Поточні втрати рф внаслідок санкцій, станом на 08.04.2025

1. російський нафтовий експорт падає другий тиждень поспіль, незважаючи на спроби обійти санкції.

— Експорт російської сирої нафти падає другий тиждень поспіль — середній обсяг поставок за чотири тижні до 6 квітня скоротився до 3,23 млн барелів на добу, що є найнижчим показником за місяць.

— Це на 220 тис. барелів/добу менше, ніж на недавньому піку, незважаючи на те, що росія має формально вищі квоти на видобуток в рамках ОПЕК+.

— Причиною падіння стали збої з поставками в Тихому океані: основний сорт ESPO зазнав зниження, оскільки навантаження в порту Козьміно тимчасово припинялися.

— Попри спроби москви обійти санкції — зокрема перевантаження нафти з «чорних» танкерів біля Находки або через Мурманськ для подальшої доставки до Китаю та Індії — загальний рівень експорту не відновлюється.

— Щонайменше 1,4 млн барелів нафти досі стоять на танкерах, не розвантажених понад тиждень, хоча це й менше, ніж 9 млн барелів у пікові лютневі тижні. Це свідчить про структурні труднощі в логістиці та реалізації.

— Попри зниження обсягів, валова експортна виручка за тиждень зросла на 1% до $1,37 млрд, що сталося виключно завдяки незначному зростанню цін, зокрема на Urals і сорти з Чорного моря.

— Але це тимчасове явище: вартість тихоокеанського сорту ESPO впала на $0,80 за барель, а середні чотиритижневі доходи від експорту також знизилися.

— Таким чином, попри численні схеми обходу санкцій, російський нафтогазовий експорт поступово втрачає стійкість — ключові ринки працюють з перебоями, а спроби наростити обсяги в межах нових квот ОПЕК+ гальмує брак стабільної логістики та зростаюча токсичність російської сировини на глобальному ринку.

2. У росії різко зросла кількість викрадень авто на тлі дефіциту запчастин.

— У першому кварталі 2025 року кількість угонів автомобілів у росії зросла на 70% порівняно з аналогічним періодом 2024-го.

— Найбільше викрадень зафіксовано в Москві, Амурській області та Дагестані. Найчастіше крадуть китайські Chery, Haval, вантажівки FAW і Shacman, а також Hyundai, Kia та Lada.

— У трьох з п’яти випадків — автомобілі з Китаю. Причина — хронічний дефіцит запчастин через санкції та логістичні збої. Авто, куплені у 2020–2022 роках, масово потребують ремонту, а оригінальних деталей немає.

— Ринок заповнюють «сірі» СТО та онлайн-майданчики, де продають запчастини з викрадених авто. Прогнозується подальше зростання викрадень на тлі зростаючого дефіциту.

— Навіть у разі повернення частини виробників, швидко вирішити проблему не вдасться. російський авторинок дедалі глибше занурюється в тінь через наслідки санкційної ізоляції.

3. Китайські автовиробники визнали, що не бачать сенсу інвестувати в росію.

— На форумі «Китайські вантажівки в росії», що відбувся в Новосибірську, учасники різко розкритикували якість китайських автомобілів. За їхніми словами, експлуатація такої техніки — «гра в лотерею», оскільки поломки починаються вже після перших 500 км. Найпроблемніші вузли — двигуни, підвіски та електрика.

— У відповідь на критику представник одного з китайських виробників заявив, що не розглядає росію як пріоритетний ринок.

— Основні причини — нестабільність рубля, високі банківські ставки та значний утилізаційний збір. Інвестувати в локальне виробництво в таких умовах, за словами китайського чиновника, «занадто ризиковано».

— Фактично, навіть азійські партнери визнають токсичність російського ринку та незацікавленість у довгостроковому розвитку бізнесу в країні, що дедалі більше втрачає економічну привабливість на тлі війни та санкцій.

4. Китай уже два місяці ігнорує імпорт американського ЗПГ.

— Китайські імпортери вже 60 днів поспіль не отримують постачань американського зрідженого природного газу (ЗПГ) для внутрішнього споживання, а трейдери перепродають ці обсяги третім країнам. Це найтриваліша пауза в закупівлях США за останні роки.

— Причиною стали 15% мита, які Пекін запровадив з 10 лютого 2025 року у відповідь на нові американські торговельні обмеження щодо імпорту з Китаю.

— Хоча постачання здійснюються за довгостроковими контрактами, китайські енергетичні компанії не зацікавлені у використанні цих обсягів усередині країни.

— На відмову від американського ЗПГ вплинули також м’яка зима та збільшення імпорту газу з росії й Туркменістану, що зменшило потребу Китаю в додатковому паливі.

— Натомість трейдери перепродають американський газ на ринках Європи та Азії, де попит зберігається високим, але пропозиція залишається обмеженою.

— На цьому фоні ціна газу в Європі впала до $380 за тисячу кубометрів, що відображає загальну тенденцію зниження цін на енергоресурси після глобального надлишку пропозиції.

5. У російській зброї виявили компоненти індійського виробництва— ГУР фіксує зміну ланцюгів постачання.

— У складі російського озброєння вперше зафіксовано компонент індійського виробництва, що, за даними української розвідки, свідчить про спроби росії змінити логістику та обійти санкції. Йдеться про тактовий буфер компанії Aura Semiconductor, виявлений у російській зброї.

