Так, алло, народе мій.
Війна перейшла у нову фазу. І ця фаза також важка, але легша, аніж попередня.
Ворог грузне. Ворог тоне. Ворог кидає останні резерви. У ворога закінчуються боєздатні люди і ракети.
Його наступний крок, якого він боїться і сам – мобілізація, призов і вісімнадцятилітні лякані призовники на броні (хто забув, як це виглядає – дивимось кадри з Першої і Другої Чеченської). Саме цей крок і буде для нього катастрофічним, бо якщо вже зараз в бій відмовляються йти, або йдуть і здаються деморалізовані контрактники, то уявіть собі, з якою швидкістю будуть здаватися мобілізовані. Подивіться, як це відбувається на окупованому Донбасі, де саме примусово мобілізовані здаються у полон один за одним, у касках часів Другої світової. Ми реально не будемо встигати їх брати у полон.
А єдиний козир, який залишився у ворога (окрім ядерного удару, який фактично дорівнює кулі в голову самому собі) – це армія Бєлоруссії. І цей козир – це максимум козирна шістка.
Армія РБ невелика, слабка, деморалізована (бо Лукашенко чверть сторіччя продавав їм як головний здобуток мир і відсутність збройних конфліктів). І ця армія дуже давно ні з ким не воювала. Наші Збройні Сили, які воюють дев‘ять років, які воюють на своїй землі і за свою землю, і які прямо зараз розвішують п*зди одній із найсильніших (вже нє) армій світу – це тигри, а армія Лукашенка – кабани, при чому без двох лап по діагоналі. Інакше кажучі, у тих білорусів, які не здадуться одразу після перетину кордону, шансів не дох*я.
Так, вони доставлять нам проблеми. Але на фоні того, що ми перемололи за тиждень найкращі сили російської армії, у порівнянні з якими… ну ви в курсі про тигра, кабана і діагональні ноги, то це виглядає дійсно ху*ово.
Для білорусських солдатів, звичайно.
Можна ще й одночасно докинути таджиків та киргізів. Чи Збройні Сили Ерітреї. Насправді – майже пох*й.
Ми вистояли під час найстрашнішого, найсильнішого, підступного удару. Тепер ми забираємо ініціативу. Це ще не кінець війни, і навіть не кінець її початку. Але з кожним днем ми наближаємось до перемоги.
Ми забираємо ініціативу. Ми забираємо життя ворогів і техніку. Ми отримуємо нову зброю, добровольців, гроші, паливо, техніку, обладнання, літаки. А Росія тільки втрачає.
Ми переможемо. Але до цього ще не одна ракета впаде на наші міста, ще не до одного населеного пункту заїде бродяча російська колона і не один український захисник віддасть життя за те, щоб світ позбавився країни-терориста. Це факт, який сприйняти треба.
Але на нашому боці правда і ненависть. І ще спокій. Страшний спокій, за яким клокоче, немов лава, неймовірний гнів на сук, які вбивають наших дітей, міста і друзів.
Ця війна, війна лютого гніву, буде виграна. Ціна буде високою. Але вибору немає.
У війні на знищення ми себе знищити не дамо.
А от п*зди – звертайтесь.
Юрій Гудименко
Дев’ятий день українського Національного Спротиву!
Московський окупант зазнає суттєвих втрат на всіх операційних напрямках – Поліському, Сіверському, Слобожанському, Таврійському і в зоні проведення Операції Об’єднаних Сил.
Українські військові і сили ТРО на сьогоднішній день перехопили тактичну ініціативу, але ворог не полишає планів щодо оточення міст Київ, Харків та щодо виходу на адміністративні межі Луганської та Донецької областей.
При цьому російське окупаційне командування вже використало не менше 95% підготовлених БТГр і потребує термінового підтягування резерву. Жорнова ЗСУ, ТРО та інших силових підрозділів щодо перемелювання різноманітних «Z», «V», «A» та іншого російського окупаційного матеріалу працюють ефективно і вправно.
Усвідомлюючи слабкість власних позицій і з метою виграти час для передислокації і оновлення, ворог наносить інтенсивні авіаційні та ракетно-артилерійські удари по військових та цивільних об’єктах.
Сьогодні вночі путінський режим поставив світ перед загрозою глобальної катастрофи. Російськи терористичні війська обстріляли територію Запорізької АЕС — внаслідок чого зайнялася пожежа, і тільки завдячуючи героїчним діям загону ГУ ДСНС України в Запорізькій області вдалось локалізувати небезпеку.
Все це наслідок неспроможності Кремля досягнути своїх цілей в Україні військовими методами, що призвело до санкціонування путіним методів неприховано терористичних.
Про це свідчить, зокрема, використання санітарних автомобілів із символікою Червоного Хреста для перевезення озброєння і боєприпасів; перевдягнення, насамперед, російськими силами спеціальних операцій та десанту в українську військову форму, обстріли мирних районів, міст і сіл.
Тому для всієї російської верхівки Гаага наближається все швидше й невідворотно.
Гарячим залишається Південний напрямок, на якому окупант концентрує ресурси для активних дій щодо спроб оточення Одеси.
Українське військо готове до відсічі окупанту і його знищення, де б він не знаходився!
Слава Україні! Смерть ворогам!
Олексій Данілов
Россия несёт потери:
Генерал-майор Андрей Александрович Суховецкий
Заместитель командующего 41-й общевойсковой армии Центрального военного округа
капитан Козаков Артём Владимирович (15.03.1991 г.р.).
командир разведывательной роты, gur.gov.ua
Доброгаев Евгений Владимирович
(18.10.1991 г.р., г. Краматорск Украина) — военнослужащий ВС РФ. Гражданство РФ получил в 2019 г
рядовой Белых Владимир Викторович — механик-водитель ВС РФ
