Оператор дрона одного з українських підрозділів зафільмував, як російські загарбники на Покровському напрямку, в районі населених пунктів Миколаївка — Сухий Яр, вивезли в поле та розстріляли 16 українських військовослужбовців, які здавалися в полон.
Відеозапис, на якому зафільмований воєнний злочин росіян, опублікований у соцмережах.
У нас свої страшні трагедії. Зафіксований дикий воєнний злочин рашистських виродків. Вони розстріляли 16 бійців ЗСУ, що здалися в полон і під контролем рашистів вийшли з лісопосадки. Їх поставили в шеренгу й розстріляли, а тих, хто ще був живим, добивали пострілами. На лінії фронту це наймасовіша й найзлочинніша страта полонених.
Так, це не якийсь людський фактор, а цілеспрямовані злодіяння, до яких своїх недолюдків підштовхує рашистке командування і влада. Це не компіляції на відео, а вже офіційно підтверджений факт, у ГПУ відкрито провадження. Але це настівльки дикий злочин, що вже сьогодні про це мали трубити на весь світ усі органи влади, а в ООН мало бути звернення про негайне скликання Радбезу. Там був термін — різниця в часі.
Поки, крім реакцій самих українців, була лише заява генпрокурора. zеленому покидьку не до розстріляних полонених. Він у неадекватному стані знову перше випробування балістики проголошував на якомусь шапітолії.
Українська влада близько року тягла з ухваленням нового закону про мобілізацію. Але заклик, який почався в травні, не покращив ситуацію на фронті. Нові бійці не вміють боротися, а більш як половина з них швидко залишають передову – вбитими чи пораненими, розповіли Financial Times півтора десятки солдатів і командирів.
За словами високопосадовців, темпи мобілізації становлять близько 30 000 осіб на місяць – приблизно стільки ж, скільки контрактників, за заявами влади Росії, залучає її армія. Але у нових військовослужбовців ЗСУ низька мотивація, вони погано підготовлені фізично та психологічно, кажуть досвідчені бійці. «Деякі з них просто ціпеніють, тому що бояться стріляти у ворога, і вирушають назад у мішках або важко пораненими», — сказав FT командир підрозділу, який тримає оборону в Донецькій області.
За оцінкою командирів, з якими поговорила газета, від 50% до 70% новобранців гинуть або зазнають поранень у перші ж дні після потрапляння на фронт. Ще частина їх дезертирує. «Коли вони потрапляють на позиції, багато хто втікає при першому ж розриві снаряда», – каже заступник командира частини у 72-й механізованій бригаді. Вона тримає оборону Вугледара , який, мабуть, ось-ось паде під ударами російської армії, яка намагається захопити місто з початку війни.
На початку вересня група з шести солдатів до 40 років, які мають дворічний бойовий досвід, успішно стримувала під Покровськом невпинні атаки ворога. За словами їхнього командира, вони вбили понад сотню російських солдатів: «Коли їх вивели з передової, їх трясло. Вони не спали і не відпочивали, але зробили свою роботу та утримали позиції».
З восьми солдатів, що змінили їх, бойовий досвід був лише у двох. Усі шість новобранців, переважно старше 40 років, було вбито або поранено протягом тижня. Групі довелося відійти.
Саме такі ситуації багато в чому й допомагають російській армії просуватися на Донеччині, незважаючи на те, що сама вона щодня втрачає 1000-1200 солдатів, за оцінкою розвідки Міноборони Великобританії. Особливо складно українським частинам припадає під час ротацій, коли досвідчених, але більше не здатних боротися від втоми бійців замінюють на новобранців, каже заступник командира: «Саме в такі моменти росіяни і просуваються вперед».
За його словами, в частині з 30 військовослужбовців приблизно половина – у віці близько 45 років, лише п’ятеро – молодше 30, а решта – 50 років і старше: «Але ж піхотинцю треба бігати, треба бути сильною, носити важку зброю. Це складно, якщо ти не молодий».
«Нам відчайдушно не вистачає сильних бійців», — додає командир із позивним Юрист, який до війни працював адвокатом.
Ця ситуація є значною проблемою для України, яка бореться на новому фронті в Курській області, одночасно намагаючись відобразити тиск російських сил на сході. Київ також вимагає від західних партнерів більшої допомоги, щоб зламати хід війни. Зеленський цього тижня вирушив до США, щоб спробувати переконати адміністрацію Байдена підтримати його «план перемоги» та змусити Путіна сісти за стіл переговорів якнайшвидше. Але щоб укласти угоду з Кремлем, яка не буде рівносильна капітуляції Києва, Зеленському потрібна більша підтримка Заходу, включаючи безпрецедентні гарантії безпеки, щоб допомогти його військам, що борються, на передовій.