— Загалом нещодавно ідентифіковано майже 200 нових компонентів, що використовуються у шести типах російського озброєння, зокрема: антенна CRP у дроні Shahed, північнокорейська балістична ракета KN-24, обчислювальний блок ракети Х-47 Кинжал, безпілотники Supercam S350, Gerbera, Zala.

— В оновлених антенах CRP на дронах Герань-2 виявлено лише два чипи американського походження, що, на думку ГУР, підтверджує спроби рф зменшити залежність від західних технологій на тлі санкційного тиску.

6. США пригрозили Китаю новими 50% митами з 9 квітня, якщо Пекін не скасує відповідні обмеження.

— Президент США Дональд Трамп оголосив про готовність ввести додаткові мита у розмірі 50% на китайські товари з 9 квітня, якщо уряд КНР не скасує чинні 34% відповідні мита, запроваджені раніше у відповідь на торговельні обмеження Вашингтона.

— Крім того, Трамп заявив, що всі переговори з китайською стороною будуть припинені, якщо Пекін продовжить політику торговельного тиску.

— Цей крок може призвести до подальшої ескалації глобальної торговельної війни, наслідки якої вже відчуваються на ринках енергоносіїв, фондових індексах та у прогнозах зростання світової економіки.

7. Чехія зволікає з відмовою від російської нафти, попри наявність альтернатив.

— Чехія, маючи необхідну інфраструктуру, запаси та доступ до альтернативних джерел постачання, досі не відмовилась від імпорту російської нафти. Про це йдеться в дослідженні Центру з вивчення демократії (CSD).

— У 2024 році країна імпортувала 2,7 млн тонн російської нафти на суму близько 1,5 млрд євро, що на 30% менше, ніж у 2023-му. Проте це скорочення пов’язане не з політичним рішенням, а з перебоями в роботі нафтопроводу «Дружба».

— Наприкінці 2024 року було завершено розширення трубопроводу TAL, який технічно дозволяє повністю замістити російську нафту. Державний оператор MERO ČR ще до сертифікації підтвердив, що потужностей достатньо для повного покриття річного попиту.

— Крім того, Чехія має стратегічні запаси в обсязі 3,6 млн тонн — майже половину річного споживання.

— Однак у IV кварталі 2024 року імпорт з рф зріс на 30% — до 970 тис. тонн, а в 2025-му закуплено ще 220 тис. тонн. За оцінками, кремль продовжує отримувати понад 100 млн євро щомісяця за поставки.

— Компанія Orlen Unipetrol виправдовує продовження імпорту довгостроковими контрактами з «Роснефтью», однак, існують сумніви у наявності жорстких умов типу take-or-pay, які є рідкістю в нафтовій торгівлі.

— Загалом із 2022 року Чехія витратила понад 8,4 млрд євро на російські енергоносії — у понад шість разів більше, ніж надала допомоги Україні (1,32 млрд євро).

— Також продовжується імпорт пального зі Словаччини й Угорщини, де працюють НПЗ, які використовують російську нафту. У 2024 році лише Словаччина експортувала до Чехії 710 тис. тонн пального на суму 520 млн євро.

— Імпорт російського газу також значно зріс — на 400% у 2024 році. У IV кварталі щомісячні обсяги сягнули 0,34 млрд кубометрів — на 62% вище за середній рівень протягом року.

— Чехія має всі можливості припинити імпорт російської нафти та продуктів її переробки, активувавши інфраструктуру TAL і національні резерви. Наприклад, Болгарія, у 2024 році відмовилася від виключення з нафтового ембарго, не зіткнувшись із дефіцитом чи стрибком цін.

8. Україна конфіскувала активи Олега Дерипаски на $49 млн.

— Вищий антикорупційний суд України задовольнив позов Міністерства юстиції про націоналізацію активів, пов’язаних із російським олігархом Олегом Дерипаскою.

— До держбюджету буде стягнуто понад 550 тис. тонн бокситів і глинозему на загальну суму $49 млн. Сировина належала Дерипасці через компанію, зареєстровану в ЄС, яка виступала замовником продукції українського заводу та реекспортувала її до рф.

9. Естонія розглядає законодавчу ініціативу, яка дозволить її збройним силам у виняткових випадках затоплювати торгові судна в Балтійському морі, якщо вони становитимуть загрозу національній безпеці. У парламенті документ обговорюватимуть 9 квітня.

— Формально йдеться про реакцію на зростання інцидентів з пошкодженням підводної інфраструктури, зокрема кабелів, які можуть бути спричинені іноземними кораблями.

— У Таллінні наголошують: мова про крайні заходи, які можуть застосовуватись у виключній економічній зоні Естонії — після попередження та евакуації екіпажу.

— Контекст — зростаюча напруженість у Балтійському морі, де неодноразово фіксувалися обриви морських кабелів і де НАТО посилює свою присутність.

— Країни Заходу прямо натякали на російський слід, але доказів поки не надали. Естонія готується діяти на випередження — навіть якщо це означає новий рівень ескалації.

10. Європейські автовиробники скорочують експорт до США.

— Audi (Volkswagen Group) та Jaguar Land Rover оголосили про зупинку постачання автомобілів до США через нові 25% імпортні мита, запроваджені адміністрацією Дональда Трампа.

— Audi вже затримала відвантаження автівок, які прибули до американських портів після 2 квітня, а Jaguar призупинив поставки на місяць.

— Volkswagen наразі має у США близько 37 тисяч автомобілів — цього вистачить на два місяці продажів.

— Тим часом JLR не розкриває свої плани щодо відповідних заходів, але вже заявив про перегляд середньо- та довгострокової стратегії.