Давала собі слово не встрявати в контрпродуктивні дискусії, але не втерпіла і вирішила розібратись, в чому полягає секрет кохання до Шарпа.
Не вдалось, бо кохання до Шарпа представників колишньої спільноти 25% нічим не відрізняється від кохання 73% до Бубочки. Кохають, бо нравіцца. І дякують, дуже дякують, що кумир позбавив їх переживань і розказав, що Петро Порошенко вже не буде президентом. Тепер у них починається безтурботне життя. Не треба комусь доказувати, наскільки каденція Порошенка була успішною, а треба заспокоїтись і чекати, поки кумир розкаже, кого вибирати президентом. І плювати на те, що завдяки Бубочці у нас сотні тисяч жертв та покалічених фізично і психологічно, десятки мільйонів покинули Україну, а сама Україна суцільна руїна. Цим не варто заморочуватись, бо ж Шарп заспокоїв, що Бубочка то й не дуже винен, бо про@бав тільки Маріуполь і правобережну Херсонщину (це ж така дрібниця), а Єрмак зовсім не зрадник.
Світлана Білуник
ОК, розкажу нарешті, хто я такий — хоча багато і так знають. Звати мене Шарапа Олег Володимирович. З 1992 року і до грудня 2012 (підписку давав на 10 років — так що вже можна казати) працював у лісі заступником керівника підрозділу (кому треба — знає, що це за контора).
Звільнився на протест того, що тодішній керівник цієї організації (Ільяшов Г.А. — чоловік Олени Лукаш) повністю ліквідував відділ агентурної розвідки по Росії. Ще раз, щоб ви зрозуміли: у 2012 році повністю була ліквідована агентурна мережа, яка працювала проти Росії!
Паралельно мав дипломатичний статус. Був першим секретарем (це дипломатична посада середньої ланки), потім радником МЗС, тимчасово повіреним в справах України в Японії. Певний час працював під керівництвом Порошенка, знаю його особисто. Дуже поважаю цю людину — за професіоналізм, порядність, патріотизм.
Чи є я порохоботом? Ні. Я україноцентрист, який підтримує партію ЄС. Бо на нашому політичному полі не бачу іншої сили, якій міг би віддати свій голос. «Слуга народу» зі своїми їх бужанськими, дубінськими та гетьманцевами? Віртуальний проект Притули? Не смішіть.
Свого часу симпатизував Д7 і поважаю Юру Гудименко. Але сокиряни ніяк не можуть зібрати себе до купи і якось скоординувати політику своїх спікерів. Вони молодці, що майже всі воюють, але як почитаєш їх, то здається, що кожна голова — окрема партія, яка працює тільки на себе. Горє от ума, якщо чесно.
А тому на цей час залишається ЄС. І хоча, будемо чесними перед собою, Порошенка вже не оберуть президентом (наш нарід скоріш повіситься, аніж визнає свої помилки), партія ЄС має великий шанс взяти багато місць у ВР. Тим більше, що вибори до ВР можуть пройти наступного року. На відміну від президентських, у проведення яких я не вірю.
Мені закидають, що я далеко від України і перестав розуміти деякі українські реалії. Може й так. Але ніхто не може заборонити мені висловлювати свої думки — навіть якщо вони не вкладаються у якісь ваші стандарти.
Щодо моїх джерел інформації. У мене немає ніяких інсайдів з Білого дому чи Пентагону. Мої основні джерела — американські ЗМІ, місцеве телебачення та приватні бесіди з пересічними журналістами чи політологами. Від мене не буде якихось суперточних дат чи анонсованих подій, але в силу своєї професії я навчився аналізувати ТЕНДЕНЦІЇ.
І якщо я, наприклад, не знайшов у США беззаперечних доказів того, що Єрмак — агент ФСБ «Козирь» (як на мене, він просто місцева сволота, яка на повну використовує свій вплив на Зеленського), то я буду визнавати свої помилки і писати так, як є. Якщо я відчуваю, що загальний настрій американського політичного бомонда саме такий, який я виклав у попередніх дописах, я буду про це говорити.
Мені давно вже пофіг хейт та звинувачування у якихось там ІПСО, але писати, що ми всіх переможемо, путін буде у Гаазі, росія розвалиться, ми повернемо кожен метр своєї землі, а людей в нас вистачить на багато років війни, в мене рука не підіймається.
На чому зосереджу увагу у подальшому? Ні за кого з українських політиків агітувати не буду. Щодо американською внутрішньої кухні також намагатимуся дотримуватись неупереджених оцінок. Буде багато оглядів ЗМІ. Там де можна буде наводити джерело інформації, наводитиму. У випадках приватних бесід — ні, висвітлюватиму саме ТЕНДЕНЦІЇ.
Для чого знов почав писати? Для себе — це самовиклик. Ніякої фінансової вигоди з цього не маю — лише ваші донати, якщо захочете.)
