Поточні втрати рф внаслідок санкцій, станом на 11.04.2025

1. Квітневий стрибок: витрати бюджету рф злетіли до 233 млрд рублів на день.

— У квітні федеральні витрати бюджету рф різко зросли, сягнувши майже 1,9 трлн рублів лише за перші вісім днів місяця — це в середньому 233 млрд рублів щодня, що вдвічі перевищує планову норму (113,6 млрд руб. на день).

— За перший квартал уряд рф вже витратив 11,2 трлн рублів, а станом на 8 квітня загальні витрати сягнули 13,1 трлн рублів. За попередніми оцінками, такими темпами річний обсяг видатків може перевищити 48,7 трлн рублів, хоча в бюджеті закладено 41,47 трлн.

— У Мінфіні рф раніше пояснювали надмірні витрати у січні–лютому авансуванням держзамовлень і обіцяли «вирівнювання», яке тимчасово відбулося в березні.

— Проте квітень знову продемонстрував «величезний сплеск» витрат — незважаючи на ризик дефіциту доходів.

2. «Газпром» поступово втрачає присутність на міжнародних ринках: провальні буріння, закриття проєктів, вихід із ключових регіонів.

— російський «Газпром» оголосив про вихід із двох проєктів за кордоном — ділянка Azero в Болівії (суха свердловина на 5830 м) та «Шахпахти» в Узбекистані (вичерпання СРП і припинення розвідки).

— Це продовження серії невдач і виходів з іноземних проєктів, серед яких Індія (сухі свердловини на шельфі, закриття філії), Венесуела, Таджикистан (відмова від кількох ліцензійних ділянок).

— Замість гучних заяв про геоенергетичний вплив, який росія будувала в 2000-х —розпад амбіційної моделі «енергетичної імперії», яка трималася на стабільному бюджеті, дешевих кредитах і геополітичних «дружбах».

— Натомість: геологічні ризики виявились вищими за очікування (низка сухих свердловин), політична ізоляція рф скоротила коло партнерів, брак технологій та фінансування зробив проєкти нерентабельними.

— На тлі рекордних витрат на війну (бюджет-2025: 483 млрд доларів, третина — на оборону) у «Газпрому» менше ресурсів для довгострокових інвестпроєктів. А без технологічного доступу до західного сервісу та кредитів — експортна експансія приречена на згортання.

3. Фінансова ізоляція росії поглиблюється: Казахстан обмежує доступ до міжнародних карт для росіян.

— Банки Казахстану скоротили обсяги випуску карт міжнародних платіжних систем майже на 5% за місяць — найбільше падіння з початку 2022 року, коли росіяни масово відкривали рахунки після відходу Visa та Mastercard із рф.

— Причина — нові регуляції, що ускладнюють отримання карт для нерезидентів.

— Відтепер громадяни інших країн не можуть отримувати картки на термін більше 12 місяців, відкривати понад 5 карт у межах одного банку або понад 3 — у трьох різних банках без перевірки, обходити перевірку через системи виявлення підозрілих операцій, які зобов’язані впровадити банки.

— Ці заходи фактично унеможливлюють масове використання казахстанської банківської системи для обходу санкцій, зокрема в частині виводу коштів, розрахунків за кордоном або транзиту валюти через карткові рахунки.

— Це ще один сигнал поступового відсікання рф від міжнародних фінансових інструментів не лише силами країн G7, але й через посилення регуляцій у партнерських або «нейтральних» юрисдикціях.

— Подібні кроки вже здійснювались в ОАЕ, Туреччині, Грузії, Киргизстані — і тепер Казахстан посилює цю тенденцію.

4. Японія хоче зменшити залежність від російського ЗПГ, але не може зробити це миттєво.

— Попри участь у проєктах «Сахалін-1» і «Сахалін-2», уряд Японії чітко окреслює курс на зменшення залежності від рф:

— У щорічному звіті МЗС Японії (Blue Book) прямо зазначено прагнення згорнути закупівлі вугілля, нафти та газу з росії, при цьому мінімізуючи вплив на населення та економіку.

— Проте проєкт «Сахалін-2» все ще критично важливий: він забезпечує до 9% японського ринку ЗПГ — у країні, яка є найбільшим імпортером зрідженого газу у світі.

— За 2024 рік поставки ЗПГ із росії знизились на 7,3% — до 5,69 млн тонн.

— Японія стикається з класичною дилемою великих енергоспоживачів: безпека постачання і стабільність проти геополітичних ризиків. Але динаміка зрозуміла — імпорт із рф зменшується, навіть попри високий ступінь залежності.

— Японія поступово, але цілеспрямовано виводить себе з енергетичної орбіти москви. Тому «Сахалін» для кремля — це радше тимчасовий виграш, ніж стратегічна перемога.

5. Падіння цін на нафту не зупинить війну — поки що.

