Добра китайська пандочка, в яку так вірять донині мільйони українців — виявилась аж ніяк не другом, а союзником Росії у війні проти України
Китаю все важче маскуватись під країну, яка тримає нейтралітет. І одразу західне видання WSJ та розвідка Японії видали детальну інформацію, як уряд Сі Цзіньпіна постачає комп’ютерні чіпи, інфрачервоні камери та радіолокаційне обладнання для російської оборонки в обхід санкцій. Ще безперебійно постачає безпілотники та інші види сучасних технологій, яких раніше в армії Росії не було. І масово вони були помічені пару місяців тому біля Бахмута.
Друге — 4 лютого сили оборони США збили китайський аеростат над Атлантичним морем. Держдеп офіційно уночі оприлюднив перший звіт по начинці цієї кулі — там було обладнання для розвідки й збору даних. Висотні літаки-розвідники Lockheed U-2 при спостереженні за аеростатом виявили, що він може вести радіоелектронну розвідку, і що на ньому є радар, ймовірно, здатний збирати та передавати інформацію про розташування будь-яких об’єктів. Також на аеростаті були сонячні батареї, здатні забезпечувати роботу цієї апаратури. Тобто виправдання МЗС Китаю, що куля суто наукова, просто збирає метеорологічні дані та збилась з курсу — офіційно брехня.
Зухвалий вчинок китайців зірвав запланований візит державного секретаря Ентоні Блінкена до Пекіна. Бо ж Китай надіслав прозорий сигнал: ми готові до глобального протистояння зі США і можемо начхати на доктрину Монро.
Ще чітко дав зрозуміти ще 40 країнам, над якими Китай періодично запускає такі аеростати — що все це не треба терпіти. А треба красиво і надійно збивати влучною ракетою.
Багато хто очікував щорічного виступу президента США Джозефа Байдена в Конгресі. На жаль, цей виступ загубився на тлі новин про російський наступ, смажених морпіхів під Вугледаром і аудієнції Володимира Зеленського у короля Чарльза ІІІ. І могло скластися враження, що в США офіційно стартувала виборча кампанія-2024. Але саме там прозвучало, як каратимуть Китай за агресію, брехню і допомогу Росії у війні проти України.
Джозеф Байден за два місяці публічно кілька разів заявив, що в економіці Китаю не усе так радісно. І що уперше темпи росту американської економіки випереджають Китай із 1976 року.
Independent experts have even projected that the U.S. economy could grow faster than China’s economy this year.
That hasn’t happened since 1976.
— President Biden (@POTUS) December 11, 2022
Також очільник Білого дому підкреслив, що минулого літа під час бесіди з Сі Цзіньпінем попередив його, що у разі підтримки Пекіном Росії в українській кризі Китай втратить західні інвестиції. Але Китай попередження свідомо проігнорував, ще й порушив суверенітет США — а отже, Вашингтон озвучив план, як Китай втрачатиме гроші.
“Якщо Китай загрожуватиме нашому суверенітету, ми діятимемо так, щоб захистити нашу державу. І ми це зробили. І давайте також скажемо: перемога у змаганні з Китаєм має об’єднати всіх нас”, — сказав Байден Конгресу. Він додав, що у Китаю заберуть найголовніше для того, щоб претендувати на статус гегемона — західні технології. Байден зробив наріжним каменем щорічного послання відновлення та модернізацію американської промисловості. Що найголовніше зараз це створення потужностей всередині США для виготовлення чіпів та іншого важливого електронного обладнання. І перші плоди уже є. Гігант Intel будує заводи в Огайо й Аризоні, потужності в Ізраїлі й ще один заводик із виробництва чіпів в Німеччині. Це зроблено з розрахунку — посилити китайське відставання в технологіях. І якщо Китай таки вирішить захопити Тайвань, він уже не отримає під свій контроль центр новітніх технологій і чіпів.
Далі Байден наголосив на модернізації американської інфраструктури. Це — збудувати 20 тисяч нових об’єктів, найперше, аеропорти та мости. Але є один нюанс — там прицільно зменшуватимуть частку китайської продукції в будівництві. Тільки американські продукти. Це ставка на те, щоб Китай втратив статус “єдиної майстерні світу”. І переймався сотнями мільйонів безробітних всередині своєї країни, а не зазіхав на те, як ділити по-новому світові кордони.
Ви спитаєте, до чого ж тут Україна, якщо про нас у цій промові було сказано дуже мало. А все просто — Китай головний дестабілізатор у світі. Без всебічної підтримки Китаю Росія побоялась би вступити у таку війну, чітко розуміючи, що вона втратить імідж, гроші й вплив. Без підтримки Китаю Москва змушена буде відступити у барліг. Але склалось так, що Китай вирішив кинути виклик США та урвати великий шмат світового пирога. А от Росія під шумок вирішила вступити у гру перша і пошматувати традиційно Україну — як державу, у якої все-таки якісно вдавалось із соціалістичної країни стати на демократичні рейки з західним вектором.
Пекін вважав, що на тлі триденного російського “бліцкригу” в Україні він швидко розв’яже питання захоплення Тайваню, обнулить позиції США в Азії, їхню економіку та змусить Європу повернутися в бік китайської столиці.
Але ні. Тому Китай вирішив дещо відкоригувати початковий план. І буде робити все, аби програш Росії був неочевидним. Щоби не можна було впевнено сказати, що демократія в Україні на полі бою перемогла авторитаризм.
Прикметно, що паралельно з Байденом посол Китаю Фу Конг в Європейському союзі закликав країни Заходу відмовитись від ідеї “повної перемоги” України. “Ми доволі занепокоєні можливою ескалацією цього конфлікту. І ми не віримо, що лише постачання зброї насправді розв’яже проблему”, — сказав китайський посол під час події в Центрі європейської політики в Брюсселі. “Ми занепокоєні тим, що люди говорять про здобуття повної перемоги на полі битви. Ми вважаємо, що правильно було б зайняти місце за столом переговорів», — додав Фу Конг.
Тобто Китай би дуже влаштовував варіант поламати нас і перетворити в сіру буферну зону, куди ніколи не прийдуть західні інвестиції, ЄС і НАТО. А ще не буде очевидної історії успіху демократії. Коли Україну не будуть ставити у приклад, як державу, яка потом і кров’ю виборола собі місце серед перших.
А відтак нам треба раз і назавжди зрозуміти — Китай нам не друг. Китай натхненник і союзник нашого ворога — Росії. Пекін розглядає нас як полігон для власних загарбницьких воєн. І хоча в високих українських кабінетах періодично лунають заяви про те, як Сі Цзіньпін може втихомирити Путіна чи треба взяти Китай гарантом нашої безпеки — це все ілюзії. Для Китаю ми — харч. Але якщо ми уже потрапили в такі жорна історії — хай ми станемо кісткою в горлі авторитарним режимам. Щоб недарма була Буча, Ізюм, Бахмут і Маріуполь. І тяжкий урок — що неідеальна демократія ліпше за миску рису в червоному концтаборі.
