А знаєте, ситуація на фронті у нас наразі далеко не критична. Я бачу цьому масу ознак.
Вже очевидно, наступ Москви на Харківському напрямку повністю провалився. Цілей у такого наступу могло бути лише дві – дійти до околиць Харкова і зав’язати бої у місті, або прорватися на Чугуїв і зайти в тил українському угрупуванню під Куп’янськом. Наразі не досягнуто жодної, і судячи з виття російських воєнкорів навіть доповзання до Глибокого і Вовчанська вартувало Москві неймовірних втрат.
Ну так, Москва відволікла з інших ділянок частину наших сил – але вона й сама відволікла частину своїх сил з інших ділянок фронту. Казку про неймовірні й невичерпні людські ресурси Росії розкажіть комусь іншому, порівняйте ритм наступу Червоної Армії у 1944 році з нинішнім російським. За нормами армій Другої Світової війни, сучасна російська від осені 2022 р. не наступала взагалі.
Те саме стосується інших ділянок фронту. Так, ми змушені залишити свої населенні пункти, але давайте не забувати що після звільнення генерала Залужного ми півроку просиділи без допомоги США – не забуваємо що «дипломатія Зеленського – це найкраще з усього що в нас було». Ми й у 2022 році відступали, а потім підемо в наступ. Так, ми відступаємо, але відступаємо дуже повільно (знову таки, привіт стандартам Другої Світової), по-друге ми методично розносимо тилову російську інфраструктуру. Прориву фронту у нас не сталося і я думаю – не станеться.
З чого складається мій оптимізм? Панове, повторю ще раз, я не віру в добру волю країн Заходу, я вірю в жадібність збройних корпорацій. Так, якийсь час нам зброї практично не давали – ми з’їли практично все що нам були здатні дати, а ВПК країн Заходу виявився абсолютно неготовий до війни масштабу нинішньої. Зі ЗМІ ми знаємо західні збройні корпорації протягом року збільшували виробництво боєприпасів і зараз з боєприпасами на фронті стало відчутно краще. Буде ще краще, над цим серед іншого працює наш ключовий союзник – Велика Британія. А у Британії – посол України Валерій Залужний.
Нам уже дозволили бити західною зброєю по російській території. Не по всій – ну ви ж розумієте «дипломатія Зеленського – це найкраще з усього що в нас було». Але посол Залужний (і не тільки він) над цим працюють.
Нам передали шведські літаки радіолокаційної розвідки ASC-890, експерти в один голос волають що це – під передачу Україні F-16. Далі буде.
«А мобілізація?» — запитаєте ви. Ну так, зброю нам нададуть, а хто нею воювати буде? Армія виснажена…
Армія виснажена – підтверджую. Армія була виснажена того дня, коли мене перевели з фронту в навчальну частину – але армія досі воює. І воюватиме ще довго, просто нагадаю скільки часу воювали наші предку у Другу Світову. Історія знала війни тривалістю у 20, у 30, у 100 років. Там теж армії були виснажені – перманентно.
А поповнення? А його наловлять ТЦК. Так, бусиками, бо інакше буде неможливо. Бо в ТЦК – маса вчорашніх фронтовиків, які щиро хочуть допомогти побратимам на фронті. Так, нас продовжать бомбардувати роликами про те як службовцям ТЦК опираються цивільні. До цивільних потім завітає поліція. Окремих нам покажуть в роликах – з каяттям. Більшість не покажуть, з ними поспілкуються окремо.
І ніхто не збуриться. Погляньте на опитування КМІС – всі всім задоволені. Ну так, бухтять московські провокатори, мовляв, «Україна перетворилася на КНДР» — і толку?
Зловлені ТЦК особи потраплять на базову військову підготовку, до моїх товаришів-інструкторів. А ми – не звіри, ми реально хочемо підготувати хлопців до фронту. Научаться, акліматизуються. Потім – бойові бригади.
А далі – побачимо. Я ніде не писав, що стало гарно. Але ситуація не критична. Так, Сирський – не Бонапарт. На жаль, він навіть не Залужний. Зате, пам’ятайте — «дипломатія Зеленського – це найкраще з усього що в нас було». Результати дипломатії – оцінимо.
