтернативні напрямки не здатні компенсувати втрату високоприбуткових західних юрисдикцій.
— Частка росії на глобальному ринку ІТ-продуктів залишається незначною — близько 3%, що обмежує потенціал для експортної експансії.
— Негативна динаміка посилилась у 2024 році: якщо у 2022-му падіння становило 19,3% рік до року, то за підсумками минулого року обсяг експорту скоротився майже вдвічі.
— Сектор фактично переходить до режиму внутрішньої ізоляції, зосереджуючись на обслуговуванні держзамовлень і залученні технологій з країн, що не приєднались до санкційного тиску.
2. ЄС скоротив імпорт російського ЗПГ на тлі загального зростання закупівель.
— За даними аналітичного центру Bruegel, у I кварталі 2025 року імпорт російського зрідженого природного газу (ЗПГ) до країн ЄС знизився на 3% рік до року — до 5,7 млрд кубометрів.
— У березні поставки склали 1,78 млрд кубометрів, що менше за показники лютого (1,86 млрд) і березня 2024 року (2,15 млрд).
— Загальний обсяг постачання російського газу в ЄС (трубопровідного й ЗПГ) за січень–березень становив близько 10 млрд кубометрів, що суттєво поступається імпорту зі США (18,4 млрд) і Норвегії (23,6 млрд).
— Попри скорочення російських обсягів, ЄС у цілому наростив імпорт ЗПГ на 15% у річному вимірі — до 35,5 млрд кубометрів.
3. Урядовці рф заявляють про готовність розглянути повернення компанії та зняти блокування $500 млн у запчастинах.
— росія демонструє зацікавленість у відновленні присутності авіабудівного гіганта Boeing на своєму ринку — на тлі можливого політичного потепління за президентства Дональда Трампа.
— Втім, у США повернення Boeing в рф викликає сумніви. Експерти наголошують на репутаційних ризиках і конфіскації російською стороною сотень літаків на лізингу після 2022 року.
— Сам Boeing утримується від коментарів, маючи понад 5500 замовлень на літаки по всьому світу та зменшивши залежність від російського титану.
— Попри заяви кремля про «імпортозаміщення», російська цивільна авіація залишається критично залежною від західної техніки: понад половина пасажирського флоту — це літаки Boeing і Airbus.
— У рф літаки обслуговуються без доступу до офіційних сервісів, із використанням контрабандних деталей, а деякі авіакомпанії звертаються до Ірану для ремонту.
4. Адміністрація Дональда Трампа несподівано змінила нові тарифні обмеження, звільнивши від мит смартфони, комп’ютери, мікросхеми та іншу ключову електроніку.
— Таким чином, зі сфери дії 125-відсоткового тарифу проти Китаю та 10-відсоткового глобального мита вилучені товари, на які США наразі критично залежні від імпорту.
— Під удар мали потрапити й виробники, які вже розгортають виробництво мікросхем у самих Штатах, зокрема тайванський гігант TSMC.
— Рішення може тимчасово стримати ціновий шок для споживачів та полегшити життя компаніям на кшталт Apple і Samsung. Проте, винятки мають тимчасовий характер і можуть бути переглянуті. Деякі з них сигналізують про підготовку до запровадження окремих, більш м’яких тарифів — зокрема на напівпровідники, де Трамп публічно обіцяв жорсткі заходи, але поки утримується від конкретних рішень.
— Таким чином, поки Європа готує санкції за російські обхідні танкери, а Іспанія пропонує витратити російські активи на оборону, Вашингтон вирішує внутрішньоекономічне завдання — безболісно перелаштувати торгівлю, не підірвавши власні ланцюги постачання в умовах нової тарифної ескалації.
5. Дональд Трамп продовжив дію санкцій проти росії, запроваджених адміністрацією Джо Байдена, ще на один рік.
— Одночасно залишається в силі й блокування російських активів на території США.
— Це рішення демонструє, що попри гучну риторику Трампа щодо «угод» і «переговорів», він наразі не скасовує ключові елементи економічного тиску на росію, встановлені попередньою адміністрацією. Таким чином, заморожені в США активи російського Центробанку, як і раніше, недоступні для москви, а санкційна рамка, що включає обмеження проти ключових осіб, компаній та секторів економіки рф, продовжує діяти.
— Це важливий сигнал і для союзників США в Європі, які готують власні механізми використання заморожених коштів на підтримку України та фінансування оборонного потенціалу ЄС.
— Продовження санкцій також ускладнює будь-які спроби кремля легалізувати чи повернути доступ до своїх активів, розміщених за кордоном — на тлі все глибшої фінансової та енергетичної ізоляції.
