Почалося – порівнювати Ізраїль з Україною не можна, бо це пропагує нашу меншовартість. Це маніпуляція. Порівнюються дії влади Ізраїлю та України.
А кварталівська влада, яка була здобута шляхом кремлівсько-олігархічного обману, не є уособленням суспільства. Вона є шкідливим наростом в нашому суспільстві. І порівняння проводяться саме для того, щоб суспільство негайно позбулось цього наросту і більше ніколи не ускладнювало собі життя подібними болячками.
Порівняння проводяться тому, що у нас подібна історія і подібне оточення. Українці, як і громадяни Ізраїлю на довгий час були позбавлені власної державності. Ізраїль, як і Україна, знаходиться в оточенні ворога.
Але в здобутті і захисті нашої незалежності все ж є відмінність. За кілька десятиліть відстоювання своєї незалежності громадянам Ізраїлю не прийшло в голову очікувати покращення під час війни, як цього вимагали українці і стверджували, що вони не відчули покращення впродовж 2014-2019 років, хоча за той період покращення відбулось за всіма показниками. Громадяни Ізраїлю не вибирали очільниками держави осіб, які зневажали Ізраїль та їх цінності, ще й би обіцяли зійтись посередині з ХАМАСОМ. І отут потрібно шукати причину, чому в Ізраїлі за кілька десятиліть відбувся технологічний, економічний та військовий прорив, а ми мали шанс цей прорив здійснити за 10 з хвостиком років, проте повірили, що можна закінчити війну, коли відсувати кордони, а покращення настане, коли зламати систему. Тому зараз спостерігаєм відсування кордонів та ламання системи, а могли спостерігати технологічний прорив.
Завжди картина стає живішою, а уявлення про країну більш об’ємними, коли попри історичні довідки можна зануритись в атмосферу життя країни разом з фільмами або художніми творами. Кілька років тому була вражена після перегляду фільму Вихід про здобуття і відстоювання незалежності Ізраїлю. А ще Операція Ентеббе про зародження Мосаду, який на момент звільнення заручників в Уганді був далеким від сучасного рівня. А ми вже мали свій Мосад до 2020 року, аж поки після Оману Зеленський не зруйнував його, як і все решта.
Тому мета українців – більше ніколи не допусти до влади ломателів нашої державності.
Світлана Білуник
Всі соцмережі заповнені відео і фото з Ізраїлю. З кожного міста, з кожної вулиці, з кожної, здається, сім’ї.
Факти дійсно страшні, війна жахлива, це не може залишати байдужим.
Але у нас ситуація страшніша в рази! За масштабом, за щільністю, за географією… Та за усім! Подивіться, як ізраїльтяни працюють інформаційно всередині і назовні!
А хто про нас говорить? Де? Мимохіть і мимохідь??
Та я, навіть не дивлячись, на слух визначаю той «єдиний бидлофон» — по істеричним бравурним тембрам голосів, по «позитивному наповненню» ефіру!
Хіба у нас репортажі з кожної ділянки фронту?? Де герої — живі і загиблі? Де якийсь діалог з цивільним населенням?
Уявіть, що буде через рік! А нічого не буде.
Бо у нас в топі гугл-новин всередині України — «Олена Зеленська зробила блонд і наймоднішу стрижку боб-каре…»
Це якщо ви хотіли знати, що таке пздць, але соромилися запитати.