— Хоча нафта Urals вже впала до ~$52 за барель, що суттєво нижче бюджетної позначки рф ($70), і це створює тиск на державні фінанси, кремль поки зберігає можливості для компенсації втрат.

— москва використовує резерви, ослаблення рубля і доходи від неенергетичних секторів, а також масштабний «тіньовий флот» для обходу санкцій.

— У Фонді національного добробуту залишилось понад 3,3 трлн рублів ($38,4 млрд), хоч його обсяг і скоротився більш ніж на 60% з 2022 року.

— Згідно з бюджетом, рф планує витратити цього року понад 41 трлн рублів (483 млрд доларів), з яких третина — на війну. Ослаблення рубля додатково «підсилює» експортні надходження в бюджет, оскільки податки надходять у рублях, а продажі — у валюті.

— Проте системні ризики зростають: різке зниження цін на нафту, ескалація торгових війн, тиск США на «тіньовий флот» і потенційне зниження попиту з боку Китаю створюють крихку рівновагу.

— Навіть Центробанк рф визнає загрозу переходу до періоду «жорсткої бюджетної консолідації».

— Таким чином, хоча військову машину кремля не зупинить миттєве падіння цін, його довготривалий ефект разом із санкціями і структурними обмеженнями може вибити основу економічної стійкості режиму.

6. Трамп погрожує новими санкціями проти росії, якщо не буде досягнуто припинення вогню до кінця квітня.

— США можуть ввести новий пакет санкцій проти росії, якщо до кінця місяця не буде досягнуто угоди про припинення бойових дій в Україні.

— Неофіційний дипломатичний представник Трампа Стів Віткофф прибув до москви та має зустрітися з путіним у п’ятницю. Це вже третя їхня зустріч у межах неофіційних переговорів про припинення війни.

— Згідно з джерелами, Трамп розчарований відсутністю реального прогресу та «розлючений» заявами путіна щодо України.

— Якщо кремль не піде на поступки, розглядається можливість нових персональних і секторальних санкцій, обмежень проти банків та експорту технологій, а також вторинних санкцій проти країн і компаній, які допомагають обходити існуючі обмеження.

— Наразі рф висуває додаткові вимоги до США, зокрема часткове зняття санкцій в обмін на згоду на перемир’я. Тим часом Україна, погодилася на тимчасове припинення вогню на окремих напрямках, зокрема в морі.

— За словами держсекретаря США Марко Рубіо, питання припинення вогню може вирішитись «за кілька тижнів, а не місяців». Якщо цього не станеться — санкційний тиск на рф, імовірно, буде посилено.

7. Трамп підвищив мита на китайський імпорт до рекордних 145%.

— Президент США Дональд Трамп збільшив загальний розмір мит на китайські товари до 145%, перевищивши раніше оголошений рівень у 125%.

— Як повідомили 10 квітня у Білому домі, нові тарифи включають додатковий 20% збір, запроваджений ще раніше через звинувачення Китаю в бездіяльності щодо незаконного обігу фентанілу.

— Ще в лютому Трамп оголосив про подвоєння мит з 10% до 20%, а з квітня — запровадив новий пакет обмежень, який суттєво загострив торговельну війну між Вашингтоном і Пекіном.

— За словами американської адміністрації, це крок у відповідь на «підрив чесної торгівлі» з боку КНР та її «пасивність у боротьбі з наркотрафіком».

8. Китай підвищить мита на всі американські товари з 84% до 125% з 12 квітня.

— Цей крок був зроблений після того, як Трамп підвищив американські мита на китайські товари.

9. Сі Цзіньпін закликав Євросоюз об’єднатися у протидії американським митам.

— «Китай і ЄС мають спільно виступити проти одностороннього тиску, аби захистити власні інтереси та міжнародні норми. У тарифних війнах не буває переможців, а протистояння миру веде до ізоляції», — заявив лідер КНР.

10. Велика Британія підтримала створення міжнародного трибуналу над путіним за зразком Нюрнберга.

— Лондон готується виступити в Раді Європи на підтримку резолюції, яка передбачає створення спеціального міжнародного трибуналу для суду над керівництвом росії — зокрема володимиром путіним — за злочин агресії проти України.

— Модель буде побудована за аналогією з Нюрнберзьким трибуналом, що судив нацистських лідерів після Другої світової війни.

— Позиція Британії формувалася попри спротив з боку Дональда Трампа, який повернувся до активної зовнішньої політики після перемоги на виборах.

— Ініціативу просуває впливовий британський юрист Філіп Сендс, за підтримки колишнього прем’єра Гордона Брауна та ряду екс-міністрів від Консервативної партії.

— Цей крок відкриває шлях до політико-правового тиску на москву через правовий механізм, який міг би обійти обмеження Міжнародного кримінального суду (МКС), зокрема щодо юрисдикції за злочином агресії.

— Умови для цього нині сприятливі — на тлі ослаблення росії, падіння цін на нафту, посилення санкційного тиску й спроб ізолювати кремль на міжнародній арені.