У Генічеську на Херсонщині російські загарбники вивісили на адміністративній будівлі радянський прапор і склали по шматочках пам’ятник Леніну.
Про це повідомляє Укрінформ.
«У тимчасово окупованому Генічеську заново встановлюють пам’ятник Леніну», — йдеться у повідомленні.
Цю інформацію поширив у соцмережі місцевий колаборант, якого загарбники «призначили» керувати місцевою «міліцією», Геннадій Малюков. На фото видно, що розібраного на частини бетонного Леніна встановлюють перед будівлею райадміністрації, де він колись стояв, а на самому будинку висить червоний прапор.
Перший заступник голови Херсонської обласної ради Юрій Соболевський із цього приводу написав у фейсбуці, що росіяни таким чином намагаються паразитувати на ностальгії за часами СРСР. Але не враховують, що мешканці Херсонщини таких почуттів не мають.
P.S.
В окупованому Генічеську знов встановили кривавого боввана Лєніна.
Ось чому ідеологія важлива для України. Ось чому все совєцьке, а відповідно і «російське» ми мали вимести поганою мітлою ще у 90х.
Ось чому декомунізація мала бути проведена ще у 91-92 роках.
Кремль любить свої криваві символи.
Вони в «лєнінах», «пушкіних», зірках на кожній будівлі. Їхні символи у «вєлікай рускай літєратурє», зрештою навіть у їхній мові та всій культурі. Так, саме їхній. Тих хто організовував Голодомори, хто вбивав українців по ГУЛАГах, хто забороняв все українське та розстрілював кожного хто мав свою думку відмінну від «партії».
Кожен елемент «русского міра» — це пастка для України на довгі роки. Саме тому в окупованих містах вони ставлять своє. І знищують наше.
Коли ми викинемо їхнє назавжди — будемо жити в своїй країні, а вона за залізобетонною стіною своєї нікчемною людиноненависницької культури.
І оцей бовван посеред українського міста ще раз нам нагадує що це московське — це їхнє, чуже, вбивче.
Зараз у багатьох відкриваються очі на речі, про які говорилось і писалось багато років.
Під час декомунізації, перейменування вони пищали: «зачєм ето надо, ми так прівиклі, луччє дарогі пастройтє».
А от тепер уявіть замість вулиць Незалежності, Шухевича чи Коновальця щоб зараз ми мали вулиці путіна, лаврова, пєскова, жиріновского. І на цих назвах зростали діти, у яких ці потвори вбили батьків. Викликає когнітивний дисонанс, ге?
Ті старі Дніпропєтровски, кіровогради, дзєрджинскі – це назви во славу точно таких же виродків, нав’язані нам окупантом після совєцької окупації. Єдина різниця, що цього разу ми переможемо, і не будемо соромитись власної сили, історії, ідентичності. Не треба більше вулиць квіткових, бджолиних і медових. Ми матимемо вулиці Героїв Маріуполя, Героїв Зміїного, київського Привида, сумської тероборони і Руїн москви.
