Пригадую цей день рік тому. Пригадую інше життя. Рівно рік тому я мав іти на ранковий ефір на телеканал «Прямий» і тому встати мав раненько. Але мене розбудив дзвінок матері. І новина – війна. Звісно, сон мов вітром здуло. До самої поїздки на ефір (разом з Тарасом Чорноволом) я гортав новини силячись збагнути, це справді війна? Чи це чергова провокація? До речі, то був останній мій телеефір – аж досі.
Перед вторгненням я мав чимало телеефірів, під час яких мене питали, нападе чи не нападе? Стабільно я відповідав, що з погляду логіки нападати на Україну Росії стратегічно не вигідно і нападати для них це нісенітниця – але, ми маємо справу з особами які живуть не логікою а постімперським синдромом, тому відбутися може будь що. Влада у той час просторікувала про травневі шашлики і про «збільшення ЗСУ не дозволить будувати дороги», бо якби українцям розповіли про загрозу, то країну охопила б паніка і українці всі втекли б.
Я не тікав. Я з побратимами з Добровольчої козацької роти «БУК» поїхав на фронт. Допомагати ЗСУ.
Пригадую як Зеленський почав висувати претензії до НАТО, мовляв то вони, зарази, винні бо не хочуть нам небо закривати. Небо нам не закрили й досі – бо це нереально. Але варто мені було виставити пост про те що не треба так дратувати союзників на яких вся надія, як моя сторінка зазнала бот-атаки, яких я раніше не бачив в принципі. А потім були ще й дзвінки з цікавих відомств. Як раз після того як заблокували телеканали «Прямий», «5-й» та «Еспрессо». На боротьбу з опозицією у ЗЕкоманди ресурси знаходилися навіть тоді, коли втрачали території.
База 206-го батальйону тероборони. Хлопці які їздили на евакуацію мирних до Ірпеня. Хлопці, які несли службу з охорони Києва, в т ч (а ви пам’ятаєте це?) урядового кварталу. Так-так, Офісу на Банковій з протиядерним бункером з якого не втік діючий президент. Ми справді були готові до боїв у місті. До захисту. Боже, як ми раділи вістям, що ворог тікає!
Потім служба у ЗСУ. Бригада Чорних запорожців. Стрільби. Наряди. Потім Слобожанщина. Літо, спрага, бойова робота від світання до смеркання. Виїзди. Обслуговування техніки. Вічний недосип.
Бахмут. Тоді ще відносно цілий. Ще працювали магазини. Ще продавали морозиво. Інколи ми зупинялися поласувати, але частіше проносилися вулицями в напрямку сел. Зайцеве, Кодема, Семигір’я… Вуглегірська ТЕС. КПВВ «Майорськ»… У ЗМІ про Бахмут тоді говорили нечасто, хоча основні події тоді відбувалися недалеко від нас. Сіверодонецьк, Лисичанськ. Жара, пилюка. Пити води вистачало, рятувала вода в пляшках. А от «митися» часто доводилося за допомогою мокрого рушника. З водою для миття і прання було гірко.
Вугледар. Розтрощені багатоповерхівки. Будинки, в яких нема нікого крім солдат. Покинуті шахти. Розбиті села, де ще не бракувало мирних мешканців, які все ще не знайшли в собі сил відірватися від життя в якому у них все. Обстріли. Траншеї з мишами, яких ну от просто неміряно. Стрільба, стрільба.
Але як ми раділи, коди дізналися про наступ на Харківщині! Навіть скептики, що заявляли: «Ну визнай, з під Києва русскіє пішли самі», тоді засяяли. Коли невдовзі ЗСУ здобули успіх біля Лиману, наш оптимізм зміцнішав ще більше. Я пам’ятаю як пішли перші розмови про те, що звільнимо Херсон, і як всі недовірливо знизували плечима. Ніхто не вірив що вдасться от так. Звільнити практично ціле місто. Всі чекали вуличних боїв. Але – сталося.
А на Вугледар вже лізли російські морпєхи. Так лізли, що самі заволали, що їх кладуть просто як м’ясо. Ми свою роботу робили гарно. Чорні запорожці та Запорізька 55-а, разом – сила.
Минув рік. Більше нема в мене телеефірів. Більше не веду Ютуб-канал, я й писати мушу дуже обережно. Не поширюю більше свої книжки. Тепер я солдат Збройних сил. Просто солдат. Один з багатьох.
Я солдат який працює на перемогу. Не буде ніяких висновків зі сказаного. Просто ми переможемо і я в це вірю.
А тоді ми повернемося. Ми поставимо питання. Багато питань.
Мы искренне поздравляем президента Владимира Зеленского с годовщиной. Ровно год назад провалилось его главное предвыборное обещание — мир. Мы просто напомним: «Я разкажу вам об Украине своей мечты. Украине, где стреляют лишь салюты на свадьбах и днях рождения». Это был первый пункт его предвыборной программы.
😇Назад не отыграешь. К власти Владимир Зеленский пришел на недовольстве населения войной. То что украинцы, со всем своим инфантилизмом проголосовали за эстрадного комика, сводится к простому объяснению. Украинцам осточертела война и они искали простого решения этой проблемы. Простым решением стало избрание в президенты того, кто всегда им нес с экранов смех и радость, часто плоские и безвкусные. То есть такие, какие готов потреблять народ.
🤦🏼Вообще, если пройтись по всем пунктам программы Зеленского, мы увидим провал во всем. «Нет объявлений «Работа в Польше», а в Польше есть объявления «Работа в Украине»? На фоне миллионов украинцев, сбежавших в Польшу от войны, это даже не смешно. «Неприкосновенны Карпатские леса, а не депутаты»? Ну да, мы видим это на примерах депутатов Геруса, Брагара, Юрченко, Корявченко и подобных. И на примере Карпатских лесов, кстати. И так далее. По всем пунктам.
🤩Придя к власти с программой президента Зеленского, теперь Зеленский пытается воплотить в жизнь ремейк программы Петра Порошенко — «Армия. Язык. Вера». Так пытается, что из тех кто привел его к власти, возле него остались только Шефир да Маша Левченко.
🤷🏻♂️Вот только зачем украинцам второй «Порошенко» когда уже есть Порошенко?
😉С годовщиной Владимир Александрович. И не забудьте поздравить с годовщиной вашего главу Офиса Андрея Ермака. Это ведь благодаря ему вы сейчас там где вы находитесь. Это ведь он еще в середине января убеждал вас, что с Кремлем он все порешал и никакого вторжения не будет. И ведь это он же заговорил позже о необходимости переговоров с ДНР и ЛНР, мол Запад разозлил Россию и нужно идти на компромиссы. И он же говорил, что войну провоцирует Порошенко потому что не дает договориться с ДНР, ЛНР и Россией на компромисных позициях.
‼️Кстати, а почему бы не напомнить Ермаку о том, что в течение первой недели после вторжения в Киеве его никто не видел? Почему бы не поинтересоваться — где его носило? Случайно не в квартире в Лондоне, купленной им накануне вторжения?
😴В общем, примерный план на день для господина президента Зеленского мы набросали. Дальше ему подскажут послы США и Британии. Зеленский все выполнит, никуда не денется.
🙋🏻♂️С годовщиной.
