Всім кому важко зараз сприймати ситуацію раджу не на окремих деталях концентруватися а дещо абстрагуватися від оних шукаючи аналогії в історії для кращого розуміння на якому етапі війни із Московією ми зараз.
Оскільки найбільш розпіареною в уявленні посполитих є Радянсько-нацистська війна як частина WWII то раджу шукати аналогії в ній.
Як і СРСР в 1941-42 ми ведемо зараз стратегічну оборонну операцію ціль якої вимотати наступальний і загалом бойовий потенціал противника повністю стабілізувавши лінію фронту, зберегти по максимуму нашу армію, отримати цінний час на внутрішню і міжнародну мобілізацію.
Рішення на стратегічну оборонну операцію приймається зважаючи на співвідношення сил — хоча ворог воює гірше але має сил більше. Тому і оборона. Яка правда активна із постійними контратаками, поєднуючи опору на великі міста і маневрений компонент.
Так само в рамках оборони дозволяється розмін простір на час. Головне це збереження наших сил при вимотуванні противника, а не тотальне збереження контролю над територіями.
Більше того на відміну від 1941 року ми свої ключові сили не дозволяємо оточити. А ворог на скільки рагульний, що на відміну від Вермахту маючи сили в яких більша мобільність і вогнева міць не може швидко прорвати нашу оборону і швидкими ударами (концентричні, розтинаючі) оточити/знищити українські сили.
Знову ж Радянсько-нацистська війна гарно показує що важливі не лише успішні дії на фронті але і якісний перехід країни із стану миру до стану війни в широкому сенсі. Тобто якісна воєнна економіка і військове будівництво в умовах війни. Тому зараз дійсно важливо зрозуміти на яку частину довоєнного ВВП ми можемо розраховувати і правильно потім це все поділити. Нас чекає затяжна війна через максималістські політичні цілі сторін.
Так само та війна гарно нагадує що є велика різниця між силами які успішно обороняються і успішно наступають. Перше для успішних контрнаступальних дій на оперативному рівні треба і значне ослаблення ворога (як під Москвою, Сталінградом, і після Курської дуги коли Вермахт втратив ініціативу) але і насиченість сил більш важким озброєнням і якість бійців та комскладу. Власне московити зараз дають гарний приклад що одного заліза мало щоб якісно діяти на оперативному рівні війни.
І іще раз. Не концентруйтеся лише на деталях — більше висновків і узагальнень при використані історичних аналогій що дозволяється в військовій справі.
Перемога за нами!
