Це не зовсім звичний для мене відеосюжет. Я стараюся поєднувати факти й висновки з них, де явний і чіткий взаємозв’язок. Тут одна надважлива для України подія – Вільнюський Саміт НАТО, де ми сподіваємося почути якісь чіткі сигнали й обіцянки щодо перспектив членства.
А на противагу їй абсолютно неадекватна поведінка нашої влади, яка явно не бажає жити за критеріями й правилами. І, як мені здається, явно продовжує саботувати перспективи вступу в Альянс. Хоча, з такого погляду її поведінка якраз дуже навіть адекватна цинічним і антидержавним цілям – нарватися на відмову й потім пояснювати, що «ми ж хотіли, а це вони такі погані». Таких подій з кожним днем набирається все більше. І, якщо в них дійсно є спільна системна логіка – отримати відмову, то я навіть уявити боюся, що вони ще натворять за ці півтора тижні, щоб українське питання у Вільнюсі навіть не розглядалося.
Я вибрав для цього осмислення подій лише пару абсолютно різних (можливо, випадкових фактів). Вони самі по собі нічим між собою не пов’язані. Але, якщо ви хочете почути добрі новини у Вільнюсі, то хоч напередодні мали б поводитися цивілізовано, а не займатися такими невпинними провокаціями та політичними диверсіями. Я надіюся, що це лише мої перестраховки й усе не так цинічно та ганебно. І не претендую на доречність своїх висновків. Просто, мене це тривожить і я вирішив поділитися своїми думками з вами. Чекати недовго, дуже хочу помилитися.
