Найближчим часом в Україну прибуде група технічних фахівців Аерокосмічного центру ФРН для опрацювання умов співпраці з українськими колегами з використання радара в Севастополі і Мукачевому на користь центру.
Аерокосмічний центр Німеччини (DLR). У Центрі управління польотами DLR Фото nkau.gov.ua
Мова йде про застосування української системи контролю та аналізу космічної обстановки для попередження зіткнень з космічними об’єктами німецького угруповання супутників дистанційного зондування Землі TerraSAR-Х і TanDEM-X, а також супутників німецького наукового угруповання. Унікальність TerraSAR-Х полягає у використанні для комерційних знімків устаткування, виготовленого на основі технологій, що раніше застосовувалися тільки у військових програмах.
Космічний апарат "ТерраСАР-Х" Фото racurs.ru
На сьогоднішній день аналогічні радари експлуатують тільки оборонні відомства США і Японії. Представники Аерокосмічного центру ФРН повинні відпрацювати і представити українським колегам вимоги до точності вимірювань траєкторних, формат і спосіб передачі даних. У свою чергу, українська сторона зацікавлена у вивченні використовуваних німецькими колегами методів оцінки ризиків зіткнень космічних об’єктів, а також методики траєкторних вимірювань, що використовується німецьким радаром. Поки економічні умови угоди не оголошуються.
Південний Центр попередження про ракетний напад, розташований на мисі Херсонес під Севастополем Фото nkau.gov.ua
На даному етапі це, мабуть, зробити непросто. Тим більше що в 2008 році представники Росії, пояснюючи необхідність термінової відмови від двох радіолокаційних станцій (РЛС) в Україні, заявляли, що ці радари взагалі неможливо використовувати в міжнародній кооперації, тим більше спільно з ЄС. Наприклад, колишній начальник Головного штабу ракетних військ стратегічного призначення РФ генерал-полковник Віктор Єсін сказав тоді, що «цей намір українців утопічний». За словами Есина, українські центри не підлягають реконструкції і їх «неможливо використовувати без того, щоб зруйнувати і побудувати на їх місці щось інше». Генерал підкреслив, що Росія відмовилася від застосування цих застарілих станцій, оскільки вони виробили експлуатаційний ресурс.
Концепція ПРО AEGIS Фото defenseindustrydaily.com
Українська сторона вважає інакше. Рік тому Юрій Алексєєв, у той час генеральний директор Національного космічного агентства України, досить оптимістично оцінював перспективи включення українських радарів до європейської системи безпеки. «Ці станції — один з елементів глибокоешелонованої системи ПРО. Ми зараз думаємо запропонувати свої послуги Європі, яка намагається створити систему безпеки », — сказав він. Алексєєв також зауважив, що експлуатаційні можливості українських РЛС вже отримали високу оцінку західних фахівців. «Щоб продовжити їх експлуатацію, ми займемося їх модернізацією, є бачення, як їх модернізувати», — підкреслив він.
AEGIS бойового управління Фото defenseindustrydaily.com
З квітня минулого року, після односторонньої відмови Росії від використання наших РЛС, ці комплекси пройшли плановий техрегламент і почали функціонувати як засоби української системи контролю та аналізу космічної обстановки. При цьому НКАУ розробляє стратегію застосування станцій до 2015 року за двома напрямками: внутрішньому і зовнішньому — у рамках міжнародного співробітництва. Опрацьовується також програма модернізації вузлів для забезпечення їх експлуатації до 2020 року. Очікується, що переведення радарів на новий режим роботи (як засоби контролю космічного простору) забезпечить 30%-ве скорочення витрат на їх обслуговування у порівнянні з бойовим використанням в російській системі СПРН.
ЗОНЫ КОНТРОЛЯ ГРУППИРОВКИ РАДИОЛОКАЦИОННЫХ СРЕДСТВ СПРН (Источник — "Независимое военное обозрение").
УСЛОВНЫЕ ОБОЗНАЧЕНИЯ:
1. РЛС "ДАРЬЯЛ". 2. РПС "ДНЕПР" + РПС "ДАРЬЯЛ-У". 3. РПС "ВОЛГА". 4. РПС "ДНЕПР".
Росія щорічно виплачувала Україні $ 1,5 млн., хоча українська сторона вказувала, що реально витрачає на утримання двох станцій близько $ 3 млн. Взагалі, у випадку, якщо українсько-німецьке співробітництво у цій сфері дійсно буде мати практичну реалізацію, Росія може з повним правом кусати лікті, особливо з урахуванням результатів президентських виборів в Україні. Адже відмова від використання РЛС в Мукачевому і Севастополі був обумовлений не технічною необхідністю, а бажанням покарати «прагнення України в НАТО».
Українські станції дозволяють виявляти пуски ракет і космічні об’єкти на відстані до 4 тисяч кілометрів. У поле їхнього огляду попадають південь Європи, північ Африки, Близький Схід. Фото militaryparitet.com
До речі, россійская станція СПРН в Армавірі, яка повинна була ще два роки тому замінити українські радари, до цих пір не стала до ладу. У січні командуючий космічними військами РФ генерал-майор Олег Остапенко в черговий раз заявив, що РЛС під Армавіром буде поставлена на бойове чергування вже в поточному році. Тим самим підтвердивши, що уже рік у російської ПРО існує пролом на південно-західному напрямку, яка утворилася після відмови від українських радарів.
Особливу пікантність ситуації надає той факт, що Росія «осліпла» саме на тому напрямку, де згідно з її нової військової доктрини знаходиться головна загроза — НАТО. США тим часом мають намір розміщувати елементи своєї ПРО в Східній Європі і на Чорному морі. Отже, Москва або в дійсності не вважає альянс загрозою своїй безпеці, чи в даних обставинах діє нелогічно. Тепер Росія опинилася в ситуації, коли Україна в НАТО вже не йде, новий український президент позитивно дивиться на будь-яке поглиблення відносин з РФ, а радари в Севастополі і Мукачевому вже готуються до роботи в єдиній системі з європейцями. Як тепер буде розвиватися ситуація, сказати складно. Проте видається, що російське керівництво не зможе «переступити через свою гордість» і запропонувати вийти на новий рівень відносин у сфері СПРН у тристоронньому форматі: Україна — ЄС — РФ. Адже тоді доведеться визнати, що Росія сіла в калюжу.
Михайло Самусь
Центр дослідження армії, роззброєння та конверсії
