Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду закрила усі провадження у справі НАБУ щодо олігарха Ігоря Коломойського, пославшись на «правки Лозового».
Про це повідомили у Центрі протидії корупції.
«Усі дев’ять засідань у справі Коломойського закінчилися однаково: апеляційний суд остаточно закрив провадження. Рішення ухвалили судді апеляції Даниїла Чорненька, Інна Калугіна та Микола Глотов. При цьому суддя Глотов кожного разу висловлював окрему думку», — йдеться у повідомленні.
Так, апеляція скасувала заставу і закрила провадження стосовно підозрюваної Конопкіної, а також закрила провадження за клопотаннями про запобіжні заходи підозрюваним Луговому та Якименко. Також апеляція залишила у силі рішення стосовно закриття проваджень по клопотанням щодо арешту майна усіх шести підозрюваних: Коломойського, Дубілета, Шмальченко, Лугового, Якименко та Конопкіної.
Як зазначають у ЦПК, тільки у клопотанні про арешт майна Коломойського йшлося про частки у статутному капіталі 307 юридичних осіб вартістю понад 3 млрд грн, а також майже 1000 об’єктів нерухомого майна та понад 1600 транспортних засобів та суден. Арешт на активи був потрібен для забезпечення можливої конфіскації або спецконфіскації у випадку обвинувального вироку суду у майбутньому.
Однак ВАКС не став розглядати клопотання про арешти та запобіжні заходи і закрив провадження. На думку апеляції, строк розслідування у справі завершився у травні 2023 року. До такого висновку судді прийшли, пославшись на «правки Лозового».
«Після рішень апеляції справу, з великою долею ймовірності, доведеться закрити. Хоча як справу Коломойського, так і ще десятки топсправ, можна було врятувати, скасувавши «правки Лозового». Але «слуга» Іонушас і підконтрольний йому правоохоронний комітет не хоче включати відповідні норми у законопроєкт про реформу САП. Чим наплював на позицію послів G7″, — наголошують у ЦПК.
Нагадуємо, 7 вересня детективи Національного бюро розслідувань за погодження керівника Спеціальної антикорупційної прокуратури повідомили Коломойському та п’ятьом членам організованої ним групи про підозру у заволодінні коштами «ПриватБанку» на суму понад 9,2 мільярда гривень.
8 вересня НАБУ та САП арештували активи Коломойського. Обмеження наклали строком на 48 годин. Також до Вищого антикорупційного суду спрямували клопотання про накладення арешту на майно олігарха. Згодом стало відомо, що суддя Вищого антикорупційного суду Олег Ткаченко відмовив прокурорам Спеціалізованої антикорупційної прокуратури в арешті активів олігарха Ігоря Коломойського.
2 вересня СБУ та БЕБ повідомили Коломойському про підозру у шахрайстві та легалізації понад 500 млн грн нелегальних доходів через «Приватбанк» у 2013-2020 роках.
Того ж дня Шевченківський районний суд Києва обрав бізнесмену Ігорю Коломойському запобіжний захід у вигляді утримання під вартою на два місяці в Дніпрі з можливістю внесення застави в понад 500 млн грн. До речі, 25 вересня Апеляційний суд відмовився зменшувати заставу по цій справі.
15 вересня Коломойський отримав нову підозру за трьома статтями. За версією правоохоронців, упродовж 2013-2014 років він незаконно заволодів 5,8 млрд грн. Для цього олігарх створив злочинне угруповання, яке складалося зі співробітників банку, в якому він був засновником та акціонером, зазначили в СБУ. Після цього суд обрав новий запобіжний захід для Коломойського у вигляді арешту з альтернативою внесення застави у розмірі 3,89 млрд грн.
28 листопада Шевченківський районний суд Києва подовжив термін дії запобіжного заходу для Коломойського до 26 січня 2024 року.
