1. Ціль війни це не бути на війні, ціль війни — вбивати ворога.
Все, що призводить до вбивства ворога — важливе, все, що не призводить — шкідливе. Бо тільки коли їх будуть набагато більше вбивати, вони будуть набагато швидше втікати.
2. Відповідальність на фронті є одна — за вбивство ворога та збереження своїх. Ці питання взаємопов’язані. Все інше другорядне.
3. Солдати вбивають настільки добре, наскільки добре ними командують. Солдат вбиває, коли довіряє своєму командиру, а не коли боїться покарання. Солдат, який не довіряє командиру — жертва, яка втрачена без бою. Солдат, який краще вмотивований, на жаль, може програти ворогу, якщо він краще керований.
4. Результат бойових дій — це зафіксовані на відео та фото вбиті вороги та знищена техніка з координатами ураження. Відсутність результатів ураження на відео та фото — ознака недоліків у розвідці та спостереженні, рахувати треба тільки підтверджені факти.
5. Дрон не виграє бій, але бій, у якому дрон не застосований, найскоріше може бути програний. Щоб вбивати командир має навчитись керувати не тільки солдатами, але і дронами. Дрон над позицією важливіший за автомат на позиції.
6. На війні має значення не вартість зброї, а вартість вбивства. Рахувати треба результат. Той, хто вбиває ворога має визначати бойовий порядок. Той, хто вбиває — джерело планування для того, хто дає наказ. Важлива та позиція, яка дозволяє вбивати ворогів, а не та, яка накреслена на карті.
7. Берегти людей на війні — це не співчувати та не хвалити, берегти людей — це готувати та командувати.
8. Бути командувачем — це не видавати накази, бути командувачем — це давати результат на полі бою. Командувач відповідає за вбивство ворога та збереження своїх, і відповідає першим. Не обов’язково карати — але обов’язково називати те, що відбулось речі своїми іменами.
9. Керованість військ — це відповідальність вищого керівництва, яке відповідає за організацію, бойову підготовку, вчасні призначення та заміну командних кадрів, забезпечення, об’єктивну оцінку боєздатності. Якщо наслідки проблем з керованістю перекидаються тільки на солдат — це завадить солдатам вбивати ворога.
10. Брехня зручна для політики — але вбивча для бійців. Брехня не дозволяє зробити правдиві висновки, не дозволяє запровадити зміни, не дозволяє просувати гідних та найкращих, дозволяє ховати неефективних, але лояльних. Брехня — це передвісник поразок, які можуть повторюватись знову. Брехня заважає вбивати ворога.
Досить чекати що щось саме по собі вирішиться. Не вирішиться.
Нас чекає тривала піхотна війна, на широкому фронті. І рам треба стати ефективними на кожній ділянці фронту.
Київська область. На фото — наслідки ранкової атаки країни-терориста. 28 житлових будинків пошкоджено—————
Поки рашистські ракети ще не долетіли — подивіться ось цю картинку. Синє — це видатки прифронтових та деокупованих облдержадміністрацій на дороги з початку вторгнення і до кінця 2022 року. Помаранчеве — це їхні видатки на ТРО, мобілізацію і безпеку. Зацініть — у Харківщині і Дніпропетровщині «воєнні» видатки майже однакові, але яка ж бл*ять різниця в «асфальтних» приорітетах. Тому що тільки у дніпропетровського губернатора баришня була засновницею фірми, якій і злили 1,5 мільярди прямо під час вторгнення.
Я рахував дорожні видатки ОДА через систему «007». Докладніше опис тут https://zn.ua/…/economics…/prioriteti-projdisvitiv.html
«Ще потребую послуги пояснювальної бригади.
КОЖНОГО РАЗУ:
РУСНЯ: влучає.
ВСУ, ДСНС, ПОЛІЦІЯ: не викладайте та не пересилайте фото.
ХТОСЬ З ОФІСУ ПРЕЗИДЕНТА: *викладає фотки*»
Все так і є…
Невеличкий витяг з конспекту вірусології.
Є такі тварини, в яких сказ (невиліковна хвороба) передається спадково. В цих тварин відсутній інстинкт самозбереження, натомість розвинувся інстинкт вбивства, насилля. Вони вбивають не лише оточуючих, але й самих себе. З роками вони виробили в собі здатність мімікрувати під людей. Проте, в періоди масового загострення сказу ця здатність ними втрачається, і вони набувають свого справжнього вигляду. Ці звірі називаються paZucтcькi cвuнoco6aкu.
Останні два десятки років спостерігається збільшення випадків самознищення на ареалі їхнього розселення. Найбільш відомі випадки останніх років: Беслан, Набєрєжниє Чєлни, Норд Ост та інші. Окрім того, вони розповсюджують цю заразу по сусідніх територіях: Придністров’я, Ічкерія, Абхазія, Осетія, Сакартвело, Крим, Сирія…
У 2014 році заради задоволення свого кривавого тваринного інстинкту ці скажені звірі вдерлися в Україну, знищують своїх одноплемінників на прилеглих до України територіях, а також в окупованих ними землях. З 24 лютого цього року почалась нова фаза загострення хвороби оскаженілих тварин і вони вирішили, що спроможні знищити Україну.
Скажених pazucтськux cвuнoco6aк, які припхались в Україну необхідно безжально відстрілювати, знищувати, ліквідовувати, інакше вони вб’ють нас, а потім полізуть вбивати далі по всьому світу.
Решту безнадійно хворих на сказ тварин необхідно надійно ізолювати від оточуючого світу на зараженому ареалі розселення їхньої популяції, щоб ця пошесть не поширювалась, не годувати, не намагатися їх лікувати, не допомагати їм нічим (це все марно і їм вже нічим не допоможеш, бо, нагадую: сказ — невиліковне захворювання), від’єднати їх від сучасних технологій, засобів зв’язку і спостерігати за їхньою агонією і за тим, як вони знищують самі себе, поки не вuздuxaє вся ця cкaжeнa nonyляція. Не варто сподіватися, що станеться диво, і ці тварини одужають від свого спадкового сказу. Історія хвороби pazucтcькux cвuнoco6aк демонструє короткочасні періоди нестійкої ремісії, які переходять в довготривалі загострення, форма проявів яких з кожним разом все важча.
